Українець, який вперше переміг на престижному ультрамарафоні в Канаді, розповів про дистанцію

31-річний Ігор Верис з Чорноморська вже 9 років живе у Канаді. Наприкінці березня чоловік виграв Barkley Marathons-2024 – один з найпрестижніших змагань у світі.

Ігор став першим українцем, який здолав всю відстань. Крім того, він фінішував першим серед учасників на дистанції близько 200 км. Його результат – 58:44:59.

Про змагання, біг і досвід ультрамарафонів він розповів для "УП. Життя".

Ігор почав бігати після того, як у 2015-му переїхав до Канади та працює у страховій сфері. Жартує, що шукав хобі, щоб бодай інколи виходити з дому.

"Біг – один з найдешевших видів спорту, бо для старту потрібна лише пара зручних кросівок. Так і почав. Спершу просто бігав, потім напівмарафон, марафон, і поступово збільшував дистанцію.

Згодом знайшов трейли – бігові тропи по горах, і зустрів там таких же ентузіастів, як я. Вони й відкрили для мене світ ультрамарафонів", – згадує чоловік.

У 2020-му він записався на перші 100-кілометрові забіги. Хоча очікувань в Ігоря не було, він вигравав змагання і щоразу збільшував відстань.

У 2024 році чоловік записався на Barkley Marathons – це найважчий ультрамарафон у світі, що проводять із 1986 року. За майже 40 років проведення цих змагань фінішувати змогли лише 17 учасників.

"У цього забігу є жорсткі обмеження – треба пробігти кожне з 5 кіл не більше, ніж за 12 годин. Одне коло приблизно дорівнює відстані марафону – десь 42-45 км. Але ніхто точно не знає, бо правилами також заборонено використовувати телефон чи годинник з трекером", – розповідає спортсмен.

Маршрут прокладений по пересічній місцевості, однак без жодних маркувань. Учасникам видають компас і карту. Організатори також розкидають 15 книжок по маршруту – бігун має знайти їх усі та вирвати сторінку зі своїм порядковим номером як підтвердження проходження точки.

Трек пролягає по гірській місцевості, тож упродовж ультрамарафону учасник набирає понад 4 тисячі метрів висоти на одне коло і 20 тисяч метрів – за весь забіг.

Ігор пояснює, що це ніби 2,5 раза піднятися на Еверест або 10 разів підряд підкорити Говерлу.

Забіг відбувається безперервно – учасники проводять 2,5 доби без сну та відпочинку.

"Складність полягає ще й в тому, що маршрут не маркований і весь забіг треба думати, шукати книги, працювати з компасом і картою. Оскільки немає навіть секунди для перепочинку, то інколи "накриває" паніка, ніби загубишся у лісі.

До речі, долаючи перші чотири кола учасники можуть комунікувати між собою і допомагати один одному в пошуку книжок-підтверджень. Але на п'ятому колі будь-яка допомога заборонене", – пояснює Ігор.

Він додає, що до 2024 року Barkley Marathons не пробіг жоден канадієць або українець. У 1980-тих на цей забіг приїжджала команда з СРСР, і в її складі був бігун, який здолав три кола з п'яти.

Учасники ніколи не долають відстань за 50 чи 53 години – їхній час завжди близький до 60 годин. Якщо хоча б один учасник фінішує, організатори ускладнюють маршрут.

"Треба мати гірські ноги, щоб залазити на гори і спускатися з них", – жартує Ігор про секрет перемоги в забігу.

Він додає, що однією з причин його зацікавленості в цьому виді спорту є розвиток потенціалу власного тіла.

"Я дуже радий, що перемога в ультрамарафоні отримала такий резонанс. Це мій спосіб нагадувати про Україну, бо дуже часто люди тут забувають, наскільки вони щасливі жити під мирним небом.

Я бачив, що деякі мої підписники пересилали кошти в благодійні фонди України на знак моєї перемоги в цьому забігу. Я буду продовжувати нагадувати про Україну і робити все можливе для перемоги", – додає Ігор Верис.