Вчені вперше вивчили ДНК жінок, що жили у зеленій Сахарі: які несподівані генетичні звʼязки вони виявили

Сахара не завжди мала посушливий ландшафт – були часи, коли пустеля мала вигляд зеленої савани. Цей проміжок між 14500-5000 роками тому називають Африканським вологим періодом.

Нещодавно вченим вперше вдалося дослідити ДНК жінок, які жили в той час. Виявилося, що вони були надзвичайно ізольованими від інших африканських популяцій. Генетично ці жінки були ближчими до давніх мешканців території сучасної Чехії, ніж до людей зі Східної Африки.

Результати дослідження опубліковані у науковому журналі Nature, пише видання Nature.

Стародавня ДНК із Сахари є дуже рідкісною, адже високі температури та сильне ультрафіолетове випромінювання швидко руйнують генетичний матеріал у рештках. Саме тому треба досліджувати місця, захищені від цих впливів.

Одним з таких є скельний притулок Такаркорі на південному заході Лівії. У 2003-2007 роках археологи виявили там останки 15 людей, яким від 8900 до 4800 років. Серед них – муміфіковані рештки двох жінок, що жили між 7000 і 6000 роками тому.

Інші знахідки з цього місця свідчать про те, що вони належали до групи пастухів, які з'явилися в регіоні близько 8000 років тому.

До цього місцеві жителі були мисливцями-збирачами, а після – почали займатися скотарством. Деякі дослідники припускають, що це сталося завдяки шлюбу з мігрантами Леванту (східної частини Середземномор'я).

Щоб перевірити цю думку, вчені секвенували ДНК такаркорійок і порівняли її з геномом близько 800 сучасних і 117 давніх людей з Африки, Південної Європи та Близького Сходу.

З’ясувалося, що жінки Такаркорі мали лише невеликі сліди левантійського походження, отже змішання відбулося задовго до появи скотарства в цьому регіоні.

Ба більше, аналіз не зміг пов'язати цих ранніх мешканців Сахари з будь-якою іншою давньою групою.

"Це спантеличувало нас. Як так сталося, що цей рід не поширився ні на схід, ні на захід, ні на південь?" – говорить співавторка дослідження Нада Салем.

Це перший повногеномний аналіз жінок Такаркорі. При цьому у 2019 році вчені вже досліджували послідовність мітохондріальної ДНК з їхніх останків.

Тоді вдалося з’ясувати, що жінки належали до популяції, яка відокремилася від африканців на південь від Сахари 60 тисяч років тому. Це приблизно той самий час, коли предки всіх сучасних людей оселилися за межами Африки.

Дослідники припускали, що стародавні північноафриканці залишалися генетично ізольованими від майже всіх інших африканців протягом більшої частини доісторичного періоду.

Тепер науковці знайшли лише один сильний зв'язок між Такаркорі та іншими стародавніми африканцями. Жінки мали спільних предків із мисливцями-збирачами, які жили в Марокко близько 15 тисяч років тому.

Також аналіз показав, що у такаркорійок тісніший зв'язок з людиною, яка померла 45 тисяч років тому на території сучасної Чехії, ніж з тією, чиї 4500-річні останки знайшли у Східній Африці.

Це означає, що скотарство, ймовірно, з'явилося внаслідок культурного запозичення, а не міграції. Щоб підтвердити цю тенденцію, необхідно знайти більш давні ДНК в інших місцях Сахари.

Генетична ізоляція жінок Такаркорі свідчить про те, що навіть у вологий період Сахара все одно була барʼєром для міграцій.

Нагадаємо, під час реконструкції футбольного поля у Відні будівельники натрапили на братську могилу римських воїнів, що сформувалася близько 2000 років тому.