Вчені заявили, що вперше виявили кров динозавра у скам’янілостях – це вважали неможливим

Науковці заявили, що вперше виявили сліди крові динозавра у скам'янілостях віком 115 мільйонів років, які знайшли в Бразилії. Упродовж довгого часу настільки тривале збереження органічних молекул вчені вважали неможливим.

Відкриття описали в дослідженні, опублікованому в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences, інформує Popular Science.

Палеонтологи регулярно знаходять скам'янілі кістки динозаврів, іноді – натрапляють на сліди їхніх лап або доісторичні панцири. У рідкісних випадках дослідникам щастить виявити відбитки шкіри чи пір'я цих давно вимерлих істот.

Однак упродовж тривалого часу вважалося, що складні органічні сполуки, як-от гемоглобін, не можуть пережити випробування настільки тривалим часом. Але природа вкотре довела протилежне.

Вчені дослідили скам'янілості віком 115 мільйонів років, які належать молодому представнику виду аратазавра – Aratasaurus museunacionali. Його рештки, знайдені у 2008 році, вказують на те, що істота була завдовжки близько трьох метрів і важила лише 34 кілограми. Динозавр був молодим, тому, ймовірно, в дорослому віці міг досягти більших розмірів.

Міжнародній групі науковців вдалося підтвердили наявність неушкоджених біомолекул і мінералізованих еритроцитів у скам'янілих рештках динозавра.

Хоча в попередніх дослідженнях їхні колеги припускали це можливим, вчені стали першими, хто хімічно ідентифікував геми – сполуки крові, що переносять кисень.

Ретельне дослідження тонких зрізів скам'янілостей допомогли виявити мінералізовані молекулярні компоненти еритроцитів, а також складний оксид марганцю – гаусманіт. Ця речовина сприяла збереженню молекулярних структур, зокрема гему – кільцеподібної молекули із залізом, яка входить до складу багатьох білків, зокрема гемоглобіну.

Гаусманіт також допоміг зберегти інші біомолекули в крові, наприклад, амінокислоти, що входять до складу колагену.

Автори роботи припускають, що зберегти біомолекули допомогло те, що рештки були швидко поховані в багатому на мікроорганізми середовищі, де було мало кисню.

"Це справді визначне відкриття [...] Висновки кидають виклик давнім припущенням, що певні біомолекули, такі як гемоглобін, не можуть пережити настільки довгий час.

Це відкриває нові захопливі шляхи для палеонтології на молекулярному рівні, дозволяючи нам досліджувати еволюцію крові, метаболізм і навіть рівні активності у стародавніх тварин", – сказала Кліті Грайс, співавторка дослідження та хімікиня з Університету Кертіна в Австралії.

Науковці вважають, що їхнє відкриття може стати в пригоді для досліджень далеко за межами Землі. Якщо настільки крихкі біомолекули здатні зберігатися в скам'янілому стані протягом мільйонів років у суворих умовах, то цілком можливо, що подібні сліди життя можуть існувати й в інших куточках Всесвіту.

Раніше у США науковці відкрили першу відому доріжку слідів дорослого тиранозавра – відбитки залишили приблизно 66,5 мільйона років тому.