Фейки поширюються схоже до вірусів: вчені порівняли дезінформацію з епідемією

Вчені виявили, що дезінформація поширюється в суспільстві подібно до вірусної епідемії, пише The Conversation.

Близько 73% американців зазначають, що бачили новини з недостовірною інформацією про вибори, а майже половина з них стикається з труднощами у визначенні, що є правдою, а що – фальшивкою.

Дослідники виявили, що поширення дезінформації має багато спільного з поширенням вірусів. Математичні моделі, які спочатку були розроблені для дослідження вірусних епідемій, допомагають вченим аналізувати, які дезінформація поширюється у суспільстві.

Згідно з опитуванням ООН, 85% людей у всьому світі висловлюють стурбованість щодо цього. І побоювання є обґрунтованими.

"Іноземна дезінформація стала більш витонченою та масштабною з 2016 року. На виборах 2024 року поширюються небезпечні теорії змови, як-от маніпуляції погодою чи неправдиві звинувачення проти мігрантів, що підбурюють до насильства. Це також стосується фейкових новин, які підтримуються відомими особами, зокрема Ілоном Маском", – зазначають дослідники.

Останні дослідження використовують епідеміологічні моделі, щоб зрозуміти, як дезінформація поширюється в соціальних мережах.

Модель "чутливий-інфікований-стійкий" (SIR) ефективно показує динаміку між тими, хто схильний до дезінформації (S), хто вже "заражений" (I) і хто вже "одужав" або став до неї стійким (R). Ці моделі дозволяють виявити основні параметри поширення дезінформації, як-от базове репродуктивне число (R0) – середня кількість людей, на яких "інфікований" може поширити фейк.

Розповсюджувачі дезінформації в соціальних мережах можуть нести фейки про вибори для сотень мільйонів людей, що ставить офіційні структури у програшну позицію в боротьбі з ними. І навіть якщо ризик "інфікування" становить лише 10%, поширення дезінформації може швидко набувати великих масштабів.

У відповідь на це дослідники пропонують "психологічне щеплення" або препбункінг. Суть цього підходу в тому, щоб заздалегідь ознайомити людей із фейком і одразу ж його спростувати. Це працює подібно до вакцини, коли людина отримує невелику "дозу" неправдивої інформації, яка допомагає у майбутньому краще протистояти фейкам.

Наприклад, у 2020 році спеціально розроблені чат-боти в США допомагали спростовувати фейки про "масові вкидання" голосів під час виборів. Попередження про можливі маніпуляції в новинах доповнювали порадами, як розпізнавати неправдиву інформацію. Дослідження показало, що така "психологічна вакцинація" може значно знизити рівень дезінформованості, якщо застосовувати її масово.

Раніше ми розповідали, що вчені описали 14 можливих "еволюційних пасток", в які потенційно може потрапити людство. Серед них опинилася і дезінформація.