Науковці назвали найгучніших у світі птахів – вони голосніші за відбійний молоток і трублення слонів

Глибоко в горах Бразилії науковці знайшли ще два види птахів із найголоснішим співом серед їхніх "родичів". Арапонга голошия та червононогий каріам видають звуки, які гучніші за відбивний молоток, бензопилу чи трублення слона.

Про це йдеться в дослідженні, опублікованому в науковому журналі Evolution, повідомляє The New York Times.

Автори роботи зосередилися на аналізі амплітуди співу птахів – показнику висоти звукової хвилі, що визначає, наскільки далеко може поширюватися звук. Вона є головною складовою гучності та відіграє вирішальну роль у тому, як люди сприймають звук.

"Донедавна вимірювання амплітуди в польових умовах було вкрай складним завданням", – розповів Хуан Менезес, еволюційний біолог і провідний автор дослідження

Робота вчених стартувала на початку пандемії COVID-19, коли відсутність транспорту дозволяла робити чіткі записи співу пернатих. Згодом дослідження, яке обмежувалося містом Амхерстом у США, розширилося до Атлантичного лісу в Південній Америці та джунглів і саван Бразилії.

Щоб точно виміряти амплітуду, дослідники повинні вміти вирізнити конкретного птаха з-поміж інших і визначити точну відстань до нього з місця запису. Через цю складність амплітуда пташиного співу залишалася для дослідників незвіданим полем.

У новій роботі Менезес із колегами використали два інструменти для вимірювання співу птахів у природному середовищі. Одним із них став далекомір – лазерний пристрій, який визначає відстань, іншим – шумомір, завдяки якому точно визначають птаха, що видає звук.

Загалом вчені зафіксували показники амплітуди для 123 випадків пташиного співу. Створена база даних допомогла зрозуміти, завдяки чому пернаті видають різні за гучністю пісні.

Виявилося, що амплітуда суттєво відрізняються залежно від виду. Найтихіший виявилися колібрі, гучність яких становила близько 50 децибелів, що можна порівняти зі звуком помірного дощу.

Особливу увагу привернули гологорлі арапонги (Procnias nudicollis) та червононогі каріами (Cariama cristata). Обидва види мешкають у Бразилії, однак перші населяють Атлантичний ліс, а другі – савани.

Арапонги, які за розміром не більші за голубів, видають виразні металеві звуки, схожі на цвірінькання, а каріами співають складні, меланхолійні пісні, що навіть надихали поетів.

Гучність співу обох видів – від 121 до 122 децибелів. Завдяки цьому пернаті доєдналися до іншого виду араптонг, якого раніше визнали найгучнішим птахом.

"Арапонги – справді надзвичайно цікаві птахи, адже не лише видають такі гучні звуки, а й роблять це, маючи зовсім невеликі розміри тіла", – сказав співавтор дослідження та еколог-біхевіорист і орнітолог з Університету Массачусетсу Джефф Подос.

Вчені пояснюють, що здатність співати з такою незвичайною гучністю частково можна пояснити наявністю унікального органа – сиринкса, або нижньої гортані. Завдяки цьому пернаті спрямовують повітря з легень крізь довгу трубку трахеї.

"Це наче трубка, що виконує ту саму функцію, що й трубка в музичному інструменті, наприклад, у тромбоні чи труб. Вона допомагає сконцентрувати енергію у вузькому діапазоні частот, завдяки чому легше досягати пікових показників гучності", – додав Подос.

Крім того, на амплітуду духу впливають ширина дзьоба та загальний розмір птаха. Великі дзьоби допомагають поширювати звук ширшим потоком, а більші птахи можуть голосніше співати завдяки міцнішим і витривалішим м'язам горла.

Нагадаємо, за підрахунками орнітологів, кожен дев'яти перелітний птах перебуває під загрозою зникнення.