Якою буде освіта у професійних ліцеях і як формуватимуть їхню мережу? Відповідає МОН

У межах реформи профільної середньої освіти (10–12 класи) в Україні планують сформують мережу академічних та професійних ліцеїв. Старша профільна школа професійного спрямування буде функціонувати на базі вже існуючих профтехів й закладів фахової передвищої освіти.

Про це розповів заступник міністра освіти і науки України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Дмитро Завгородній в інтерв’ю "Новій українській школі".

"Старша профільна школа професійного спрямування (тобто профільна освіта зі здобуттям спеціальності) відбуватиметься на базі закладів професійної (професійно-технічної) освіти й закладів фахової передвищої освіти, які функціонують уже зараз.

На відміну від трансформації змісту старшої профільної школи академічного спрямування, де ще потрібно створити мережу закладів, розробити нові академічні профілі та програми, у професійному спрямуванні система вже функціонує", – сказав Завгородній.

За його словами, трансформація змісту в професійних ліцеях (або коледжах) стосуватиметься академічного складника навчання.

Зокрема, загальноосвітні предмети у професійних ліцеях та коледжах планують пов’язати із професіями, які обрали учні.

Йдеться про обов’язкові загальноосвітні предмети, як-от українська мова, історія України тощо. Нині їх викладають так само як у звичайних школах.

Однак у МОН вважають, що ці дисципліни варто трансформувати відповідно до професійного спрямування.

"Наприклад, створити окремий курс хімії спеціально для кухарів, а не просто викладати загальну хімію, як обов’язковий предмет раз на тиждень. Якщо ж учні вивчатимуть, як хімія може знадобитися їм під час різних процесів на кухні, то краще розумітимуть, навіщо вона їм потрібна. Так і з іншими професіями.

З таким підходом може вивчатися й іноземна мова, яку викладатимуть більш поглиблено з огляду на притаманну для тієї чи тієї професії лексику", – пояснює Дмитро Завгородній.

Він також вважає, що курс "Основи підприємництва та економічної теорії" варто вивчати на реальних прикладах, пов’язаних із професією.

"Якщо в навчальних програмах, на заняттях сфокусуватися на тому, що дійсно варто знати людині для своєї майбутньої професії, у неї з’явиться розуміння, навіщо це вчити", – додає Завгородній.

Нагадаємо, у 2027 році має запрацювати профільна середня освіта як продовження реформи НУШ.

Відтак, після 9 класу учні зможуть обирати, де вчитися далі – в академічних чи професійних ліцеях. В останніх вони зможуть одразу здобувати фах.

Зміни детальніше прописані у проєкті Закону "Про професійну освіту". Зокрема, його автори визначили загальну назву та рівень професійної освіти – "професійний коледж".

У цьому ж документі пропонують оновити термінологію (наприклад, назву "професійно-технічна" на "професійну", "кваліфікованого робітника" на "спеціаліста").