Як гендерні стереотипи досі впливають на кар'єрний шлях

Попри поступові зміни в суспільстві на користь прав жінок, гендерні стереотипи досі можуть впливати на їхній професійний розвиток. Дослідження "Гендерні стереотипи та дискримінація жінок у сфері праці", проведене громадською організацією "ХЖО "Сфера" за технічної підтримки ООН Жінки в Україні та за фінансування Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги ООН (WPHF), виявило, що ці стереотипи можуть визначати вибір професії, впливати на кар’єрне зростання та навіть обмежувати доступ жінок до керівних посад.

Дослідження було проведено методом глибинних інтерв’ю тривалістю 1-1,5 години з десятьма жінками різного віку й професій, які мають професійні й кар’єрні надбання.

Вибір професії: чи впливають гендерні стереотипи?

Більшість опитаних жінок не вважають, що "традиційний" гендерний розподіл у професіях суттєво вплинув на їхній вибір спеціальності. Однак у деяких випадках вони все ж відзначали, що суспільні очікування або поширення стереотипів у закладах освіти могли відіграти певну роль.

Деякі респондентки зіштовхнулися з соціальними упередженнями ще в дитинстві. Наприклад, одна з учасниць дослідження згадувала, що в школі вважалося, ніби фізиками можуть стати лише хлопці. У її випадку така ситуація сприяла формуванню супротиву: вона свідомо обрала технічну освіту, щоб довести, що їй це під силу.

Стереотипи як бар’єр для кар’єрного просування

Попри те, що більшість респонденток не відчували прямих перешкод у розвитку кар’єри через свою стать, у деяких сферах робота жінок залишається менш визнаною. Наприклад, учасниці опитування відзначали випадки, коли їм відмовляли у прийомі на роботу через їхню стать, особливо на етапі професійного становлення.

Вплив стереотипів на кар’єру змінюється залежно від сфери. У деяких професіях (наприклад, журналістика, архітектура) жінки говорили про рівний доступ до можливостей. Водночас у силових структурах, спортивній сфері та бізнесі частіше згадували гендерованість професійних сфер або наявність обмежень.

Навіть якщо жінки мають відповідну кваліфікацію, традиційні уявлення про те, що управлінська діяльність є "чоловічою" роботою, зменшують їхні шанси на підвищення.

Скляна стеля

Дослідження доводить, що в деяких сферах жінки стикаються з "скляною стелею" – невидимими бар’єрами для кар’єрного просування. Дане явище виявляється через такі фактори:

• Гендерна нерівність у доступі до керівних посад. У багатьох сферах керівні позиції переважно займають чоловіки, навіть якщо жінки мають однакову чи навіть вищу кваліфікацію.
• Стереотипи щодо професійних здібностей. Жінки змушені докладати більше зусиль, щоб довести свій професіоналізм у сферах, що традиційно вважаються "чоловічими".
• Фемінізація та зниження престижу професій. Якщо у певній галузі працює більше жінок, професія може втрачати престиж та високий рівень оплати праці (наприклад, освіта, соціальна робота).

Гендерна нерівність поширюється не лише у ставленні суспільства, а й на інституційному рівні. Наприклад, респондентка, яка є військовою, відзначала відсутність належної інфраструктури для жінок, що може ускладнювати їхню реалізацію у подібних професіях.

Баланс між кар’єрою та сім’єю

Одним із найбільших викликів, з яким стикаються жінки у професійному житті, залишається подвійне навантаження. Йдеться про суспільні очікування щодо того, що жінка зобов’язана поєднувати роботу з піклуванням про родину. Майже всі учасниці дослідження зазначали, що стикалися з проблемами поєднання роботи та особистого життя.

У результаті це створює бар’єри для кар’єрного зростання:

• Жінки частіше обирають роботу з більш гнучким графіком, навіть якщо це означає нижчу зарплатню.
• Роботодавці можуть неохоче підвищувати жінок, передбачаючи, що вони більше займатимуться родиною.
• У разі скорочення штату першими часто звільняють саме жінок, особливо тих, хто має дітей.

Що можна змінити для подолання гендерної дискримінації?

Одна з респонденток наголосила, що в Україні наявно недостатньо просторів, які враховують потреби жінок, особливо матерів. Це може впливати на те, що матері відмовляються від професійного чи соціального життя, адже вони навіть не можуть сходити в спортзал чи перукарню, оскільки там немає дитячих кімнат.

Крім цього, важливо популяризувати залучення чоловіків до догляду за дітьми для того, щоб розподіл сімейних обов’язків став більш рівномірним.

У специфічних сферах, таких як армія або ДСНС, іноді спостерігається формальна організація професійної діяльності, коли врахування інтересів жінок не відбувається. Тож коригування формального рівня проблеми може бути одним із кроків до подолання гендерної дискримінації в трудовій сфері.

Також важливою залишається освітньо-виховна діяльність, яка може слугувати запорукою подолання дискримінації:

"Все залежить від рівня освіченості суспільства. Чим нижчий рівень інтелекту людини, тим більше упереджень; чим більше людина розвинена, багато чим цікавиться, аналізує інформацію – це ключовий момент, щоб чинити супротив вже сталим гендерним стереотипам у масовій свідомості", – зазначила одна з респонденток.

З повним текстом дослідженням "Гендерні стереотипи та дискримінація жінок у сфері праці" можливо ознайомитися за посиланням.

Цей матеріал підготовлено в межах проєкту "Економічне відновлення жінок у Харківській області", який впроваджується ГО "ХЖО Сфера" за технічної підтримки ООН Жінки в Україні та за фінансування Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги ООН (WPHF). WPHF – це гнучкий і швидкий інструмент фінансування, який підтримує якісні заходи, спрямовані на підвищення спроможності місцевих жінок у запобіганні конфліктам, реагуванні на кризи та надзвичайні ситуації та використовування ключових можливостей миробудівництва.

Це дослідження підготовлене за фінансової підтримки Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги Організації Об’єднаних Націй (WPHF), але це не означає, що висловлені в ній погляди та вміст є офіційно схваленими або визнаними з боку Організації Об'єднаних Націй.

Жіночий фонд миру та гуманітарної допомоги Організації Об’єднаних Націй (WPHF) – це єдиний глобальний механізм, створений виключно на підтримку участі жінок в процесах розбудови миру та безпеки, а також гуманітарної допомоги. WPHF, керований низкою представників громадянського суспільства, урядів та ООН, — це трастовий фонд за участі багатьох партнерів, який мобілізує терміново необхідне фінансування для місцевих організацій, очолюваних жінками, та працює разом із жінками на передовій заради побудова міцного миру. Починаючи з 2016 року, WPHF надав фінансування та підтримав спроможність понад 1000 місцевих жіночих організацій громадянського суспільства, які працюють над питаннями порядку денного "Жінки, мир, безпека" та реалізують гуманітарну діяльність у 41 країні світу, які постраждали від кризи.