Прощання з домашнім улюбленцем: чи є в Україні спеціальні кладовища та скільки коштує поховання

Смерть домашнього улюбленця – це завжди стрес для його власників. Попри це, з тваринкою важливо попрощатися, враховуючи місцеві закони, правила екології та етичні норми.

Тема гуманного та безпечного поховання домашніх улюбленців для багатьох українців залишається незрозумілою.

"УП.Життя" поспілкувалась із президенткою Асоціації зоозахисних організацій України Мариною Сурковою та юристкою UAnimals Аліною Сорокою, щоб дізнатися все про поховання домашніх тварин.

Що робити, якщо ваш домашній улюбленець помер?

Після смерті домашнього улюбленця власнику важливо подбати про організаційні моменти поховання пухнастика:

• засвідчити смерть тварини у ветеринарного лікаря (державній ветеринарній установі);
• отримати свідоцтво про смерть тварини;
• протягом 10 днів письмово проінформувати комунальні Центри ідентифікації тварин про факт та причину смерті;
• зняти улюбленця з реєстрації (якщо він був зареєстрований в Єдиному електронному реєстрі домашніх тварин);
• подбати про належне поховання домашнього улюбленця.

Якщо тварина загинула за невстановлених обставин (йдеться зокрема про смерть внаслідок нещасного випадку або хронічних захворювань), треба повідомити державну ветеринарну установу, (іноді – на вимогу ветеринара надати труп тварини для проведення досліджень), для того, щоб виключити насильницьку смерть.

Як поховати домашнього улюбленця?

На всеукраїнському рівні немає такого закону, який би врегульовував поховання домашніх тварин. Натомість існують місцеві правила поводження з тваринами, санітарного благополуччя або благоустрою населеного пункту, які затверджує міська рада. У таких документах встановлені заборони на поховання тварин у несанкціонованих місцях (парках, лісах, скверах) та викидання трупів тварин у смітники.

Єдиним законним варіантом утилізувати тіло домашнього улюбленця є кремація. Для цього власникам необхідно звернутися до компаній, які надають відповідні послуги.

За незаконне поховання тварини людина понесе відповідальність за статтею 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення – для громадян – від 340 до 1 360 грн, а для посадових осіб та підприємців – від 850 до 1 700 грн

Найбільш поширеними варіантами поховання домашніх тварин в Україні є:

• кремація;
• біотермічна яма;
• стихійні кладовища для домашніх тварин.

Кремація

Кремація – найбільш екологічний спосіб поховання домашнього улюбленця.

Послуги кремації домашніх тварин надають міські крематорії (ті, де кремують і людей, їх в Україні три – у Києві, Одесі та Харкові), а також приватні ритуальні підприємства.

Власник тварини може обрати один із типів кремації для свого улюбленця:

• індивідуальна кремація – тварину кремують персонально, з наданням урни з прахом для її подальшого поховання або розвіювання, можливий фотозвіт процедури;
• загальна кремація – кремують тіла відразу кількох тварин при наборі необхідної кількості тіл, прах у такому разі не видається.

Власник не може бути присутнім під час кремації домашнього улюбленця, адже процедура триває декілька годин.

"Часто кремація відбувається масово – кремують кілька тваринок разом. Іноді крематорії навіть обманюють людей – забирають тварину на утильзавод, а власникам видають попіл від чогось іншого", – розповідає зоозахисниця.

У Києві вартість кремації маленької тваринки стартує від 600 гривень.

"У великих містах кремація є, але вона дорога, а у маленьких містах кремації немає, а якби вона й була, то теж би коштувала немало", – говорить Марина Суркова.

Біотермічна яма

Якщо немає крематора, трупи тварин можна здати спеціальному підприємству, в якого є біотермічна яма – споруда для знезараження трупів тварин біотермічним шляхом. У такій ямі трупи тварин посипаються спеціальними речовинами, які їх розчиняють. Коли така яма заповнюється – її законсервовують.

Спеціаліст державної служби ветеринарної медицини при огляді трупа дає розпорядження про його кремацію або поховання у біотермічній ямі, залежно від стану тварини.

В Україні такі ями розташовані переважно при ветеринарних установах, колишніх колгоспах або спеціалізованих підприємствах. Точно дізнатися про місце розташування біотермічних ям у певному регіоні можна у територіальному управлінні Держпродспоживслужби або місцевій ветеринарній лікарні.

Із 2009 року в Україні заборонили облаштовувати нові худобомогильники та біотермічні ями. 

Кладовища домашніх тварин

В Україні є лише одне офіційне кладовище домашніх тварин – на Харківщні у селищі Бабаї.

Попри заборону поховання тварин у несанкціонованих місцях, існують стихійні кладовища домашніх улюбленців. Люди сприймають тварин як членів сімʼї і хочуть гідного поховання для пухнастих друзів.

"Органам місцевої влади слід задуматися над цим питанням і створити належні умови для поховання. Можливо це кремація – крематорій з колумбарієм (стіни з комірками, в яких залишають урну з прахом тварини)", – наполягає зоозахисниця.

Де можна поховати домашніх тварин?

Владою не передбачені місця для поховання домашніх тварин. Часто тварин стихійно ховають у парках, скверах, лісах і навіть у дворах, що несанкціоновано. Попри заборони міських рад, у великих містах люди самостійно створюють стихійні кладовища для домашніх улюбленців.

Київ

У Києві планували відкрити крематорій з колумбаріями для домашніх тварин на Троєщині, розповідає Марина Суркова. Однак на визначеному місці заборонили будівництво до кінця війни.

Зараз у столиці чимало приватних компаній надають послуги кремації домашніх улюбленців.

Крім того, в місті – близько 30 стихійних кладовищ, зокрема:

• на вулиці Братиславській;
• на вулиці Космонавта Поповича.
• на Русанівці;
• на ДВРЗ, неподалік вулиці Климента Квітки.
• на вулиці Білицькій (напроти музею "Хата на Пріорці");
• на хуторі "База" (поблизу залізничної станції "Борщагівка");
• у Святошинському лісопарку;
• у Виноградорському лісі (біля Кільцевої дороги);
• на вулиці Некрасова (біля Київської обласної клінічної лікарні);
• парку "Дубки" (біля бульвару Павла Вірського);
• на Оболонському проспекті (біля озера Йорданське);
• в парку на вулиці Прирічній;
• у парку Багряного (біля лікарні № 14);
• на вулиці Оноре де Бальзака (урочище Вербняки);
• в парку "Супутник" (вул. Уманська);
• у Протасовому Яру;
• поблизу вулиці Дмитра Луценка;
• в парку "Лиса Гора";
• біля озера Алмазне (під парканом Лісового кладовища);
• на вулиці Богатирській (біля дачного кооперативу "Чорнобилець").

Також у столиці є точкові, але доглянуті могили домашніх улюбленців, кількість яких важко підрахувати.

Харків

У Харкові відкрили перший (і поки єдиний) в Україні колумбарій для домашніх тварин, який розташований біля села Бабаї на базі комунального підприємства "Центр поводження з тваринами".

Колумбарій – це спеціальне місце, де зберігають урни з прахом після кремації. У Бабаях облаштовано 26 стін з нішами – усього 1 560 комірок для урн. Поруч є кімната для прощання з домашнім улюбленцем. На місці можна оформити всі необхідні документи, замовити кремацію, обрати урну та, за бажанням, замовити пам’ятну плиту з портретом і датами життя тварини.

Як і в інших містах, у Харкові заборонено самовільно ховати домашніх тварин у лісах, парках та скверах. Натомість харків’яни можуть поховати домашніх улюбленців на єдиному офіційному кладовищі домашніх тварин у селищі Бабаї.

Львів

Львів – перше місто в Україні, де кремація здійснюється комунальним підприємством. Процедуру проводить ЛКП "Лев" у співпраці з Жовківською філією державного підприємства "Укрветсанзавод". Також відповідну послугу надають приватні компанії.

Попри це, на Львівщині поховання тварин у місті відбувається дуже хаотично. Зокрема, чимало власників тварин їдуть в Брюховичі до лісу – там незаконно створили стихійне кладовище домашніх улюбленців.

Чому важливо правильно поховати домашнього улюбленця?

Як пояснюють зоозахисниці, неправильне поховання тварини забруднює навколишнє середовище – продукти розпаду тіла тварини отруюють повітря, а у ґрунт та ґрунтові води потрапляють небезпечні віруси та бактерії, від яких могла померти тварина.

Трупи тварин можуть містити збудники небезпечних хвороб, зокрема сказу. Наприклад, якщо труп тварини закопаний неглибоко, то інші тварини (лисиці, собаки, гризуни) можуть розкрити землю, інфікуватись та поширювати захворювання.

Улюбленці, які загинули від сказу та інших особливо небезпечних інфекційних хвороб, підлягають обовʼязковій кремації, адже якщо їх поховати без кремації, вони можуть й надалі розповсюджувати інфекції.

Чим небезпечні худобомогильники?

Худобомогильники – це спеціально відведені місця для поховання тварин, які загинули від інфекційних хвороб, але не були кремовані. Марина Суркова переконана, що такий спосіб поховання – це екологічна катастрофа, що може призвести до забруднення ґрунтів та вод.

Особливо небезпечно, якщо худобомогильники розташовані біля населених пунктів – продукти розпаду тіла тварини просочуються в ґрунтові води, через що у місцевих мешканців можуть зʼявитися хвороби кишково-шлункового тракту, дихальних шляхів тощо.

"На звалищах та худобомогильниках не можна залишати ні сільськогосподарських тварин, ні безпритульних, ні домашніх улюбленців", – наголошує експертка.

Скільки коштує поховати домашнього улюбленця?

Вартість послуг із кремації тварин у Києві залежить від ваги тіла тварини:

• вага собаки або кішки до 25 кг – від 600 грн;
• вага до 50 кг – від 1 тисячі грн;
• вага понад 50 кг – від 1 500 грн.

Вартість послуг для поховання тварин у різних містах відрізняється:

• труни для тварин – від 800 грн;
• урни для праху – від 550 грн;
• перевезення тварини – від 350 грн;
• поховання праху в колумбарії (Харків) – від 75 до 4 275 грн;
• поховання урни з прахом – від 300 грн;
• поховання у труні – від 1 200 грн;
• похорон під ключ – від 2 600 грн
• памʼятник (з монтажем) – від 8 тисяч грн;
• флористика та вінки – від 300 грн.

Що робити, якщо знайшли труп тварини на вулиці?

Якщо органи місцевого самоврядування чи поліція виявлять труп тварини у смітнику або на вулиці, вони можуть притягти до адміністративної відповідальності того, хто викинув/збив тварину. Однак органи місцевого самоврядування не займаються утилізацією трупів.

При виявленні трупу тварини на вулиці потрібно звертатися до відповідного комунального підприємства (у Києві це "Київська міська лікарня ветеринарної медицини"). Працівники КП виїжджають зі спеціальним транспортом, адже трупи тварин вважаються небезпечними, і на їх перевезення потрібна ліцензія. Після цього спеціалісти займаються утилізацією (передають трупи на кремацію).