Позаземне життя чи оптичні ілюзії? Чи доводять розсекречені файли про НЛО існування прибульців – розповідає астрофізик

"Близько 19:00 при ясному небі я дивився на схід, і побачив велику помаранчеву кулю в небі, яка, здавалося, рухалася в моєму напрямку. Я пам'ятаю, як мій напарник запитав: "Ти це бачиш?" Я не міг сказати, якого розміру була куля. Вона чергувалася між прозорим і помаранчевим кольором приблизно кожні дві чи три секунди.

[…] Коли куля пролітала на півдорозі між горизонтом і головою, вона випустила три менші червоні кулі. Це виверження здавалося механічним", – це одне з сотень свідчень з-поміж розсекречених архівів уряду США про непізнані літаючі об'єкти.

Так інцидент, що стався у жовтні 2023 року, описав агент федерального правоохоронного органу США. Чоловік разом із напарником спостерігав за дивним явищем спочатку неозброєним оком, а наступної ночі – у прилад нічного бачення.

Цей та інші документи, які раніше зберігалися під грифом "таємно", оприлюднили на сайті Пентагону за наказом президента США Дональда Трампа.

Серед масиву даних є унікальні фото, відео та звіти військових радарів, деякі з яких датуються ще 1940-ми роками. Проте трапляються й розповіді про незрозумілі "літаючі тарілки у вигляді картоплі".

Жоден документ не містить наукового пояснення, а в Міністерстві оборони США стверджують, що немає чітких доказів про природу походження цих явищ. Тож громадськість "може скласти власну думку щодо інформації у файлах".

Про те, що таке НЛО, чому уряд США розсекретив файли та як науковці шукають позаземне життя, для "УП.Життя" розповів Володимир Решетник – доцент кафедри астрономії та фізики космосу, кандидат фізико-математичних наук у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. Далі – його пряма мова.

Що таке НЛО з погляду науки?

Люди вкладають різний сенс у терміни НЛО (непізнані літаючі об'єкти) чи НПЯ (неідентифіковані повітряні явища). З формальної точки зору – усе, що ви або хтось не може впізнати, вже є непізнаним явищем.

Людині властиво зустрічатися з невідомим майже постійно. Ви бачите невідомих людей, тварин чи машини, дію яких не розумієте. Серед явищ у природі є дуже багато процесів, які доволі неочевидні або рідкісні. Їх дослідженням і займається наука.

Побачити чи зареєструвати щось аномальне – радше норма, ніж рідкість. А при детальному розгляді більшість таких аномалій знаходить просте або й не дуже просте обґрунтування.

Я загалом належу до людей, які доволі скептично ставляться до ідей пояснення НЛО діями інопланетних розумних істот.

50 років тому кульові блискавки були непізнаним явищем, бо не було розуміння фізики процесів, які відбуваються всередині. З часом науковці вивчили різні явища і виявили, що кульова блискавка пов'язана з атмосферною електрикою. Тож наразі ми її повністю непізнаною назвати не можемо.

Аналогічна ситуація з більшістю спостережень за НЛО, які є зараз. Вони мають низьку якість, і неможливо сказати, що це таке. Тож у нас проблема не так непізнаності явища, як ідентифікації.

Кожен з цим стикався під час війни: коли дрон тільки підлітає, ви не можете одразу відрізнити, чи то птах летить, чи то на небі якийсь об'єкт, чи це оптичні дефекти на камері. Коли об'єкт підлітає ближче, ми вже його ідентифікуємо.

Метеоумови, освітленість, ракурс – усе це впливає на те, що навіть відомі об'єкти чи явища можна назвати невпізнаними. Зокрема через погані або невдалі умови спостереження.

Якщо говорити про людей, які вірять в НЛО, то ми виходимо за межі науки. У кожного своє бачення навколишнього світу, тому під НЛО, швидше за все, мається на увазі щось позаземного походження, що прилетіло на Землю. Але, на мою думку, ми не маємо жодного переконливого доказу існування саме таких явищ.

Чому НЛО описують як зелених чоловічків та інопланетні тарілки?

Це психологічний ефект. Люди шукають щось схоже на земне життя. Коли говоримо про зелених чоловічків, я маю на увазі, що це якісь істоти, схожі на наших тварин або хоча б рослин, бо уявити собі абсолютно інше – складно.

Наука не відкидає, що може бути якесь явище самоорганізації, яке може мати свою свідомість. Але воно настільки далеке і незрозуміле нам, що ми можемо його не впізнати. Тому ми не спростовуємо існування інопланетних істот, але жодного серйозного наукового дослідження на цю тему не робимо.

Ми не знаємо, як інші цивілізації виглядають, і взагалі існують вони чи ні. Тому шукаємо те, що можемо зараз осягнути. А це, як правило, щось схоже на земне життя.

Коли почався бум віри в НЛО?

Фінансування на такі дослідження з'явилося у XX столітті – тоді створили багато наукових груп, які цікавилися цим питанням, бо був інтерес суспільства. Відповідно, виник запит зі сторони влади, і почалося відстеження.

Урядам це цікаво не тільки через інтерес громадян, а й з іншого боку – можливо, щось запускають сусідні держави з метою шпигунства. Тож це і з'ясовували профільні наукові групи.

Особливо у другій половині XX століття створили велику кількість урядових, а пізніше вже й неурядових програм по пошуку НЛО. З'явилися мережі ентузіастів, які виставляють камери, різні типи сенсорів і вимірюють показники.

Однак досі немає жодного чіткого зображення у форматі 4К чи хоча б Full HD. Є багацько повідомлень на кшталт "мене забрали інопланетяни", але вебкамера у цей час чомусь вимкнулась, камера нагляду у сусіда як навмисно не працювала, а жорсткий диск знищив інформацію і подібне.

І хоч проводився аналіз великої кількості повідомлень, більшу частину явищ, які спостерігали, пояснили природними феноменами. Лише 10-20% умовно не змогли пояснити саме через погану якість наданого матеріалу, і це не може бути доказом існуванням НЛО.

Серед розсекречених документів є файли з 1940-1960-х років. Зокрема, в одному з інтерв'ю чоловік розповідає, як бачив великий круглий транспортний засіб у Німеччині, що у 1944 році вертикально підіймався угору поблизу німецького військового комплексу.

У 60-70-ті роки, навіть частково 80-ті, була популярна ідея викрити НЛО через радіо. Тоді був бум розвитку радіосистем та телебачення, тож здавалося, що всі повинні цим користуватися.

Зараз ми відходимо від радіо, а більше користуємося оптоволоконними кабелями, хоча мобільні телефони та інші форми радіозв'язку все ще популярні. Але тоді людство почало посилати радіосигнали в напрямку різних скупчень зір, щоб щось "сказати" інопланетянам.

У кінці 90-х років навіть з'явилися приватні проєкти з дослідження неба. Знайшлися меценати, які оплатили розробку та будівництво величезного радіоінтерферометра - антенної решітки Аллена (The Allen Telescope Array), що почала роботу з 2007 року. Це прилад для астрономічних спостережень з високою кутовою роздільністю, що об'єднує сигнали з кількох окремих радіотелескопів.

Вони багато років слухали, але нічого не почули. Тож ми можемо сказати, що Всесвіт не кричить нам в радіоефірі. Якщо якісь сигнали є, то вони доволі слабкі і губляться на фоні шумів, які ми маємо.

Чи є переконливі факти серед розсекречених файлів НЛО?

Насправді, основна проблема матеріалів про НЛО – брак доказів. Є окремі фрагменти, наприклад, оптичні або радарні спостереження, але ніяких матеріальних підтверджень.

Якщо ж якийсь уламок реєструють, то згодом лабораторні дослідження не виявляють чогось аномального в його походженні. Можуть бути відхилення в складі якихось сплавів, але наука продукує набагато більше нових речовин, які не зустрічались раніше в природі.

Тож проблемою файлів є саме верифікація наявних матеріалів. Часто те, що детально досліджується, виявляється, має природне чи антропогенне походження.

Іншою стороною є питання нашого сприйняття НЛО. Людині властиво домальовувати якісь моменти, щоб картина здавалась цілісною. І хтось буде спрямовувати свої припущення в сторону НЛО, хтось – у сторону духів, а деякі взагалі будуть ігнорувати наявні факти, щоб не вийти за межі "відомого" їм світу.

Серед оприлюдених файлів про НЛО є зображення, які зафіксували неідентифіковані вогні. Їх зробили астронавти місії "Аполлон-12" з поверхні Місяця. Однак дослідники вважають, що, ймовірно, це лише візуальний шум.

Зокрема яскраве світло може бути спалахами високоенергетичних космічних променів, які більш поширені поза межами захисного магнітного поля Землі.

Що найчастіше зображено на розсекречених файлах зі знімками НЛО?

Є доволі цікаві знімки з розсекречених файлів, що я бачив. Дійсно, щось наче летить, але що це, на якій відстані, які його характерні розміри – встановити не вдається. Можливо, це якийсь кількасантиметровий об'єкт пролетів поблизу камери або це навпаки стометровий об'єкт на далекій відстані.

Мені не відомі якісь випадки, де можна з різних джерел порівняти фото і зробити висновки про НЛО. Або ж якщо об'єкт все ж спостерігали з різних боків на якісних знімках, то зрештою виявляється, що то летів літак чи просто птах потрапив у кадр.

Як тільки з'являється якісне зображення, тут же потенційне НЛО ідентифікують з якимось явищем – природним або неприродним.

Якщо ракурс виявиться зручним і сонце підсвітить об'єкт, то вам може здатися що завгодно. А далі вже фантазія працює – це такий психологічний нюанс.

У людей виникає індивідуальна реакція на щось незвичне, що "випадає" з їхньої системи координат. Це ще один момент свідчень проти НЛО: навіть якби ми десь побачили космічний корабель, то хтось все одно скаже, що його там не було, бо він у це не вірить.

У розсекречених файлах є розмите відео, зняте у жовтні 2024 року близько 19:00 за місцевим часом на північному сході Сполучених Штатів. Очевидець помітив джерело світла, що "висіло" над ставком на відстані приблизно 814 метрів. 

Об'єкт, що світився, нагадував йому плазмоподібну сферу, що періодично змінювала форму та світність. Часом основне джерело світла ніби розділялося на менші світні точки. НЛО залишався нерухомим приблизно 45 хвилин, а потім зник. Мешканець зафіксував його на камеру iPhone та стверджує, що не чув жодного звуку від об'єкта.

Які космічні чи атмосферні явища найчастіше можна сплутати з чимось аномальним?

Можна поділити на кілька напрямків: природні й ті, що створюється людством.

Природні зазвичай пов'язані з погодою або птахами. Також це певні ракурсні умови, коли хмари підсвічуються і можуть здатися овальними, адже вони бувають різної форми й інколи доволі цікавих кольорів.

А якщо ще додати вітер, підсвітку від сонця, метеорологічні умови, виходять дуже цікаві об'єкти, які рухаються.

Крім того, є астрономічні явища. Те, що їх плутають з НЛО, проблема слабкої обізнаності людей з небом.

А інші – антропогенні. Чим далі, тим більше у нас є різних систем, створених людиною – і це не тільки дрони. Це повітряні кулі, кульки, літаки, безпілотники, військові літаки дивної форми і подібне, що з далекої відстані буде здаватися чимось аномальним.

Якщо все ж з'явиться щось позаземне, які прилади можуть це зафіксувати?

Не треба дивитись на науковців, як на надлюдей чи роботів. Це такі ж самі люди, які можуть щось не відстежити.

Серед астрономів є ті, які вірять в існування НЛО, адже більшість вчених хочуть дізнатися, чи існують позаземні цивілізації. Однак ми не шукаємо саме НЛО на задньому дворі, а реєструємо непізнані явища в далекому космосі.

Під час війни за схожим принципом працюють системи протиповітряної оборони – спершу встановлюють об'єкт, а потім ідентифікують його. Ці – як військові, так і цивільні – прилади використовують для того, щоб убезпечити авіацію. Вони повинні виявляти те, що близько підлітає до нас.

У травні радник міністра оборони України Сергій "Флеш" Бескрестнов заявив, що в Україні ще з радянських часів існує державна організація, яка займається питаннями НЛО. Так її представники звернулися до нього через відео з фронту, на якому аеророзвідка нібито спостерігала за НЛО.

За словами "Флеша", з початком війни дослідження НЛО стало більше військовим завданням, ніж цивільним. А у ЗСУ з'явився спеціальний об'ємний документ на цю тему.

Коли ми говоримо про наукове спостереження, то вчені намагаються побачити ознаки цивілізації за допомогою пошукових програм.

Для близького пошуку – це система контролю за повітрям для авіаційного сполучення чи військових потреб.

А також є системи, які контролюють космічне сміття на низьких орбітах, – це радари, телескопи, спеціальні оптичні системи, які сканують небо на предмет виявлення всіх об'єктів, які обертаються навколо Землі. Вони повинні відстежити НЛО на відстані десятків тисяч кілометрів від Землі.

Також ми побачимо об'єкт, якщо він буде відбивати радіохвилі або світитися в оптичному чи інфрачервоному діапазоні. Однак лише за умови, що він має розміри більші, ніж кілька дециметрів чи метрів.

З-поміж свіжих свідчень із розсекречених файлів НЛО описують по-різному. Наприклад, американський військовий оператор у 2024 році повідомляв про спостереження одного НПЯ, оцінивши його швидкість приблизно у 434 вузли (понад 803 км/год).

Він описав об'єкт як ромбоподібний, з нерухомим зондом у нижній частині. За словами оператора, НЛО було помітне лише через бортовий короткохвильовий інфрачервоний датчик (SWIR). Явище спостерігалося протягом приблизно двох хвилин.

Чому науковці скептично ставляться до НЛО?

Ми не маємо жодного достовірного підтвердження НЛО з різних джерел чи каналів.

Мені не дуже подобається, що часто використовується принцип антропоцентризму – що інші повинні думати так, як думаємо ми. Наука не відкидає можливість існування інших цивілізацій чи життєвих форм. Тим паче ми не знаємо, яка психологія, свідомість та мислення у цих істот. Можливо, вони перебувають на геть іншому рівні, який нам не осягнути.

Тому припустити, що прилетів корабель для того, щоб розбитися десь в пустелі... А перед тим він подолав 100 світлових років – тобто, цивілізація пройшла крізь значні технологічні труднощі, які для сучасного людства є неможливими, – і для чого? Щоб вони тут випадково зачепилися за камінь і впали?

Навіть із погляду людської логіки – це якийсь абсурд. Це як побудувати машину, а потім не подумати про те, що двері повинні відчинятися, щоб всередину можна було сісти. Ось така нелогічність поведінки виходить.

Не менш важливий фактор – це містифікація. Дуже багато людей виробляють контент заради розваги, сміху чи хайпу. Бо гарний знімок можна продати в інтернеті або завірусити в Instagram чи Tik Tok. І завжди знайдеться той, хто підтвердить аномалію. Бо якщо ви вийдете на вулицю, пів години поспостерігаєте, точно побачите щось, що, можливо, виходить за межі уяви.

Чи робить сучасна наука кроки назустріч НЛО?

Вже понад 100 років, як тільки з'явилися радіосистеми, ми постійно посилаємо сигнали у космос. Радіо та телебачення транслює програми не лише для землян, а й для будь якої істоти у космосі, яка їх може зареєструвати.

Єдине, що сигнал доволі слабкий, і якби за нами спостерігала цивілізація така, як наша, то навряд чи вона б його зареєструвала. Хіба якби спеціально знала, що от з тієї конкретної зірочки треба щось виявити.

Побачити чи почути щось випадково або навіть навмисно – дуже малоймовірно. Уявіть собі: ви слухаєте якусь зорю, направили радіотелескоп в її напрямку, а в цей момент цивілізація вимкнула свою радіоантену, яку передавала. А ввімкнули її завтра, коли ви вже перейшли на іншу зорю.

Пошукові програми вимагають величезних ресурсів – треба слухати мільярди об'єктів одночасно впродовж дуже довгого проміжку часу. І це, якщо пощастить, що якась цивілізація випромінюватиме в нашому напрямку сигнал.

Останні 10-20 років астрономи більше сподіваються зареєструвати щось позаземне в оптичному діапазоні – ця ідея відродилася з відкриттям екзопланет.

Якщо в межах сонячної системи ми поки що нічого позаземного не виявили, то за її межами знаємо, що планети є. Тож виключити існування позаземного життя там не можна.

На сьогодні відомо більш ніж 6 тисяч планет біля інших зір. Спостереження вказують, що переважна більшість зір мають планетні системи. Тож навколо них обертаються планети, просто вони дуже маленькі відносно зір, і навіть зафіксувати їх надзвичайно складно.

Унікальне досягнення сучасної астрономії, що ми ці декілька тисяч планет побачили взагалі. Вважається, що у галактиці існує від 200 до 400 мільярдів зір. З них ми записали лише 2 мільярди об'єктів – це менш ніж 1% всіх зір тільки в Чумацькому Шляху. І це ми навіть їх не дослідили. Просто з'ясували, що в тому напрямку є деяка зоря.

Якщо витрачати хоча б декілька днів на дослідження однієї зорі, то на мільярд зір треба мільярди тижнів, а людство існує набагато менше. Це вийде більше, ніж час існування Всесвіту чи нашої планети.

Тож ідея сучасної астрономії – спробувати виявити ознаки діяльності позаземної цивілізації або хоча б біосигнатури біля інших зір.

Біосигнатури – це будь-які речовини, структури чи явища, які можуть стати науковим доказом існування життя. Як у теперішньому, так і в минулому часі.

Як відбувається дослідження біосигнатур?

Більша частина екзопланет відкрита не тому, що їх видно в телескоп. Сучасні телескопи такої можливості не мають, адже планети дуже слабкі об'єкти. Вони світять за рахунок відбитого світла зорі. Тож найбільші телескопи можуть лише зареєтрувати зміну світла від материнської зорі, коли планета її затуляє, або невелике зміщення зорі під дією сили гравітації планети.

Наразі будується оптичний телескоп розміром майже 40 метрів – це буде революційний етап в астрономії. На нього покладають надії, що він зможе реально побачити екзопланети і визначити, який там склад атмосфери, зокрема чи є кисень.

Під час майбутніх спостережень ми намагатимемося побачити ознаки забруднення повітря. Наприклад, парниковий ефект, промислові викиди. Якщо виявимо якісь гази, які в природних умовах малоймовірно утворюються, а там їх багато, тоді це принаймні приверне увагу.

Спершу шукатимемо біосигнатури – кисень, метан, інші гази, які можуть вироблятися живими організмами. А потім ознаки технологічного забруднення.

Наприклад, чадний газ від спаленого вугілля – це промислова революція, і вагоміше підтвердження. Це не радіотелескоп, який навівся на одну зірочку і повинен слухати протягом багатьох годин. Тут є знімок і очевидне забруднення атмосфери – воно є навіть, якщо цивілізація вже припинила своє існування.

Інша ознака – пошук техносигнатур. Це властивість або ефект, що забезпечує наукові докази технологій. Наприклад, якщо цивілізації побудували поблизу своєї зорі щось монументальне, на кшталт великих сонячних батарей на орбіті, які перекривають частково зорю. У теорії такі зміни блиску зорі ми можемо зареєструвати за допомогою наших телескопів.

Тобто ми вже навіть уявляємо, що треба шукати. Із запуском нових систем процес пошуку має бути швидшим – буквально в цьому році запущений новий унікальний телескоп розмірами близько 8 м. Він один з найбільших на планеті: на ньому стоїть унікальна камера, в якій 3 мільярди пікселів, і вона робить знімки неба щоночі.

Звичайний телескоп зробить повне фото неба за кілька місяців, бо треба наводити його на кожну окрему ділянку. А цей телескоп за рахунок такої камери безперервно веде спостереження – усе небо можна відзняти за чотири дні.

Очікується, що за 10 років він проаналізує майже 20 млрд зір. Тобто зараз ми знаємо положення 2 млрд зір, а за 10 років знатимемо у 9-10 разів більше об'єктів. Це унікально. І можливо якісь з цих недосліджених зір покажуть аномальні зміни блиску.

Ще є проєкти з пошуку різноманітних лазерних сигналів. Тобто, якщо гіпотетична цивілізація має систему прискорення космічних апаратів потужними лазерним проміням, то цей промінчик теоретично може попасти на Землю, і буде спостерігатись, як короткий спалах світла.

Ми говорили про НЛО, що кожен може вкласти щось своє. Те саме питання життя, бо, як правило, маємо на увазі щось подібне земному.

Наприклад, навколо Юпітера є супутники майже як планети. Попередні дослідження показали, що на них є вода, вкрита кригою. Якщо там справді є рідка вода, значить є якесь джерело енергії, яке її розігріває, а значить – можуть бути якісь живі організми.

Відкриття навіть маленької бактерії на іншій планеті абсолютно змінить наше розуміння про життя, а це впливає вже і на уявлення про зелених чоловічків.

Сьогодні ми на такому роздоріжжі. 35 років тому люди не знали про існування планет біля інших зір. 50 років тому було доволі багато моделей, які абсолютно серйозно розглядали, що Сонячна система унікальна для Чумацького Шляху.

Зараз наші знання значно розширилися, але ми досі не знаємо, як саме формується життя. Це одне з найбільших питань сучасної науки, адже багатоклітинні організми залишаються унікальним явищем.

Наразі Земля єдина планета в Галактиці, де існують багатоклітинні форми життя. Водночас відкриття навіть бактерії на сусідній планеті в межах Сонячної системи могло б свідчити, що життя набагато поширеніше явище, ніж ми припускаємо.

Чому саме зараз відкрили архіви і чи сприяє це науковим дослідженням?

Я можу пояснити це з загальної точки зору.

По-перше, в Америці секретні матеріали залишаються такими певну кількість років. Тому оприлюднення матеріалів відбувається час від часу. Вже на моїй пам'яті було кілька таких хвиль, коли відкривали архіви певних років, зокрема з НЛО.

А зараз, я так розумію, склалось декілька факторів. Можливо, підійшли якісь терміни по черговому пакету архівів. Але ж не весь він відкривається: його переглядають, і найбільш чутливі матеріали лишаються секретними.

А іншим фактором, мені здається, стала політична обстановка. Змінюється фактично світовий устрій, зовнішня і внутрішня політика, тому треба якось змістити фокус уваги.

Самі матеріали не є переконливими, на мою думку. Вчені, не один раз обпікшись у XX столітті, зараз дивляться на питання НЛО чи позаземного життя трохи інакше і вирішують його крок за кроком.

Наприклад, якщо ви подивитесь на історію дослідження Марсу за останні 30 років, то перше завдання було провести більш детальну картографію поверхні, щоб розуміти, які там є регіони. Після початкового дослідженняповерхні направили перші космічні апарати для геологічних завдань, зокрема з метою виявлення води. Також намагалися встановити, скільки років вона існувала, чи був період, коли упав якийсь астероїд, що розплавив льодовик і через це пішла річка, чи це був геологічно тривалий вологий період планети.

А зараз ми на етапі, коли говоримо про біосигнатури. Тобто виявлення якихось біологічних знаків на Марсі. Аналогічно ми будемо робити і з пошуками цивілізації біля інших зір.

Я радше погоджуюся з тим, що з мільярдів зір ми навряд чи попадемо на ті об'єкти, які будуть дуже схожими на наше уявлення про високорозвинену цивілізацію.

Відоме рівняння Дрейка, яке оцінює кількість активних цивілізацій позаземного походження, з якими людство потенційно може вступити в контакт.

Для оцінки потрібно встановити:

• скільки в нас є зір;
• біля скількох зір є планети;
• біля скількох зір планети схожі на Землю;
• скільки з цих землеподібних планет мають умови близькі до земних;
• на скількох планетах схожих на Землю може виникнути життя;
• на скількох з цих планет, де виникло життя, воно може стати багатоклітинним;
• з скількох може розвинутись цивілізація;
• з скількох цивілізація буде схожа на технологічну.

Ще 40 років тому ми взагалі не знали нічого, крім приблизної кількості зір у нашій галактиці. Сьогодні ми вже знаємо оцінки деяких із цих показників.

Рівняння Дрейка:

Такий вигляд має формула. Її сформулював американський астрофізик Френк Дрейк у 1961 році для першої наукової конференції з пошуку позаземного розуму.

А за два-три роки до цього можна повернутися і вже поговорити на іншому рівні. Ми не шукаємо одразу відповідь на головне питання, а вирішуємо його крок за кроком. Наразі перебуваємо на етапі того, щоб сказати, є чи немає життя на інших планетах.

Я думаю, що в найближчі 10-20 років ми зможемо принаймні виявити біосигнатури біля планет інших зір або навпаки сказати, що їх немає. Хоча останнє буде ударом по мріях про пошук інопланетян. Але тоді можна спробувати шукати в інших місцях.

Дар'я Маркова, "Українська правда. Життя"