Лютий зламався у 20-х числах. Українці у соцмережах згадують початок великої війни
Повномасштабна війна, яку Росія розв’язала в Україні, триває вже два роки. Два роки вбивств, звірств, знущань, мародерства і руйнувань.
Українці в соціальних мережах діляться спогадами про свої відчуття у перший день повномасштабної війни.
"Українська правда. Життя" зібрала дописи українців у соцмережах про день, який триває уже 731 добу.
Журналіст "Української правди" Євген Руденко пише:
"Пам'ятати деталі та подробиці 24.02.2022 – то все лірика, яка має хіба що художню цінність. Важливіше тут і зараз, завтра та післязавтра, через десять років і сто, не забувати, хто такі росіяни. Ворог, який не заслуговує на прощення, бо він його навіть не шукає.
Чим далі триматиметься Україна, тим сильніше глибинний російський народ ненавидітиме нас. А всім притомним українцям ненавидіти московитів більше, ніж зараз, мабуть вже неможливо".
Письменник, музикант Євген Лір, коментуючи вторгнення 2 роки тому, процитував свого колегу Сергія Жадана:
"Нічого не закінчилося, крім життя кількох тисяч найкращих. Як там у Жадана: найгірше – позаду, найважливіше – в кінці".
Андрій Семянків, також відомий як Med Goblin – український лікар-анестезіолог, блогер та автор книг – до другої річниці повномасштабної війни написав вірш:
2 роки це дуже багато,
Цілих 730 днів.
Виходить, я не бачив тебе730 разів.
730 сонць зійшло.
730 зайшло.
730 траурних днів
До та-ло-го.
Життя витікає крізь пальці.
Надіюсь, у нас ще є час.
А втім, не журись.
Все буде добре.
Цілую 730 раз.
Художник та ілюстратор Нікіта Тітов опублікував нову роботу до річниці повномасштабної війни:
Співзасновник освітньої онлайн-платформи Prometheus Іван Примаченко пригадав, як два роки тому, прокинувшись від звуків вибухів, взяв телефон і побачив на годиннику п'яту годину.
"Першою думкою було: "Цього разу нацисти дали нам поспати на годину довше, але завершать так само, як минулого разу". За ці два роки ми побачили безпрецедентний героїзм і винахідливість, завдяки яким Україна відстояла себе.
Ці роки увійдуть в історію не тільки як велика трагедія, але й як тріумф гідності та свободи нашого народу. Вічна пам'ять загиблим. Слава Україні", – написав він.
Письменниця Тетяна Власова зізнається – не хоче згадувати той день, зокрема через страх, який тоді оволодів нею.
"Важкий, липкий, всеосяжний страх, який я тоді відчувала. Він заволодів мною повністю і ніяк не відпускав саме тієї, першої доби.Відтоді вже два роки я відчуваю що завгодно, але не страх. Тому я не хочу його згадувати.
Хоча, звісно, пам’ятаю кожну його хвилину", – написала вона.
Головна редакторка "Української правди" Севгіль Мусаєва поділилася світлиною за 24 лютого 2022 року.
"Одне з небагатьох фото у моєму телефоні за 24 лютого 2022 року. 14:59, радіо НВ. Це була абсолютно випадкова зустріч двох кримчан, для яких війна почалася з захоплення рідного дому у 2014.
І тільки сьогодні, переглядаючи фотоархів за перші дні війни я помітила, що ми стоїмо на фоні мапи України. Наступного дня Павло Казарін (на фото) піде до військкомату.
Українці чинитимуть опір. Вже 731 день…", – написала вона.
Уже згаданий Павло Казарін – журналіст, а нині військовослужбовець – пригадує лютий два роки тому так:
"До війни я лютий не любив. 10 років тому цей місяць зламався для мене у двадцятих числах. Вслід за перемогою Майдану сталося російське вторгнення в Крим. Чудово пам'ятаю емоції того часу. Збентеження, безсилля і відчуття зламу всього, що вважав фундаментом.
Ми сподівалися на документи – і вони нас підвели. Розраховували на союзників – але вони промовчали. Армія, яка завжди вважалася баластом для молодої країни, раптово виявилася її єдиною надією.
Два роки тому лютий знову став місяцем перелому. Але відчуття вже були іншими".
Водночас волонтер та засновник благодійного фонду Сергій Притула, пригадуючи початок повномасштабної війни два роки тому, наголосив, що мужній український народ прийняв цей виклик і зруйнував міф про "втарую армію міра".
"Ми є Першою Армією Миру! Саме так і не інакше! Ця війна буде довгою. Ми маємо бути сильними та обʼєднаними.Незламними та безжалісними! Надто високу ціну ми платимо за нашу свободу! Розкажіть своїм дітям та онукам, що зі сходу приходить тільки біда! Хай це вбереже їх у майбутньому!
Ворог вихаркає кровʼю кожну сльозинку наших дітей та матерів", – написав Притула.
У коментарях під дописом Сергія люди просять його "відкрити збір на ядерку". Зокрема, користувачка Марія пише:
"Сергію, просимо, відкривайте збір на ядерку. Можемо назвати його “по гриби". Зберемо скільки потрібно. Бо немає вже сил чекати на допомогу а отримувати "стурбованість та занепокоєння".