Пилові бурі, смерчі та посуха: яких кліматичних змін очікувати в Україні через потепління

Через значне підвищення середньої температури повітря на Землі за останні 30 років клімат в Україні суттєво змінився. Через це варто бути готовими до появи нових кліматичних явищ і навіть стихійних лих.

Про це в інтерв’ю для "УП. Життя" розповіла завідувача відділу прикладної метеорології та кліматології Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС та НАН України Віра Балабух.

За її словами, якщо порівнювати сучасний кліматичний період з 1991 по 2020 рік із 1961-1990 роками, то середня річна температура повітря підвищилася на 1,2°C.

Найбільші зміни торкнулися зими та літа – вони стали теплішими майже на 1,5°C. Змінилася і їхня тривалість.

"Зимовий період – коли середня температура за добу нижча за 0°C і тримається понад 5 днів – став коротшим майже на місяць. І він дійсно теплішає. Через це зменшується тривалість сезону опалення, а для підтримки комфортної температури потрібно менше ресурсів, ніж 30 років тому", – зазначає кліматологиня.

Сильно скорочується період стійкого залягання снігового покриву. Це впливає на водність річок, які мають снігове живлення, а як наслідок – з’являються проблеми з водними ресурсами.

Цей же фактор впливає на інтенсивність посух. Звідси – підвищення пожежної небезпеки. Пожежонебезпечний період 2025 року може бути досить інтенсивним, застерігає кліматологиня.

"Сніговий покрив був майже відсутній, а тому збереглися всі бур’яни, які росли на полях і в лісах. Вони просто не перегнили. Температура повітря знову очікується вищою за кліматичну норму, зростає дефіцит опадів, збільшується тривалість бездощового періоду", – пояснює Віра Балабуха.

Які кліматичні явища стануть характерними для території України

Зміна клімату зумовлює появу явищ, які були нехарактерні для нашої території ще 30 років тому. Так, наприклад, зараз в Україні все частіше спостерігаються тропічні ночі, коли мінімальна температура вночі вища за 20°C.

Також підвищення температури повітря сприяє зростанню нестійкості атмосфери, утворенню потужніших хмар і, як наслідок, інтенсивних злив. Особливо небезпечними ці процеси є в Карпатах, адже на ці чинники накладається вплив гірських систем.

"Не лише зливи стають інтенсивнішими, а й шквали, грози, град і смерчі. Вони пов'язані з таким атмосферним процесом, як конвекція – вимушене підняття повітря вгору через низку причин, як-от підвищення температури повітря.

Наявність достатньої вологи в атмосфері призводить до утворення потужних хмар. Їхня верхня межа суттєво зросла – на декілька кілометрів. У таких хмарах збільшується швидкість вертикальних рухів, що сприяє утворенню граду більшого діаметра, потужних гроз і шквалів", – пояснює Віра Балабуха.

Крім цього, варто бути готовими до збільшення кількості пилових бур, особливо у південних регіонах. Це зумовлене декількома факторами, зокрема зменшенням кількості лісосмуг, особливо на південному сході, де ведуться бойові дії.

"Щоб виростити нові лісосмуги, треба багато часу – дерева ростуть повільно. А підвищення температури та зменшення кількості опадів, які зараз спостерігаються, цьому не сприяють", – додає Віра Балабуха.

Нагадаємо, раніше ми розповідали, що кліматичні зміни стали причиною більшої частини смертей в Європі влітку 2022 року.