"З дітьми легше, бо діти не бухають". Репортаж із поїздки у дитячому вагоні Укрзалізниці
Коли "Укрзалізниця" оголосила про запуск з 8-го серпня першого дитячого вагона з Харкова й аж до Закарпаття в Ясіню, в коментарях, орім захоплення, було чимало застережень. Мовляв, навряд чи реально спіймати туди квитки.
Сезон відпусток і канікул традиційно позначився на дефіциті залізничних квитків. Проте якраз єдині два наявні квитки, які вдалося зловити мені з сином за добу до відправлення з Карпат до Львова, були в дитячому вагоні.
І не лише мені, бо як потім розповість мені провідник дитячого вагона, у них постійно трапляються на посадці пасажири без дітей, яким в касі чомусь продають квитки в дитячий вагон як єдиний варіант.
"Що ви робите!? Це ж дитячий вагон!"
Одразу на посадці впізнаю провідника з промороликів "Укрзалізниці" про дитячий вагон. Він з незмінною посмішкою і дещо мультяшним голосом при посадці нагадує пасажирам: "Ви ж знаєте, що це дитячий вагон?".
Вже потім з’ясовую, що таке нагадування недаремне.
"Була нестандартна ситуація, коли мама з татом і дитиною купили квитки і прийшли з алкоголем. Не встиг поїзд відправитися, вони стали витягати пляшки. Я забігаю, кажу, що ви робите?! Це ж дитячий вагон!" – сміється під час розповіді Олександр.
Ті ж пояснили, що в касі їх не попередили про особливості вагона. Мовляв, побачили дитину і за замовчуванням продали квитки у дитячий. Хоча, як уточнює провідник, і у звичайному заборонено розпивати алкоголь, але в дитячому треба мати особливе нахабство. Врешті пляшки пасажири поховали і, за словами Олександра, "залишилися незадоволені подорожжю".
Відсутність пасажирів з алкоголем він називає чи не основною з переваг роботи в дитячому вагоні.
"Діти не ображають, діти не сваряться, дітям все подобається і вони не бухають!" – відповідає однозначно Олександр, чому йому подобається більше їздити з дітьми, ніж з дорослими.
Підготовка до поїздок з дітьми
Олександр Барильник має особливе почуття гумору, що допомогло йому набути популярності в TikTok. В його жартівливих роликах про особливості роботи провідника знімаються зокрема і пасажири.
Сам він з дитинства мріяв працювати на залізниці, яку полюбив, коли часто їздив потягами дитиною з рідного Харкова до бабусі в Одесу.
З початком повномасштабної війни основний напрям роботи Олександра були евакуаційні потяги. Потім спецвагони з пораненими військовими.
Має він і великий досвід мандрівок з дітьми – регулярно супроводжував як провідник саме дитячі групи.
Але однаково перед запуском дитячого вагону провідники мали додаткове навчання.
"Навчались, як обслуговувати дітей різних категорій, як надавати першу медичну допомогу дітям, а також як працювати з дітьми з інвалідністю", – пояснює Олександр.
В один бік потяг "Харків-Ясіня" їде 18 годин, тобто туди і назад Олександр проводить аж 36 годин у вагоні з великою кількістю дітей.
Питаю про можливі конфлікти між маленькими пасажирами та чи не важко витримувати галас дітей, що бавляться в коридорі. Адже навіть не кожна мама витримує кілька годин дитячих конфліктів у пісочниці.
"Конфліктних ситуацій в нас ще не було, всі тут здружуються, граються, ще ніхто не бився", – знову з посмішкою переконує провідник.
Кондиціонер з регулюванням і зірки з підсвіткою: особливості дитячого вагона
Основна особливість цього вагона – вздовж усього коридору на стіні під вікнами розташовані розвиваючі ігри. Найбільше діти збираються біля бізібордів – дошок із різноманітними динамічними елементами, які розвивають моторику.
Проте, як зауважує моя сусідка по купе Наталя, на її думку, це не дуже зручно і безпечно, бо пасажири і провідник постійно ходять по коридору, і доводиться якось розминатися з дітьми.
Питаю провідника, чи не заважають діти під ногами, коли він розносить гарячі напої. Він знову ж таки традиційно з усмішкою каже:
"Ні, навпаки допомагають. Щойно у мене випали з рук кубики цукру, вони підняли і подали мені".
Взагалі, як пояснює Олександр, безпека для дітей – це основна ідея цього вагона. В коридорі показує на яскраві оранжеві поручні під вікнами, обтягнуті поролоном. Щоб дітям було зручно триматися, граючись та пересуваючись вагоном.
У купе головною особливістю є широкі захисні рамки на верхніх полицях. Вони унеможливлюють падіння. За потреби тут ще безкоштовно видають спеціальний захисний манеж, який чіпляється на полицю.
На столиках є спеціальні ніші для склянок, що ті не "їздили" по столу в русі.
"Усі розетки в купе мають заглушки. Тобто якщо мамі треба вийти на кілька хвилин з купе, вона може безпечно залишати дитину саму", – пояснює Олександр.
"А туалет ви бачили? Зніміть туалет!" – з елементами гордості додає провідник.
В одній із вбиралень є розкладний пеленальний столик, а у двох – підставка-сходинки та дитяче сидіння для унітаза.
"Мам, подивись, який кран. Тут легко мити руки, як вдома", – мій син, який має велику практику подорожей потягами, банально здивований ручкою на крані. Коли можна просто відкрити і закрити кран, а не натискати на педаль чи ще якийсь елемент, щоб потекла вода.
"Мені зірки вгорі сподобались, вони в темряві світяться", – каже 10-річний пасажир про фосфорний декор на стелі купе.
Мене ж як пасажирку, яка найбільше дратує задуха у вагонах, найбільше вразив кондиціонер. А саме можливість самостійно регулювати температуру в кожному купе. Відтак вічна дискусія "Мені дує – а мені душно" тут вирішується регулюванням температури.
"Коли мене хвалять – я найсильніша!"
Провідник вкотре проходить по коридору і пропонує кольорові олівці для розмальовок, які є в кожному купе, та фішки для настільних ігор. Гра-бродилка надрукована прямо на столику у кожному купе.
Моя сусідка по купе, гортаючи паперову розмальовку, яких є по дві в кожному купе, зауважує:
"Було б добре сюди додати ще якихось дитячих книжок, бо дорога довга".
Наталя – вчителька початкових класів і звертає увагу на кожну деталь з виховної та навчальної перспективи. Особливо їй сподобався задум з роздрукованими в яскравих принтах цитатами дітей, які в кожному купе різні.
"Коли ви мене хвалите та підтримуєте – я найсильніша дівчинка у світі!", – цитата п'ятирічної Марії над нашим сидінням, за словами Наталі насамперед буде корисна батькам, щоб вони розуміли, як важливо підтримувати дитину.
Також у кожному купе є написи з якимись цікавими фактами, чи то з історії, чи природознавства і математики.
Загалом Наталя захоплена кольорами у вагоні, бо "життя в дитинстві має бути яскравим".
Небюджетне меню
Ще одна з відмінностей з іншими вагонами – є дитяче меню. Правда, воно небюджетне.
Пропонується на вибір три страви – сирники з джемом (чотири штуки 160 грн), курячі нагетси з гречаною кашею (170 грн), і пиріг з овочами та сиром (160 грн).
Усі продукти в замороженому вигляді провідник розігріває у мікрохвильовці.
У кого діти за віком діти ще на молочних сумішах та кашах, можна попросити у провідника їх нагріти, для цього у нього є спеціальний пристрій для підігріву пляшечок.
"Що нам робити, якщо нам такі квитки в касі продали?!"
Перед поїздкою у дитячому вагоні я боялася, чи не буде надто галасливо від скупчення дітей.
Проте, на диво, у вагоні було доволі тихо. Діти більше часу проводили у купе з батьками, а хто бавився в коридорі, не надто галасували.
Проте і дітей геть малого віку з нами у вагоні не було.
При купівлі квитків через додаток "Укрзалізниці" на екрані з'являється попередження, що цей вагон буде зручним для дітей до 8 років.
"Малося на увазі, що цікаво тут буде саме діткам до восьми", – уточнює провідник.
Проте спілкування з пасажирами 10-11 років показало, що їм теж хочеться яскравих кольорів у вагоні і банально зручного туалету.
Оскільки пільгові дитячі квитки в "УЗ" діють до 14 років, то і пускають сюди з дітьми до 14-ти. Проте, як вже згадувалось на початку, не рідко трапляється, що люди купують квиток, не маючи з собою дітей, але іншого в касі таки не знайшлося.
"Що нам робити, якщо нам такі квитки в касі продали?!" – в майже шоковому стані каже при посадці в Івано-Франківську жінка, яка їхала з матір'ю пенсійного віку, коли почула від провідника, що вони не мають права на проїзд цим вагоном.
Провідник їх таки пропускає, пояснивши мені, що перевірив у них дату купівлі квитків і не міг відмовити. Мовляв, "Укрзалізниця" почала продаж на цей потяг і вагон раніше, ніж вагон оголосили як дитячий.
За таких обставин, каже, провідники вже після посадки намагаються поміняти місцями пасажирів з дітьми і без.
Повний досвід мандрівки в дитячому вагоні не вдалося описати, бо нам довелося вийти у Львові. Провідник запевнив, що о восьмій вечора діткам включають по радіо у вагоні на 40 хвилин казки, щоб всі лягали спати. Хоча, зізнався, що мало хто їх слухає, і стишують звук.
Наша попутниця вчителька Наталя, коли вже доїхала зі своїм школярем до Харкова, розповіла, що дорога минула "чудово". Правда, казки майже не вдалося послухати, бо звук був надто тихий.