Психологи: печерні люди були ліпшими батьками

8
24 вересня 2010

У первісному суспільстві з дітьми носилися, їх пестили та ніколи не давали плакати, стверджує американський психолог з Університету Нотр-Дам у штаті Індіана професор Дарсія Нарваес.

Професор Нарваес очолила три дослідження, присвячені цій темі. В одному з них вона порівняла поведінку нинішніх батьків 3-річних малюків із тим, як ставилися до своїх нащадків наші предки, мисливці-збирачі.

Тодішні малюки значно більше часу проводили на свіжому повітрі та харчувалися грудним молоком приблизно до 5 років. Тогочасні батьки жвавіше реагували на плач або занепокоєння дитини, пише The Daily Mail.

У догляді за малюками первісні люди покладалися на розширене родинне коло, "людей, окрім мами й тата, що також люблять дитину", розповідає дослідниця.

"Таке тепле, чуйне піклування дозволяє мозку дитини перебувати у спокійному стані протягом тих років, коли відбувається формування його особистості та світосприйняття", - каже Нарваес.

Первісні матері не ляскали своїх малюків, а голубили, й між ними формувався міцний зв'язок. Діти проводили значно більше часу граючись та пізнаючи світ замість того, щоб сидіти замкненими наодинці з самими собою.

Дослідження доводять, діти, які не проводять достатньо часу в іграх, є більш схильними до розвитку гіперактивності та психічних проблем, зазначає науковець.

"Спостерігається епідемія тривожності серед молоді. Діти, що не отримують емоційного виховання, якого вони потребують у ранньому віці, як правило, виростають більш егоїстичними. У них немає таких емоцій, пов'язаних зі співчуттям, як у дітей, що зростали у родинах із теплими, чуйними стосунками", - каже Нарваес.

Висновки, які будуть представлені дослідниками під час Американської конференції в жовтні, мають поставити під сумнів методики сучасних гуру батьківства, що радять "давати дітям проплакатися", а за погану поведінку ізолювати дітей у "місці для покарання" або в їхніх кімнатах.

powered by lun.ua