Український турист похилого віку: реалії та можливості

610
1 жовтня 2010

"Я вже побувала в Єгипті, Ізраїлі, Угорщині, Австрії, Німеччині і Польщі", - перераховує свій особистий "список туриста" 62-річна Неоніла Бобошко.

Уперше жінка побувала закордоном у 60 років - путівку в Єгипет їй подарували діти. Неоніла Олександрівна із захопленням розповідає про свої враження - ввічливий персонал у готелях, чисте море, смачна їжа, цікаві екскурсії.

Друга поїздка також була подарунком дітей, але цього разу жінка сама обирала маршрут. Вибрала автобусний тур Європою. "Я захоплююся історичними романами, всі ці замки і палаци - дуже хотіла побачити Відень. Побачила, погуляла парками, подивилась палаци, це була казка!".

У подорож вона поїхала разом зі свахою. Розповідає, що в автобусі вони удвох і були представниками своєї вікової категорії - всім іншим туристам було до 40 років, але жодного дискомфорту жінки не відчували.

"Тепер мрію побачити Францію і Італію", - ділиться мандрівниця і додає, що вже почала відкладати з пенсії гроші на майбутню поїздку.

Немає попиту чи пропозиції?

Неоніла Бобошко - не поодинокий приклад туриста, який, досягши пенсійного віку, почав або продовжив свої мандрівки світом.

"Десь 30% людей, які подорожують з нашою агенцією - це пенсіонери", - розказує Ірина Стародубець, директор туристичної компанії "Ельма-тур". За її словами, такі туристи обирають для себе тури з мінімальним фізичним навантаженням і без тривалих переїздів.

Проте пенсіонери-туристи все-таки не надто поширене явище в Україні. Про це говорить хоча б той факт, що більшість туристичних компаній не мають у своєму портфелі спеціальних пропозицій "тури для пенсіонерів", які є такими популярними закордоном і приносять неабиякий прибуток тамтешнім турфірмам.

Українські туроператори пояснюють це кількома причинами. Перша, це, звичайно, відсутність шаленого попиту на такі тури. А немає попиту, немає і пропозиції.

Друга причина - це відсутність потреби з боку туроператора в таких турах, адже пенсіонерам, що приходять до агенції, можуть і так підібрати відповідний їхнім можливостям і потребам тур.

"Спеціально для пенсіонерів турів немає, є просто тури, які підходять цим людям - неперевантажені екскурсіями, не включають у себе підйоми на гори і різні туристичні об'єкти на висоті, тури, які просто фізично не важкі", - перераховує умови підходящого для людей похилого віку тура Аліна Руданець, заступник директора туристичної фірми "Сага".

Ірина Стародубець говорить, що позиції "Для пенсіонерів" у списку пропозиції їхня фірма не має, проте це аж ніяк не виключає можливість пенсіонерам підібрати собі щось підходяще: "Як такі вони не називаються "тури для пенсіонерів", так як в певній мірі можуть своєю назвою образити людей у віці після 50 років, тому просто є тури, які розраховані на таких людей і є популярними серед них".

На запитання, чи з'являться в Україні найближчим часом саме "Тури для пенсіонерів" і чи будуть вони популярними серед населення, гравці ринку туристичних послуг сходяться в думці, що якщо таке і станеться, то ще нескоро, адже поки в цьому немає жодної потреби.

"У Європі пенсіонери - це люди, які найбільше подорожують - вони здобули певний статус, мають можливість відпочивати, подорожувати і мають на це гроші. В Україні подорожують молоді, а пенсіонерам пенсія просто не дозволяє зробити це. Думаю, ще не скоро будуть популярні тури для пенсіонерів", - пояснює Аліна Руданець.

Натомість Тетяна Дугельна, засновник і провідний експерт Центру психології сім'ї "Лелека", вважає інакше - якби туроператори пропонували саме "Тури для пенсіонерів", попит би зріс, адже тоді пропозиція стала би очевидною.

Психолог наголошує, що це було б чесно по відношенню до пенсіонерів - відразу пропонувати саме їм відповідні їхньому віку і можливостям тури. Це б передбачало групу в одній віковій категорії, а отже, окрім цікавої мандрівки, люди похилого віку могли б знайти собі нових приятелів чи друзів.

Закордон? Я краще на дачі щось зроблю!

Звичайно, найперше, що відрізняє українського туриста-пенсіонера від туриста-пенсіонера з Європи чи США - це рівень матеріальної забезпеченості. Експерти кажуть, що некоректно навіть порівнювати можливості перших і других.

"В Україні рівень життя пенсіонерів зовсім невідповідний європейському. В Європі навіть є такий дивовижний закон, що кожен член Євросоюзу має право на одну туристичну подорож на рік. І якщо в нього такої можливості немає, то це йому забезпечує держава. Чи можна таке уявити в Україні, щоб вона забезпечувала своїх нещасних пенсіонерів подорожами - вона їх навіть гречкою не може забезпечити!", - говорить Євген Головаха, заступник директора інституту соціології Національної академії наук.

І хоча матеріальна причина питання їхати чи не їхати закордон є для пенсіонерів вагомою, але все-таки не вирішальною. Часто діти пропонують батькам поїхати закордон, дарують путівки, оплачують тури, але самі пенсіонери неохоче погоджуються на подорожі.

"Людей старшого покоління важко навіть на таксі додому відправити - вони зразу кажуть, мовляв, що це за дурниці, мені тут недалеко - тільки трамваєм, потім метро і ще три зупинки маршруткою ...", - наводить приклад Євген Головаха.

За його словами, в Україні досі присутній певний культурний стереотип. "У нас ще панують патріархальні родинні стосунки, у нас вважається, що люди з віком мають допомагати виховувати онуків або лежати на печі і читати газети, тобто обирати пасивний спосіб життя і відпочинок", - пояснює Головаха.

Неоніла Бобошко також говорить, що низькі пенсії - не єдина причина, чому українські пенсіонери так мало подорожують. На її думку, навіть якщо гроші є, українські пенсіонери надають перевагу поїздці на дачу або догляду за онуками. "Це в нас менталітет такий", - підсумовує жінка.

Деякі люди похилого віку і не проти поїхати у подорож, але численні побоювання і страхи заважають втілити цю ідею в життя. Тетяна Дугельна серед основних побоювань називає страх перед мовним бар'єром:

"Дуже часто мовний бар'єр є для них стресовим і навіть за умови, що закордоном, наприклад, в Туреччині чи Єгипті, відпочинок є вже досить русифікованим, все одно в багатьох пенсіонерів страх лишається. Мовний бар'єр - вагоме джерело психологічного дискомфорту. У нас дуже багато пенсіонерів не знають іноземних мов і це проблема".

Також не можна відкидати ті умови і історичне тло, які формували світосприйняття сьогоднішніх пенсіонерів. Тетяна Дугельна говорить про залізну завісу, яка досі існує в психологічному плані.

"Пенсіонери не подорожують тому, що вони, в принципі, не були налаштовані з дитинства, що можуть і мають право виїжджати закордон. Ми знаємо, що ще років 20-30 тому у нас був досить жорсткий відбір людей, які могли покидати країну і була ця залізна завіса. Сьогодні ми нічого зробити не можемо - наші батьки і батьки наших батьків живуть ще тими стереотипами", - доводить свою думку Дугельна.

Від коротких мандрівок - до великих подорожей

Експерти говорять, що в майбутньому ситуація зміниться на краще і українські пенсіонери також активно подорожуватимуть. "Як буде зростати рівень життя, люди будуть переходити до сучасного світосприйняття, змінюватимуться матеріальні умови і ментальність потрохи змінюватиметься. Хоча все це поступово буде", - вважає Євген Головаха.

Як приклад він наводить післявоєнну Європу і США в часи Великої депресії - в несприятливих економічних і соціальних умовах тоді теж ніхто не захоплювався подорожами, а зараз все змінилося.

"Потрібно почекати кілька десятків років, поки українські пенсіонери стануть активними туристами", - додає соціолог.

Проте чекати потрібно з розумом, радить психолог Тетяна Дуельна - не просто сидіти, а розвиватися, отримувати нові знання і набувати нових навичок: "Ми вже сьогодні можемо спонукати тих, хто зараз знаходиться в золотому віці - 40-50 років - щоб вони вивчали іноземні мови і налаштовували свої мотиви на те, що вони можуть поїхати закордон, коли вийдуть на пенсію і матимуть час для подорожей".

Євген Головаха радить починати прищеплювати пенсіонерам смак до мандрівок через короткі екскурсії рідним краєм. Це цікаво, не надто дорого і ще й до всього розвиває внутрішній туризм, перераховує соціолог.

Поки що ж українські пенсіонери найчастіше замовляють готові тури Західною Європою або біля моря в Єгипті та Туреччині.

Без дітей та онуків

Статус пенсіонера і поважний вік в питанні подорожей мають як свої переваги, так і недоліки. Наприклад, статус пенсіонера в більшості посольствах дає право на безкоштовну візу. Натомість труднощі можуть виникнути з оформленням страховки.

"Майже всі страхові компанії не страхують людей після 70 років, після 60 років - в два рази вища оплата, ніж молодому туристу, і у випадку чого - турист-пенсіонер оплачує самостійно будь-яку медичну допомогу на місці", - розповідає Аліна Руданець.

Вибираючи собі тур, треба врахувати всі дрібниці, радять експерти, адже за відсутності спеціальних пропозицій для пенсіонерів, з туроператором потрібно узгодити буквально все - від кількості зупинок під час подорожі до професійності гіда, від готелю проживання до екскурсій.

Відповідально потрібно підійти і до вибору супутника. Психологи не радять їхати в подорож з дітьми чи онуками.

"Якщо пенсіонер їде закордон з дітьми, то діти беруть ще своїх дітей, тобто онуків, і пенсіонер не отримує те, що міг би. Я б порадила пенсіонеру знайти собі однодумця або подругу, приятеля похилого віку, або навіть трохи молодшого. Але не з дітьми і не з онуками", - радить Тетяна Дугельна.

powered by lun.ua