Помер радник та автор легендарної промови Джона Кеннеді

"Я знаю, що його спадщина житиме в словах, які він написав", - сказав у своєму зверненні нинішній президент США Барак Обама.

Саме Соренсену належить безсмертна фраза: "Не питай, що твоя країна може зробити для тебе, спитай, що ти можеш зробити для своєї країни", пише The Daily Mail.

Кеннеді, для якого Соренсен був близькою довіреною особою, називав його "своїм інтелектуальним банком крові". Його ж наступник Річард Ніксон відзначав, що Соренсен має "рідкісний дар" - здатність знаходити речення, що проникають в душі американців.

Як стверджують політичні історики, Кеннеді та Соренсен були настільки нерозривно пов'язані, що лише їм двом було відомо, ким з них насправді була написана яка частина промови.

Під час "Карибської кризи" 1962-го року, коли США та Радянський Союз опинилися на межі війни через розміщення ракет на Кубі, саме Соренсен брав участь у підготовці історичного листа Кеннеді до Микити Хрущова.

Соренсен з президентом Кеннеді (сидить)

"Це те, чим я пишаюся найбільше. Ніколи ця країна, цей світ не стикався із такою великою загрозою. Ви і я не сиділи б тут сьогодні, аби тоді (справи) пішли погано", - згадував Соренсен.

"Я знаю, що будь-яка помилка в моєму листі - будь-що, що б розсердило або роздратувало Хрущова - могло б спричинити кінець Америки, можливо, кінець світу", - казав він.

Убивство Кеннеді у 1963-му році змусило його радника почуватися безпорадним та спустошеним.

"Це було відчуття безнадійності, гніву, гіркоти. Ми не могли нічого з цим вдіяти. Я не міг з цим нічого вдіяти", - згадував він.

Далі Соренсен працював як міжнародний юрист, брав участь у президентській кампанії Роберта Кеннеді в 1968-му році. У 1976-му році його було висунуто на посаду директора ЦРУ.

"Я досі вірю, що найскромніший та найнепомітніший з американців може врятуватися від забуття завдяки щасливому випадку, раптовим змінам у долі, несподіваним зустрічам із героями. Я вірю в це, бо я це пережив", - написав Соренсен у своїх мемуарах.