У пошуках скарбів, або Нова розвага – геокешінг

Бо пошуки незвичного – а тим більше скарбу, який здатний перевернути все життя – захоплювали людство завжди!

Сьогодні мрію кожного до незвичних пригод втілили у новому квесті – геокешінгу.

Виявляється, по всій Україні заховані тисячі скарбів. Але знайти їх можна, тільки знаючи Gps-координати й проявивши кмітливість, пише Фокус.

Суть туристичного квесту полягає в тому, що гравці влаштовують схованки, за допомогою Gps визначають їхні географічні координати й повідомляють про них в інтернеті. Інші, використовуючи ці дані, їх шукають.

Основний атрибут шукача - телефон з Gps. Фото cachingbox.com

У світі налічується майже 2 мільйони подібних схованок. Більше 2000 "скриньок" заховано в Україні, близько 100 з них — у Києві й майже 700 – у Криму.

Клад лежить у касулі, а разом з ним записка і блокнот з ручкою. Фото ukr.su

"За останні три роки геокешінг перетворився із квеста для обраних — власників Gps-навігаторів — у масове захоплення. Сьогодні в ньому бере участь більше 4 тисяч українців. А в 2009 році активних гравців було менш ста", — розповів засновник українського інтернет-співтовариства геокешерів "Шукач" Олександр Домбровський.

Роль капсули може виконутивати пластиковий лоток - головне, щоб "скарб" зберігся сухим, цілим, неушкодженим. Фото yerevan.ru

Шукачі скарбу у схованках знаходять різноманітні, але не надто цінні, речі – від фігурок Будди, кубика Рубика до книг, головоломок, ком пакт-дисків. Адже суть геокешінгу полягає у самій пригоді і кількості знайдених "скарбів".

Серед скарбів можуть бути монети. Фото instructables.com

У пластиковому контейнері, де схований скарб, обов'язково повинні бути блокнот і ручка — для опису скарбу й заміток шукачів скарбів.

"Той, хто знайшов схованку, може забрати з нього будь-яку річ, що сподобалася, а натомість покласти щось рівноцінне", — пояснюють квестери.

Сумлінний шукач скарбів зобов'язаний не тільки повернути на місце контейнер, але й належним чином його замаскувати від сторонніх очей. Зробити це так, щоб наступним гравцям теж довелося як слід пошукати.

Або банальний диск та іграшка. Фото drive2.ru

Одним із старанних шукачів можна назвати 30-річного жителя Керчі Олексія Шаратова. Він знайшов уже 500 трофеїв і мріє розгадати усі тайники України.

Якщо кримчанин лідирує по кількості знайдених скарбів, те 40-річний учитель із Києва Богдан Черненко — за кількістю створених схованок. Їх у нього 79, розкиданих по всій Україні.

Ось так виглядають карти українських схованок. Фото shukach.com

"Кияни ходять по місту й навіть не догадуються, що в них під носом заховані скарби", — посміхається Черненко.

Найчастіше схованки обладнають біля пам'ятників архітектури і просто в гарних місцях. Тому геокешінг може бути цікавий не тільки гравцям, але й любителям подорожей.

А так виглядає сама схованка. Крим. Фото geocaching.in.ua

Проте Черненко зізнається, що геокешерам масовість не потрібна. Багато скарбів заховані в маловідомих, але мальовничих місцях. І якщо про них усі довідаються, схованки будуть розорені, постраждає від цього й природа.

Найчастіше капсули не закопують, а розміщають у дуплах дерев, між каменів на скелястих схилах або на виступах будинків.

"Завдяки цьому схованки можна шукати навіть узимку й не боятися, що вони будуть засипані снігом", — сказав модератор схованок Максим Кривич.

Щасливчики,яким вдалося знайти капсулу, записують дані у блокнот. Фото drive2.ru

На відміну від українців, закордонні гравці частіше ведуть пошуки по усьому світу. За даними американського співтовариства геокешерів, тільки в Україні перебуває більше 40 схованок, захованих іноземцями.

Іноді в контейнерах попадаються іграшки, які за задумом повинні переміщатися між схованками. У кожної країни свої "мандрівники": у Росії це жаби, в Америці — жуки (Travel Bug), у Польщі — кроти, а в Україні зовсім не українські тварини — черепашки. Для їхнього вояжу в таємному журналі вказується пункт призначення.

Той, хто знайшов іграшку повинен перекласти її в іншу схованку. Так фігурки за допомогою гравців поступово переміщаються по планеті. На сайті можна навіть відслідковувати пройдений ними маршрут.

Історія геокешінга почалася десять років тому, коли Gps-супутники стали видавати координати об'єктів з точністю до 10 м. В Україні він розвивається з 2006 року, але популярності набув зовсім недавно. Торік було створено перше українське інтернет-співтовариство шукачів скарбів. Воно об'єднало захоплених людей незалежно від віку і професій. Їхніми зусиллями в різних куточках країни щодня закладається до п'яти схованок-капсул і близько десяти — розкривається.

Долучитися до спільноти шукачів можна на сайті "Шукач" (shukach.com), англомовному співтоваристві геокешерів (geocaching.com), польському інтернет-співтоваристві (opencaching.pl), російському співтоваристві геокешерів (по СНД) (geocaching.su).

На відео: так виглядає підводний пошук скарбів