"Головне, щоб не муслім". Ісламофобія та любов у Чехії

"Єдині в Чехії, кому потік мігрантів приніс користь – це роми.

Мої знайомі радіють, що через мусульман про них забули і перестали дискримінувати – тепер вся ненависть переключилась на мігрантів зі Сходу. Байдуже, що ти циган – головне, щоб не муслім".

Так розмірковує Ян. Він празький анархіст, що займається волонтерством.

Хлопець навмисне використав слова, якими тут часто зневажливо називають ромів та мусульман.

Поки триває розмова, Як запарює трав’яний чай – каже, що сам готував суміш, і кожен гість має її скуштувати.

Ми зустрічаємось у центрі соціальної допомоги "Клініка", що розташовується в приміщенні колишнього госпіталю.

Центр соціальної допомоги "Клініка", що розташовується в приміщенні колишнього госпіталю. На фасаді написи на зразок "Трансатлантична солідарність" чи "Брно разом з Клінікою"

Кілька років приміщення було закинутим й збирало довкола себе наркоманів, пияків та інший похмурий контингент. У 2014 році за будівлю взялись чеські анархісти – прибрали її, так-сяк відновили й перетворили на соціальний центр.

Тепер тут надають підтримку різним людям: безхатькам, пенсіонерам, просто біднякам.

І біженцям також.

З цього приводу "Клініка" та її активісти неодноразово ставали об’єктами агресії радикалів.

Минулоріч на центр скоїли напад – після антиісламського маршу в Празі ультраправі закидали будівлю камінням та намагались її підпалити. Сліди атаки досі помітні – на першому поверсі розбиті шибки, а чорна кіптява під дахом нагадує про недавній вогонь.

Сліди атаки досі помітні – на першому поверсі розбиті шибки

Ян – один із тих, хто створював "Клініку". Тепер він тут живе.

Хлопцеві 24, він студент Карлового університету, але більшість свого часу приділяє соціальній роботі. Розтріпане довге волосся, пірсинг у вухах та неохайний одяг видають в ньому бунтівника.

В його холодній та сирій кімнаті також панує тотальний хаос. Поміж старими меблями розкиданий різноманітний мотлох – шкатулки, пошарпані книги, дивакуваті музичні інструменти, зламана вудка, яскраво-червоне кімоно, мокрі фарби з пензликом у склянці…

На полиці стоїть фігурка Будди, над нею – ікона Ісуса Христа.

А у центрі кімнати – по-дитячому намальована картина дівчини у чорній паранджі, яка дивиться на весь цей розгардіяш своїми ядучо-зеленими очима.

А у центрі кімнати – по-дитячому намальована картина дівчини у чорній паранджі, яка дивиться на весь цей розгардіяш своїми ядучо-зеленими очима

Особливою цю атмосферу робить і запах чаю, який заповнює кімнату і з кожною хвилиною стає насиченішим і густішим.

"В Чехії зараз кояться страшні речі, – каже Ян і підкидує дрова в буржуйку в кутку кімнати – так, що вгору здіймаються іскри, – люди геть подуріли. Живуть в страху перед неіснуючим ворогом, якого вигадали довбані медіа".

"А страх викликає агресію – розумієш? То все через посткомуністичне мислення – мізками чехи живуть в совку", – хлопець стукає вказівним пальцем по скроні.

Ян переконаний: страшно уявити, що буде далі, якщо все продовжуватиметься так само.

"Тому я й вирішив допомагати біженцям – щоб змінити тут хоча б щось", – пояснює він.

Пік активності був восени 2015 року. Тоді до "Клініки" стояли черги охочих допомогти, та й транзитних мігрантів на кордонах з Угорщиною було доволі багато.

Пік активності був восени 2015 року. Тоді до "Клініки" стояли черги охочих допомогти. В холі поскладано вживаний одяг, який потім передадуть бідним

Тепер ситуація змінилась. За минулий рік в Чехії з майже 11-мільйонним населенням попросили притулку 1200 осіб – така кількість є просто мізерною у порівнянні з мільйонним потоком мігрантів до сусідньої Німеччини.

Понад третина іммігрантів – це українці, інша третина – із Словаччини.

З "гарячих" Сирії та Іраку в Чехії захотіли залишитись лише 200 людей.

Тим не менш, мігрантів у Чехії, м’яко кажучи, не люблять.

"У барі небезпечно комусь казати, що ти підтримуєш біженців, – сьорбає свій чай Ян, – можуть запросто натовкти пику".

"У МЕНЕ НАВІТЬ Є ФОТКА З НЕГРОМ"

"Цигану і мусліму ніколи не наллю", – кривиться Леош, перехиляючи чарку слівовіци – він погодився розмовляти, тільки якщо я замовлю міцний алкоголь.

Його в Брно знають всі, хто любить пити пиво п’ятничними вечорами.

Лисуватий чоловік із золотими коронками замість декількох зубів – власник невеликого пабу, бармен та офіціант.

"Цигану і мусліму ніколи не наллю", – кривиться Леош, лисуватий чоловік із золотими коронками замість декількох зубів – власник невеликого пабу, бармен та офіціант. Фото Романа Шмідта

Він говорить простакуватою мовою і просить називати себе Леоном – так йому подобається більше: солідніше звучить.

"Але ти не подумай, шо я расист – борони Боже! У мене навіть є фотка з негром", – бармен киває пальцем на барну стійку, де в рамці стоїть його світлина з усміхненим темношкірим хлопцем. Це перший і єдиний темношкірий, який коли-небудь заходив у його бар.

"Чо’ я не люблю муслімів?" – Леош піднімає брови: таке питання його щиро обурює. – ІДІЛ серед мігрантів відправляє до нас джихадистів, які влаштовують теракти і вбивають людей! Глянь, шо коїться у Франції – це шо, по-твоєму, нормально? Я в Чехії такого не хочу!"

Такі погляди, як у Леоша, є типовими для середньостатистичного чеха.

Такі погляди, як у Леоша, є типовими для середньостатистичного чеха. Фото Романа Шмідта

Антимігрантські настрої в країні – одні з найсильніших у Європі. В цілому, 74% населення ставиться до неєвропейських мігрантів негативно. Ще 8% не мають стійких переконань – і лише 18% декларують позитивні погляди.

Цапами-відбувайлами у Чехії зараз стають саме мусульмани.

"Чеська ментальність більшості в силу історичних обставин склалась так, що в ній домінує страх перед зовнішніми чинниками, які сприймаються як ворожі та нездоланні", – розповідає Александр Мітрофанов, один з найпопулярніших чеських політичних оглядачів.

В людей, що страждають на цей синдром, як правило, відсутнє критичне мислення, що дозволяє черпати правдиву інформацію й на основі цього робити власні висновки.

"Це нагадує феномен антисемізму без євреїв, – розмірковує Мітрофанов. – Таким людям просто необхідні вороги, їхній образ світу не виходить за рамки уявлень первісного ладу, в якому завжди головує найсильніший".

Помітно, що Леош ностальгує за комуністичними часами.

Він хвалиться старим радянським постером, присвяченим 30-літтю визволення ЧССР червоною армією, а на стіні його пабу висить велика карта СРСР.

Леош хвалиться старим радянським постером, присвяченим 30-літтю визволення ЧССР червоною армією. Фото Романа Шмідта

Після декількох чарок слівовіци бармен вже не стримує себе у висловлюваннях.

– Ці смердючі покидьки приїхали, щоб захопити Європу і зґвалтувати наших жінок! Вони нічого не роблять, тільки проїдають мої гроші!

От приїхали в Брно – і їх місто поселило в такий дорогий готель, шо просто жах. Шо, нема куди гроші діти? От скажи, як маю після того любити мусульман? – затягується сигаретним димом Леош.

– А ви їх колись зустрічали?

– Нє. А нашо? І так все ясно – треба гнати їх в шию. Розвелось тут, як лайна.

"ІСЛАМ – ЦЕ ЛЮБОВ, А НЕ НЕНАВИСТЬ"

"Я розумію таку реакцію – у Єгипті також багато мігрантів, і до них теж багато хто ставиться негативно.

Але протягом Другої Світової чехи й самі були біженцями – то чому зараз не можуть зрозуміти людей, які тікають від війни та голоду?" – розмірковує Муамар, продавець у магазині арабських продуктів у Брно.

Хлопець переїхав сюди з Каїра два роки тому. Він не є біженцем, що виїхав через війну, – але є мусульманським іммігрантом.

Муамар переїхав у Чехію із Каїра два роки тому. Він не є біженцем

Муамар сміється, що в Чехію його привела любов – він познайомився на курорті із чешкою, між ними спалахнуло кохання, і ось – він тут.

В магазині, де працює чоловік, усе вказує на причетність до арабського світу.

На стіні – гобелен із трьома головними мечетями – в Мецці, Єрусалимі та Медіні.

На полиці – Коран та оздоблені цитати з нього.

Через радіо мулла протяжним голосом співає релігійних пісень.

Та й сама крамниця розташована поруч із невеликою мечеттю, яка тісниться між житловими будинками одного з районів Брно.

Муамар – ревний мусульманин: їсть лише халяльну їжу та виконує намаз п’ять разів на день – для цього навіть закриває магазин на короткі перерви.

Він та його крамниця – наче червона ганчірка для таких людей, як Леош.

В магазині, де працює чоловік, усе вказує на причетність до арабського світу. На стіні гобелен із трьома найважливішими мечетями - в Мецці, Єрусалимі та Медіні

"От глянь: Меркель прийняла мігрантів з відкритими обіймами. Поселила в теплі доми, нагодувала, дала гроші. А вкінці року шо? Ці мусліми взяли і потовкли стільки невинних людей на різдвяному ярмарку в Берліні!" – злиться Леош.

Він відтворює найпопулярніші штампи чеських медіа.

Муамар також злиться: "ІДІЛ – не мусульмани. Якби вони справді читали Коран, то не робили б таких жахливих речей.

Через них нас тепер ненавидять у Європі. Париж, Ніца, Берлін… Нащо все це? Іслам – це любов, а не ненависть".

Один з найпопулярніших антимігрантських рухів у Чехії має назву "Ісламу в Чеській Республіці не хочемо".

Один з найпопулярніших антимігрантських рухів у Чехії має назву "Ісламу в Чеській Республіці не хочемо". Фото Олега Шинкаренка для колонки "Чеський щоденник, або декілька миттєвих поглядів навмання"

До минулого року однойменна група у Facebook була найпопулярнішою в країні, поки адміністрація соціальної мережі не заблокувала її через розпалювання ворожнечі.

Влітку 2016 року активісти навіть організували у центрі Праги інсценований "напад ІДІЛ" з автоматами та символікою терористів, який не на жарт перелякав людей.

Анархіст Ян із "Клініки" вважає, що зараз в Чехії потрібно допомагати не безпосередньо біженцям, а навпаки – місцевому населенню розуміти їх.

"Ми продовжуємо збирати одяг й іншу допомогу, – говорить Ян. – Але тепер це не так важливо. Зараз зосередились на організації різних відкритих лекцій та зустрічей, намагаємось трохи просвічувати чехів, показувати їм протилежний до офіційного погляд".

Офіційний погляд у Чехії – антиісламський.

Антиісламські настрої – один із найпопулярніших антимігрантських рухів у Чехії. "Паркінг тільки для чехів. Усі інші будуть відбуксовані" - табличка на вулиці Брно

Президент Мілош Земан неодноразово виступав із радикальними заявами про те, що не допустить мусульманського засилля у своїй країні.

Андрей Бабіш, віце-прем’єр та лідер однієї з найпопулярніших партій "ANO", яка має всі шанси перемогти на наступних виборах, також заявляв, що не хоче бачити в країні "ані єдиного мігранта, навіть ціною санкцій".

З екранів телевізорів та сторінок преси постійно ллється негативний потік у бік мусульман. Все це і формує суспільний настрій, який приязним і дружним назвати аж ніяк не можна.

[L]"Земан та інші політики вміло скористались вродженим страхом чехів у власних політичних цілях, – пояснює Александр Мітрофанов. – Але зараз помітні деякі зміни.

Постійне залякування ордами варварів, які от-от ввірвуться в країну, протрималось без будь-якого підґрунтя досить довго.

Однак і тут відбувся спад довіри до політиків, які голослівно лякали людей – адже жодних наслідків міграції в країні нема зовсім", – каже журналіст.

Муамар знизує плечима та пригадує, що у Брно його обзивали на вулиці, кричали навздогін брудну лайку.

"Але я не вважаю, що потрібно відповідати тим самим. Тоді ненависті буде ще більше – а кому це треба? Потрібно ділитись з людьми любов’ю – так, як вчить Коран. – каже він. – Зажди хвильку".

Хлопець покидає прилавок і підходить до полиці з сухофруктами. Вибирає великий фінік і дає його мені. "Ось, скуштуй, це подарунок від мене. Іншалла".

Остап Яриш, журналіст