Зелена енергетика vs природа. Як вітряки змінять унікальну полонину Боржава

4139
7 серпня 2019

Понад два роки триває боротьба активістів з планами будівництва великої вітрової електростанції на Закарпатській полонині Боржава.

Коли говоримо про вплив від будівництва ВЕС з перспективи туристів, то мова іде про зміну ландшафту, який вони звикли бачити, адже передусім туристи їдуть на Боржаву саме через неймовірний природний краєвид, який є зараз.

Боржава є найдовшою полониною Закарпаття довжиною близько 50 км, основними її вершинами є гори Стій (1681 м), Великий Верх (1598 м), Плай (1350 м), Темнатик (1344 м), Граб (1374 м), Магура-Жиде (1517 м), Гимба (1494 м). 

Забудовник запевняє, що будівництво вітряків на Полонині приверне сюди ще більшу кількість туристів.

Прокоментую цю тезу на особистому досвіді – вітряки є цікавим об’єктом за умови, що ти бачиш їх вперше.

Але вже роздивившись їх (а на це потрібно не більше 20 хв), інтерес вичерпується.

Тим більше, ніколи не чула, щоб туристи говорили, що метою їх подорожі в гори є проведення походу під вітряками.

Тобто вітряки цікаві туристам одноразово – приїхав – побачив – і більше ніколи не повернувся. Натомість багато туристів відвідують Боржаву зараз з року в рік лише через її неймовірну природу. Природа не набридає.

"Я захоплююсь красою гори Стій з самого дитинства, її видно з мого рідного міста Свалява. Її дві вершини – влітку – зелені, а з осені, вже, можливо, вкриті снігом, завжди притягували до себе, – каже лікар зі Сваляви Валерій Гаврилишин.

Перший раз побував там ще будучи хлопцем, в кінці 70-х років. З 2015 року ходжу у походи по Боржаві регулярно, у всі пори року, обійшов усі її  вершини – від Менчелини до Гимби, Магури і Граба, від Плая до Великого Верху і Стоя".

 Гора Стій у різні пори року та дня. Автор фото: Валерій Гаврилишин
Стежка на гору Стій. Автор: Валерій Гаврилишин
Гора Стій зимою. Автор: Валерій Гаврилишин

Викладачі зі Сваляви організовують відвідування полонини Боржава в освітніх цілях для школярів та студентів.

Минулого місяця студенти Екологічного коледжу, що навчаються за спеціальністю "туризм", відвідали Боржаву та встановили власноруч виготовлений охоронний знак на території пам’ятки природи "Озеро на полонині Боржава" – з метою інформуваня туристів про необхідність дбайливого ставлення до цієї пам’ятки природи.

Студенти Екологічного коледжу

"Мій перший похід на Боржаву відбувся ще коли я був школярем. Пізніше ходив туди разом зі скаутами – це були наші перші зимові сходження.

Мої перші самостійні походи також були на Боржаву. Одного року я побував на полонині аж 13 разів. Останні 5 років спільно з "Клубом Піших Туристів"  кожної зими піднімаємось на Гимбу", – розповідає гід-екскурсовод і засновник "Клубу Піших Туристів" Орест Когут.

Літній туристичний похід на Боржаву. Автор: Орест Когут

Популярною є полонина Боржава і серед туристів з близького прикордоння, зокрема з Польщі.

"Українські Карпати, пасмо Пікуя, і, передусім, полонини Боржави є для польських туристів чимось надзвичайним безкінечність, природа, краєвиди, тиша і спокій  цього місця притягують до себе. В Польщі немає таких великих полонин. Сподіваюсь, що Боржава лишиться такою, якою її створила природа", – каже турист з Польщі Себастьян Гжиб.

Усі подібні до Боржави полонини в польських Карпатах включені до Бещадського національного парку, а з його найвищої вершини, гори Тарніци – добре видно Боржавську полонину.

 Вид з г. Тарніца (Польща). Фото

Вид на Полонину Боржава зі схилу гори Плай. Автор: Валерій Гаврилишин

Бещадський національний парк (Польща). Автор: Єжи Татонь


Коли говоримо про вплив будівництва ВЕС з перспективи місцевого населення, задіяного у туристичній сфері, мова не лише про зміну ландшафту, який ти звик бачити (хоча це теж суттєво), а і з більш приземленими речами – із можливістю твоєї родини заробляти, приймаючи туристів.

Схоже, саме так для багатьох місцевих мешканців виглядає загроза будівництва вітрової електростанції (ВЕС) на полонині Боржава.

Поряд з цим, представники інвестора не мають жодного сентименту до ландшафту цієї місцевості, більше того – взагалі невідомо, чи вони бували на Боржаві особисто.

"Тема Боржави важлива для всіх, хто любить Карпати. Я не проти зеленої енергетики, але Боржава – не те місце, де повинні бути вітряки.

Я дуже багато подорожував у різних країнах, і Боржавський хребет – це одне з моїх найлюбленіших місць на планеті.

Там катаються на велосипедах, проходять пішохідні туристичні маршрути, люди збирають ягоди.

Я приїжджаю туди влітку кілька разів. А взимку багато моїх друзів приїжджає тут кататись по схилах, але думаю, що вони не будуть цього робити, коли там будуть стояти вітряки. Як і я. 

Я бачив плакати забудовника, де вони як основний аргумент-перевагу від будівництва вітряків наводять надходження в бюджет на рівні 2 млн грн. в рік (це близько 80 тис. дол.).

Думаю, це неспівставні цифри з тими, котрі приходять в регіон від туризму. Адже одна тільки родина, яка приїжжає на Боржаву на 2-3 тижні протягом року, залишає там близько 1000 доларів.

Вже 80 таких сімей приносить стільки грошей, скільки принесе планована електростанція", – каже велосипедист і мандрівник Станіслав Степаненко.

Парапланеристи під час змагань над полониною Боржава. Фото: Олег Григор'єв

Щороку на Боржаві проходять міжнародні змагання з парапланеризму – "Відкритий Кубок Карпат", цьогоріч він відбудеться тут вже в 19-тий раз.

У змаганнях щороку беруть участь від 60 до 100 учасників з різних країн світу.

Змагання тривають 7 днів, і кожен з учасників за один день на проживання і харчування в місцевих садибах і готелях, а також транспорт, витрачає в середньому 500 грн.

Тобто для всіх учасників протягом всього періоду змагань виходить від 210 до 350 тис. грн.

З 2014 по 2018 рік на Боржаві проводився Чемпіонат України з парапланерного спорту, що подвоювало надходження до місцевого туристичного бізнесу.

Слід враховувати також пілотів, що приїжджають на Боржаву для тренувань і польотів вихідного дня.

Багато пілотів приїжджають з родинами. Минулого року на Боржаві відбувся і Національний чемпіонат Литви з парапланеризму, організатори якого отримали нагороду від Міністра молоді і спорту.

Співіснування на Боржаві вітряків і міжнародних парапланерних змагань є неможливим внаслідок особливостей рельєфу Боржавського хребта.

Хребет дуже вузький і є панівною висотою у зоні польотів, що означає, що саме тут пілоти набирають висоту, необхідну для польоту по заданому маршруту.

Тому специфіка парапланерних змагань на Боржаві полягає у тому, що початкова частина маршруту, який ставиться для спортсменів, проходить вздовж хребта.

Вітрові турбіни зроблять польоти поблизу хребта небезпечними, а у долині можливостей набрати висоту на безмоторному літальному апараті значно менше.

Тож це місце, яке зараз заслужено вважається меккою парапланеризму, стане для пілотів просто нецікавим…

У інших країнах нерідко можна бачити параплани поблизу вітрових електростанцій, і представники інвестора і забудовника нерідко наводять ці приклади, щоб довести, що вітроелектростанція не зашкодить розвитку парапланерного спорту.

Однак треба звертати увагу на рельєф.

На прикладах, які часто наводять представники забудовника, вітряки, як правило, не перекривають зону, необхідну для набору висоти, і, по-друге, пілоти завжди мають можливість облетіти вітрові установки на безпечній відстані.

На Боржаві таке неможливо: вітрові турбіни планують встановити саме у зоні набору висоти і вони перекриють її практично повністю.

За кожним вітряком утворюється кількасотметрова зона турбулентності, тому облетіти його безпечно можна, лише відійшовши на значну відтань від хребта, а це означає неминучу втрату висоти.

Величезну небезпеку вітряки становлять і у випадку застосування пілотом рятувального парашуту, а таке стається деколи по кілька разів за змагання.

При зіткненні з елементами конструкції вітрової турбіни пілот приречений на фатальні травми.

Боржава – єдине в Україні місце, де парапланеристи виконують польоти у гірській місцевості. Решта місць – рівнинні, а це принципово інші польоти, які не дають змогу спортсменам якісно підготуватися до міжнародних змагань, які, здебільшого, проходять у горах.

Парапланеристи на Боржаві. Автор: Олег Григор’єв

Від Воловця до Міжгір'я Боржавою проходить Закарпатський туристичний шлях – найдовший піший маршрут в Українських Карпатах і в Україні в цілому, включений в мережу європейських далекобіжних шляхів.

На Боржаві – одна з найпопулярніших його ділянок (46 км). 

 Шлях проходження Закарпатського туристичного шляху (червона лінія). Джерело

Окрім того, по хребту цієї полонини ознаковано ще 10 пішохідних шляхів загальною протяжністю понад 80 км.

Високогір'я Боржави ознаковано силами і коштом членів "Туристичного товариства "Карпатські стежки" у 2013-2014рр.

"У разі будівництва на Боржаві вітряків вся робота з прокладання та відновлення туристичних маршрутів, яка тут була здійснена, в тому числі і нами, буде знищена, адже туристичні стежки ідуть по гребеню хребта – саме там, де плануєтсья будівництво доріг і прокладання підземних ліній електропередач.

Крім того, вітряки, при їх розташуванні на Боржаві становитимуть небезпеку для туристів у зимовий період, адже зони розльоту льоду, що намерзатиме на вітряках, перекриватимуться з туристичними маршрутами.

Обходити їх нижче по схилам вкрай небезпечно – туристи практично гарантовано потраплятимуть на лавинонебезпечні схили", – каже голова ТТ "Карпатські стежки" Олександр Бурсанов.

Туристи на горі Плай, квітень 2019р. Автор: Катерина Борисенко

"Щороку ми організовуємо на Боржаву зимові виїзди, в яких бере участь 60-70 людей.

Обираємо для цього Боржаву, бо, вкладаючись у вихідні, альпіністи без досвіду у достатньо безпечних умовах там можуть познайомитись з тим, що таке пересування взимку в несприятливих погодних умовах, як організовувати зимовий бівуак", – додає голова альпіністського клубу "Вертикаль" Сергій Недосєков.

Зимове сходження на Боржаву. Автор: Денис Фортушний
Полонина Боржава. Автор: Валерій Гаврилишин

"Боржава – прекрасне місце для будь-якого жанру природничої фотографії. Контраст полонини із пралісами, що її оточують, дають можливість знімати тут як класичні пейзажі і панорами, так і представників фауни та флори – тут легко можна зустріти саламандру, тритонів, оленів, різні види жаб та комах.

Але що мене найбільше вражає у цій місцевості – величезне різноманіття квітів, як по видовому складу, так і по їх кількості, весною тут можна фотографувати галявини з білоцвітами, підсніжниками, крокусами, рястом", – розповідає фотограф дикої природи Михайло Богомаз.

Фотографування крокусів на полонині Боржава нижче гори Плай, квітень 2019. Автор: Михайло Богомаз
Карпатські крокуси. Автор: Михайло Богомаз

Маючи такі прекрасні умови для туризму і рекреації – прекрасну природу, неймовірні краєвиди, промарковані туристичні маршрути, зручне транспортне сполучення (зранку у Воловець з Києва і Львова приходить кілька поїздів), наявність садиб, де можна переночувати, та закладів харчування – дивними є плани нищення того хорошого, що є.

Боржава через свої переваги користується популярністю як для одноденних сходжень ("вихідного дня"), так і для походів, що тривають кілька днів.

Перевагою є її доступність та нескладність маршруту, тому серед туристів тут присутні всі вікові категорії – від родин з малими дітьми до старшого покоління.

У соцмережах ви без зусиль зможете знайти сотні фоторепортажів різних людей з походів на Боржаву.

Натомість у звіті з оцінки впливу на довкілля проекту вітрової електростанції сучасне туристичне використання полонини Боржава не було описане взагалі, як і його вплив на доходи місцевого населення, зайнятого у сфері туризму.

Боротьба за збереження Боржави без вітряків продовжується далі у чиновницьких кабінетах і судах, натомість вже зараз варто задатись питанням: чи обмін існуючих надходжень від туризму на прогнозовану "вигоду" від реалізації будівництва вітряків на Боржаві не виглядає як обмін золота на скляне намисто?

Полонина Боржава. Автор: Валерій Гаврилишин

Катерина Борисенко, еколог, для УП.Життя

Важливо по темі: 

Хто і чому може знищити Полонину Боржава – одне з наймальовничіших місць Українських Карпат

***

Титульне фото полонини Боржава: Валерій Гаврилишин

powered by lun.ua