Хто така Снігуронька та де її батьки?

Хто така Снігуронька та де її батьки?

Хто така юна супутниця Діда Мороза – Снігуронька?

Чому вона завжди приходить на свято лише з дідом, де її мама та тато?

Спробуємо розібратися, куди ж поділися батьки Снігуроньки, та як ця дівчинка вкоренилася у традиції святкування Нового року.

Чотири теорії походження Снігуроньки

Теорій щодо родоводу Снігуроньки – кілька.

Найперший "народний" – батьками дівчини були старі, які зліпили собі доньку, а вона взяла і ожила.

У п'єсі Олександра Островського та опері Миколи Римського-Корсакова Снігуронька – дочка Діда Мороза та Весни.

В Радянському Союзі, де в 1937 році зробили Снігуроньку та Діда Мороза офіційними символами свята – наша героїня просто онука Діда Мороза. А про її батьків ніколи не повідомляли.

Малюнок Володимира Зарубіна

І врешті решт, "сенсаційна" версія походження Снігуроньки, озвучена на каналі "Твоя підпільна гуманітарка" – Дід Мороз вкрав Снігуроньку у прийомних батьків!

Теорія 1: дівчинка зі снігу

У міфології давніх слов’ян існувала богиня Морена або Мара, яка одночасно символізувала потойбіччя, ніч та зміну сезонів.

Ім’я богині походило від слова "мор" – тобто смерть, холод та морок.

За легендою, коли Мара ковтала сонце, наступала зима. Тому люди весною спалювали або топили опудало Мари.

Також було повір'я про те, що в ніч на Івана Купала Мара очищає людські душі від гріха.

Коли з'явилася народна казка про Снігуроньку – невідомо. Вперше вона була опублікована фольклористом Михайлом Максимовичем в 1840 у альманасі "Киянин".

За сюжетом казки, бездітні дід та баба ліплять собі зі снігу дочку. На ранок вона оживає та залишається жити з літніми батьками: шанує їх та допомагає по господарству.

Бездітні дід та баба ліплять собі зі снігу дочку

Але коли настає весна, Снігуронька починає сумувати. Одного разу вона погодилася піти погуляти з дівчатами влітку, ймовірно, на день Івана Купала. Молодь почала стрибати через костер, запросили і Снігуроньку, яка також стрибнула, розтанула та перетворилася на хмаринку.

Стверджувати, що Мара була прообразом Снігуроньки, важко, але обидві були, так би мовити, "сезонними", і обидві гинули весною від вогню.

В Україні, а саме на території сучасної Полтавської області зафіксували інший варіант казки про Снігуроньку.

На початку історії дід та баба також ліплять собі дочку, але вона не розтає, а губиться в лісі, звідки вибратися їй допомагають лісові звірі та собака.

Лише в ХІХ сторіччі образ Снігуроньки з народної казки починають інтерпретувати в літературі. Зокрема, першим це зробив літератор з Харківщини Григорій Данилевський. Він опублікував поетичну версію казки про дівчинку зі снігу, яка ожила.

У поезії Снігуронька розтає навесні на очах у старих, які її виліпили.

У 1861 році письменник Володимир Даль (псевдонім козак Луганський)також пише казку "Дівчинка Снігуронька".

А до української дійсності казку адаптував поет Борис Грінченко:

Ліпить дід ніжки із снігу

І головку, й рота,

І очиці, й вушка ліпить -

Швидко йде робота.

Тільки що це? Мов одразу

Губоньки маленькі

Розкриваються, і очі,

Як блакить синенькі,

Теж розплющились... Мара це?

Ні, он пара біла

З уст малих, уже червоних,

Повилась-злетіла;

Оченята занялися,

Дивлються, сміються...

У старих серця з надії

В грудях б'ються, б'ються...

І ось, бачуть: перед їми

Мовби оживає

Їх снігурка, ось неначе

Голову здіймає..

"Снігуронька не зафіксована у слов'янській міфології. Однак вона фігурує у російському фольклорі як персонаж народної казки про зроблену зі снігу дівчинку Снігурку (рос. Снегурка, Снежевиночка).

Цей сюжет був оброблений і опублікований 1869 року О. Афанасьєвим у "Поэтических воззрениях славян на природу", – каже етнологиня Наталія Громова.

Тобто, батьками Снігуроньки за народною версією були бездітні старі, у яких з'явилася "прийомна" дочка, і яку вони втратили.

Теорія 2: весна – мати, а мороз – батько

Саме твори Данилевського та Афанасьєва лягли в основу п’єси Олександра Островського "Снігуронька", в якому Снігурка вже не дочка невідомих старих, а Діда Мороза та Весни-Красни.

Але доля героїні у п’єсі також трагічна: вона гине під час ритуалу вшанування бога сонця Ярила.

В п’єсі Островського описаний зовнішній вигляд Снігуроньки, який вже співпадає з сучасним.

"Має вигляд гарної блідолицьої світловолосої дівчини. Одягнена в біло-блакитну шубку з хутряною опушкою, хутряну шапку, рукавиці", – говорить Наталія Громова.

П’єсу Островського прийняли не відразу, а опера, написана Петром Чайковським не мала успіху.

Все змінилося у 1879 році, коли Микола Римський-Корсаков написав оперу, яка підкорила публіку і шалено популяризувала образ Снігуроньки.

Після опери Снігуроньку часто згадували поети та на свій лад переписували її біографію.

Картина Віктора Васнєцова "Снігуронька"

Зокрема, у творі Костянтина Фофанова, написаному у 1893 році, творцем Снігуроньки є мороз, але не уособлений персонаж, а природне явище.

Снігова дівчинка знаходить втілення і в дитячих творах. Так в одному з дитячих віршиків, йдеться вже про те, що батько Снігуроньки – мороз, а мати – зима.

"На рубежі XIX-ХХ ст. образ Снігуроньки отримав подальший розвиток. Її фігурками прикрашали ялинку, дівчатка вбирались у костюми Снігуроньки, інсценували фрагменти з п'єси Островського або опери", – розповідає Громова.

Батьки Снігуроньки - Весна та Мороз

Тобто образ Снігуроньки був пов'язаний з Новим роком, Різдвом та ялинкою ще до революції 1917 року, але культовим цей персонаж все ж таки не став.

Снігуронька з батьками. Фрагмент з мультфільму

"Снігуронька стала відома людям досить пізно у 1873 році, а під час антирелігійної кампанії у 1920-х роках радянська влада її заборонила", – каже етнологиня.

Теорія 3: онука Діда Мороза

У 20-х роках ХХ ст. в СРСР ялинка та інші символи Нового року вважалися пережитком буржуазного минулого та заборонялися.

Але в 1937 році, відомому масовими репресіями, відбулося останнє "народження" Снігуроньки. Цього разу у образі онуки Діда Мороза.

Кадр з мультфільму "Дід Мороз та Сірий вовк"

Про батьків Снігуроньки ніколи не згадували. Але людей дуже цікавило це питання, тому висувалися різні гіпотези.

Одна з них така: тато Снігуроньки – Дід Мороз, а мама – героїня казки Ганса Християна Андерсена Снігова королева, яка є непублічною особою, тому відправляє на святкові заходи чоловіка та доньку.

Теорія 4 (жартівлива): викрадена дитина

У британської письменниці Марини Ворнер є серія книжок, присвячена вивченню народних казок.

Одним з найпопулярніших сюжетів казок, розповсюджених на території Європи, є історія про духа зими, який забирає малих дітей. Причому, здебільшого – прийомних.

Можливо, цей сюжет був навіяний тим, що в старі часи в Європі була висока дитяча смертність, особливо взимку. Тому батьки пояснювали дітям, що братика або сестричку забрав до себе зимовий дух.

Є і більше жорсткий варіант, коли прийомний батько або вітчим виводив дітей у ліс і полишав там, бо їх не було чим годувати.

Кадр з мультфільму "Снігуронька"

"Ця ідея багато що пояснює в образі Діда Мороза. Зокрема, те, що він виконує свою виховну функцію стосовно Снігуроньки", – йдеться у влозі на каналі "Твоя підпільна гуманітарка".

В одній з версій казки про Снігуроньку, дівчинка, до речі, ходила в ліс, з якого її вивели звірі.

Але ж можна припустити, що там її забрав Дід Мороз, виховав та став їздити з нею на ялинки, називаючи своєю онукою.

Тим більше, що перший образ Діда Мороза в казці "Мороз Іванович" був безпосередньо пов'язаний з вихованням дітей: він нагороджує трудящу дівчину, та карає ліниву.

Роль Снігуроньки в новорічних традиціях

З'явилася новорічна дівчинка в 30-х роках минулого століття у парі з Дідом Морозом.

Загадкою залишалося не лише походження Снігуроньки, яка разом з Дідом Морозом стала символом Нового року, а й її вік.

На офіційних святкових заходах її роль виконували дорослі жінки, а на листівках і в мультфільмах її часто зображували маленькою дівчинкою.

Одягалася Снігуронька у блакитне чи синє вбрання з білим хутром, любила тварин і пташок та мешкала в лісовому будиночку.

Справжнє життя персонаж отримав на новорічних ранках в школах та дитсадках.

Подекуди Снігуронька приходила запалювати ялинку з чарівною паличкою, немов фея.

Кадр з мультфільму "Коли запалюються ялинки"

У радянських дитячих мультфільмах Снігуронька важливий персонаж і виконує різні функції: займається підготовкою та сортуванням подарунків, рятує іграшкових звірят від хижаків і обов’язково є присутньою на святі.

Діти покоління 80-х пам’ятають Вовка з "Ну-постривай" в костюмі Снігуроньки, який співав про те, як бігав за Дідом Морозом-Зайцем та "пролив чимало гірких сліз".

Кадр з мультфільму "Ну-постривай"

"В СРСР Снігуроньку зробили символом Нового року, вочевидь, спеціально, аби спотворити образ Святого Миколая. Які дівчата у Святого Миколая? А крім того, у Римського-Корсакова сюжет опери – язичницький. Тобто і тут такий антихристиянський посил, аби спаплюжити Святого Миколая", – говорить історик та політолог Олександр Палій.

Політолог вважає, що єдиним завданням Снігуроньки була допомога Діду Морозу роздавати подарунки.

"А ще Снігуронька стала об'єктом для похабних анекдотів, тобто знову таки працювала для десакралізації Святого Миколая", каже він.

Важко не погодитись, з тим, що Снігуронька у будь якому випадку унікальний персонаж.

"Немає сенсу шукати у західній новорічні та різдвяній міфології аналоги Снігуроньки.

Ані Маланка, яка брала участь в обрядовому дійстві 31 грудня, ані святі Катерина та Люція, або Бефана, які дарували подарунки дітям, нічим не нагадують Снігуроньку.

Жодна з цих жінок не мала напарника-чоловіка. Жіночих персонажей, пов'язаних з Новим роком и ялинкою, на Заході не існує.

Дід Мороз має своїх західних "двійників", а Снігуронька – ні", пише Олена Душечкіна в книзі "Руська ялинка".

Вас також може зацікавити:

Як зустрінеш, так і проведеш: 4 поради, як відсвяткувати Новий рік по-доброму

Як наші Ба та Ді святкували Новий рік 50, 30, 10 років тому і зараз

5 речей, які варто запланувати на новий рік, і як це зробити правильно

Хочете дізнатися більше здоров'я та здоровий спосіб життя? Долучайтеся до групи Мамо, я у шапці! у Telegram та Facebook.

Реклама:

Головне сьогодні