Давид Арахамия стал координатором Совета волонтеров при Министерстве обороны. Зачем нужен этот орган и как он изменит ситуацию в министерстве? Об этом "Украинская Правда" поговорила с волонтером.
Ми робимо речі, які не можна робити мимохідь просто декілька днів. Якщо б якось організуватись в структуру, яка працюватиме в офісі, тоді ефективність, звісно, зросте
Армена Никогосяна, украинского армянина, оперирующего раненых на востоке Украины, знают все, кто следит за ходом войны на востоке Украины. За последние пять месяцев Никогосян бывал дома, в Киеве, всего дважды. Там живут его жена и дети. Но настоящим домом Армен называет те места, где сейчас идет война.
Такие же цепочки отлажены в Киеве, Днепропетровске, Запорожье, Мариуполе и других местах Украины. И в каждой из цепочек задействованы сотни тех, кто взял на себя ответственность помочь.
У тієї сторони ставлення до волонтерів як до бандитів. Вони справедливо вважають, що ми ідейні, тому для сепарів ми просто м'ясо, яке можна різати, бити і вбивати.
История о том, как одна семья стала службой поддержи раненых Киевского военного госпиталя.
у солдатів на війні є головні 2 речі, які їх підтримують – хороші стосунки зі своїми бойовими товаришами і довіра до безпосереднього командира.
Меня, как ни странно, пустили на территорию части. Военные смотрели на меня как на сумасшедшую. Было грязно, холодно. Говорю им: хочу вам помогать, надо поднимать армию. Они, наверное, от наглости моей ошалели, поэтому ворота открыли и стали все показывать.
Насправді ми воюємо за тих українських людей, з якими можна працювати й жити. На Донбасі далеко не всі такі, як ті, що стоять на сепаратистських блокпостах із колорадськими стрічечками.
З першого дня нашої роботи ми самі для себе прийняли рішення, що намагаємося допомогти всім без винятку: і спецслужбам, і батальйонам, і військовим підрозділам, і міліції – усім тим, хто до нас звертається по допомогу