В епіцентрі народної солідарності

3
24 липня 2014

На одній вельми поважній зустрічі в Міністерстві оборони, нас, волонтерів, що займаються підтримкою армії, попросили коротко розповісти хто чим займається.

Присутній серед нас відомий український телеведучий, співак та громадський діяч – за сумісництвом волонтер – назвавшись, сказав: "Займаюся постачанням в армію туалетного паперу".

Людині недосвідченій, це звичайно, може видатися смішним.

Але ви спробуйте-но повоюйте, коли… Коли немає можливості нормально помитися, змінити спіднє чи шкарпетки, коли заїдають комарі, а у дощ промокаєш до рубця, коли немає чим відтерти брудні від солідолу руки. Солдату, як і будь-якій іншій живій людині, туалетний папір таки теж частенько стає у нагоді.

Ця проста думка стала для мене очевидною ще у квітні, коли наша група "Підтримай армію України" стала збирати перші запити з переліком потреб від військових. Побутові дрібниці займали в цих списках таке ж чільне місце, як і генератори, бронежилети, біноклі, амуніція та взуття.

Коли я комплектувала першу свою велику передачу для однієї військової частини, я добрих півдня провела в "Епіцентрі", збираючи докупи все, що може зробити побут солдата комфортним.

На касі зіткнулася з хлопцем, вміст візка якого мало чим відрізнявся від мого: напевне, аналогічні запити отримували й інші волонтерські групи. Тоді й виникла думка, підключити киян для того, щоб забезпечити безперебійне постачання силовикам та військовим цих життєво необхідних побутових дрібниць.

Основна робота групи "Підтримай армію України" ведеться у Фейсбуку, а для вирішення нової задачі необхідно було вийти офф-лайн, почати діалог з тими, хто не користується соціальними мережами, але відчуває потребу проявити свою громадянську позицію та хоч чимось допомогти українській армії у ці нелегкі часи.

Прошло декілька тижнів, і наша ідея знайшла відгук у керівництва мережі гіпермаркетів.

Групі наших волонтерів, що на той час вже оформилися у благодійний фонд "Підтримай армію України", дали дозвіл на проведення збору товарів першої необхідності в гіпермаркетах Києва.

Принцип простий: на вході в магазин відвідувачам роздають листівки з переліком потреб військових і пропонують придбати будь-що за цим списком за власний кошт.

Придбані товари покупці залишають на виході у спеціальних благодійних кошиках. На тестову акцію взяла доньку з подругами, які всього за пару годин спромоглися назбирати перший візок з гігієнічними засобами, шкарпетками, рукавичками та дощовиками.

Втім на початку все виглядало доволі прозаїчно. Важко було знайти волонтерів.

Відвідувачі часто присікувалися з неприємними запитаннями, найхітовішим з яких було: а як же 565? Невже там не вистачає на батарейки, ліхтарики та рукавички?

Не полишало неприємне відчуття, що для більшості відвідувачів магазинів нові шпалери та люстри таки залишаються пріоритетом більшим за пару шкарпеток для хлопців, які в боях захищають на сході цілісність нашої держави.

Втім усе велике починається з малого. З кожними вихідними до акції стало долучатися все більше волонтерів, які замість пляжного відпочинку чи вікенду у розважальному центрі виявляли готовність проявити себе в іпостасі збирачів пожертв. Неабияку підтримку почали надави співробітники "Епіцентрів".

Благодійні кошики з кожним разом наповнювалися все щедріше.

Товарами, зібраними в Києві тільки за одні вихідні, вдалося доукомплектувати 9 машин різних волонтерських груп, що прямувати з вантажем до зони АТО.

Результати роботи в Києві заохотили активістів з усієї України. Найближчими вихідними акція проходитиме вже в 10 містах.

Здається, нам вдалося перейти якусь критичну межу, за якою люди побачили просту й зрозумілу формулу допомоги.

Тепер в благодійних кошиках окрім товарів за нашими списками ми почали знаходити консерви та солодощі, листи підтримки, дитячі малюнки, речі які не продаються в гіпермаркетів, а отже люди повертаються спеціально, щоб підкинути у кошики крам, який може знадобитися чи просто потішити вояків (одного разу в нашому кошику знайшовся навіть бронежилет).

У лиху годину в українцях прокинулися найкращі риси: добродійність, готовність забувати образи, єдність і працьовитість.

У нашому випадку це проявилося в мережі будівельно-господарських гіпермаркетів, які за декілька тижнів перетворилися по всій Україні в справжній епіцентр народної солідарності. Усім тим, хто долучився до нашої ініціативи, жертвуючи товари, транспорт і вільний час, хочу від щирого серця сказати – люди, ви неймовірні!

powered by lun.ua