Українські Юрки, титули та анекдот від Іздрика

Через вихор подій, на вечір пам'яті Юрка Покальчука з кола письменників прийшло зовсім не багато - всі були зайняті власними заходами.

Ірена Карпа в цей час за допомогою Тараса Прохаська презентувала книжку, а дехто з письменників і зовсім покинув форум, бо третій день поспіль бути в одному місті можуть собі дозволити не всі.

Біля Оперного Театру бажаючі прийшли на флеш-моб читання. Долучитися до нього обіцяла і міська влада, але, мабуть, погода не сприяла. Протягом всього форуму старанно лив дощ та невтомно працювали хмарки.

Читають всі! Під стінами Оперного Театру відбувся флеш-моб читання

Дискусія на тему Європи, яку Юрко Прохасько (рідний брат Тараса Прохаська) проводив з письменниками ближнього зарубіжжя, зібрала і фізкультурників, і живописців.

Пізніше, Іздрик зауважив, що, на його думку, Юрко Прохасько дуже немилосердно примусив Володимира Сорокіна віддуватися за всю Росію. Сам Сорокін протягом дискусії сумував, нудьгував та дратувався. Але майже все мовчки. Тільки подякував "всем европейцам, которые здесь собрались".

Та зауважив, що йому складно говорити на такі теми, частково через те, що він з Росії, а не з Європи. Хто зміг, посміявся з його дотепності, а Юрко Прохасько провів аналогію, що Україна, по відношенню до Європи, це закохана наречена, якій постійно відмовляє об'єкт її кохання.

"І, зрештою, вона може помститися і вийти заміж за когось іншого"! - зрезюмував він.

Молодший брат Тараса Прохасько дуже рідко випускав мікрофона з рук. Взагалі, Юрко Прохасько взяв негласний приз "Модератор Форуму".

Тобто, якби такий приз був, він би безумовно був би відданий йому. Більшість читань іноземних письменників та дискусій провів саме він. Відомий як перекладач та літературний критик, на питання "Життя" чи збирається приєднатися до письменників, Юрко Прохасько сказав, що вже давно готовий.

Отож скоро на одного Юрка в і без того багатій на це ім'я українській літературі стане більше.

Перед ніччю поезії відбулася презентація випуску часопису "Четвер" "Готика", до якого Юрко Іздрик, як він сам зауважив, рук майже не доклав. В нього увійшли вірші та оповідки молодих авторів, які назбирав готичний літератор Володимир Вакуленко.

А також закликав всіх охочих "щось робити" пропонувати ідеї, що могли б реалізовуватися під маркою "Четвер". Захід відбувався у культурному центрі "Дзига", де споконвіку подають до чаю листочки з пророцтвами.

Іздрику в той вечір попалася така: "Біла квітка лотосу завжди пам'ятає, з якого багна виросла".

Він її прочитав вголос як пояснення готичним настроям в літературі. Щоб довести, що в Україні готи - це не тільки порвані колготи та чорні кола під очима, юна молодь у кольоровому вбранні читала вірші про кров, яку хочеться лизати, та оповідання про хот-доги, на яких залишається частина клітин продавця, що їх пакує.

Іздрик імпровізував на фоно, а подекуди перетворював його на гітару, і грав на струнах.

Коли "головний гот України" Юрій Винничук (такими словами запросив його на читання Іздрик) поскаржився на недостатнє освітлення, Іздрик мовчки підійшов до нього і став за спиною із запальничкою. На екрані йшло старе чорно-біле кіно з титрами, а головний редактор часопису "Четвер" спирався ліктем на клавіатуру, ілюструючи такими звуками читання молодих авторів.

Юрію Винничуку у кімнаті було надто темно. Юрко Іздрик забезпечив йому краще освітлення: він став за спиною письменника з запальничкою

В димі цигарок, радіючи такій масовій наявності геніальних авторів, що розсілися поруч на підлозі, та великої кількості їх шанувальників, Іздрик розповів анекдот про траву. Пригадав він його, розповідаючи про Шешори, де одного разу збирався з товаришами йти купатися цілий день. Нам цей анекдот сподобався. Тому було б просто жадібністю не переповісти його вам:

- Зібралися якось амфітамін, кокаїн та трава. І вирішили пограбувати банк. Амфітамін каже: "Давайте швиденько! Поїхали зараз! Там на хаті вже волини лежать! Зара швиденько візьмемо, поїдемо, всіх постріляємо, гроші заберемо і змотаємось!!!"

Кокаїн каже: "Сто-о-оп. Ну нащо так спішити? Давайте. Але спочатку одягнемося модно, сядемо, як нормальні люди, у білий лімузин. Поїдемо в банк, там спокійно заберемо гроші. Нащо стріляти? Заберемо і красиво підем".

Трава на них дивиться і каже: "Слухайте, хлопці, ви такі класні, і ідеї у вас такі хороші. Давайте зробимо і те, і інше! Але завтра!!!!"

Всі фото автора