Кохання на барикадах: три історії

14-го лютого закохані всього світу відзначають "своє" свято - День Святого Валентина. І хоча в Україні все ще тривають пікети, а на Євромайдані мерзнуть люди, там все-таки знайшлося місце коханню.

Нижче подаємо три зворушливі історії кохання хлопців та дівчат з різних куточків України, що знайшли своє кохання на ЄвроМайдані.

Ольга з Києва та Назар з Тернополя, обом по 21 року.

"Вперше я його побачила, коли прийшла в КМДА, це було тижні два чи три тому. Спочатку ми просто познайомилися. А через кілька днів почали стосунки".

"Оля підійшла до мене з питанням, як можна влаштуватися волонтером на кухню КМДА. Часто спілкувалися, а потім почали трошки більше, ніж спілкуватись".

Оля на Майдані з 30 листопада.

"Спочатку ми просто познайомилися. А через кілька днів почали стосунки". Тут і далі фото Ані Грабарської

"Коли розігнали Майдан, я пішла до Михайлівського собору, й була там на кухні, допомагала. Потім просто ходила на Майдан, їжу приносила, речі. А потім вирішила поволонтерувати на кухні в міськраді".

У Назара своя історія.

"Я приїхав 3 грудня, коли звільнився з лав Збройних сил України. Заїхав додому, залишив форму, залишив сумки, та поїхав на Майдан. Хотілося допомогти людям".

Батьки Олі знають про те, що дівчина знайшла своє революційне кохання. А Назар зв’язку з домашніми поки не має - під час заворушень на Грушевського йому прострелили телефон.

Дівчина живе вдома, а хлопець у КМДА. Оля хотіла б забрати хлопця до себе, обігріти й нагодувати, але той щоночі заступає на чергування. "Не сплю вже третю добу", - зізнається він.

Особливих планів на майбутнє парувані поки не мають - кажуть, головне, щоб було весело.

Аня (29 років з міста Рівне) та Ваня (27 років з Новоград-Волинського)

Пара каже, що їхнє знайомство почалося з невербального спілкування.

"Аню я вперше помітив у рівненьській палатці, де вона готувала їсти. Я туди час від часу заходив, й ми обмінювалися поглядами. Вона робила мені дуже хорошу каву".

"Далі воно якось само собою сталося, ніхто нікому не пропонував зустрічатися. Стали проводити разом більше часу".

"Воно якось само собою сталося, ніхто нікому не пропонував зустрічатися"

Революціонери разом вже місяць. Хлопець на Майдані з перших днів, а дівчина - з 23 грудня.

Зараз Ваня охороняє барикаду на Грушевського, а Аня, за її словами, "допамагає охоронцю". "Іноді їсти приношу, іноді морально підтримую. Часом волонтером на кухні працюю", - каже дівчина.

Живуть закохані у рівненьському наметі.

Найбільшим враженням Івана залишаються бойові дії на Грушевського. "Там такі враження були, що аж ноги підкошуються", - зізнається він. Аня переживає за коханого.

У звичайному житті Іван був будівельником, а його кохана працювала в магазині.

Данило (19 років) та Олександра (22 роки) з міста Суми.

Сумчани, що хотіли їхати на Майдан, створили у соцмережі окрему групу для обміну думками та плануванням поїздок. Саме там і познайомилися наші герої.

"Ми списалися, і вирішили разом рушати на Київ", - розповідає Данило. "Потім, через кілька днів у Києві, я лишався на довше, а Саша мала повернутися додому. Я проводжав її на метро і вперше поцілував".

Дівчина не витримала довгої розлуки з коханим, і знову приїхала на ревроюцію.

"Про освідчення чи шлюб поки ще не думали, після перемоги побачимо"

"Тут значно цікавіше, ніж вдома сидіти, телевізор дивитися. Тут романтика!", - захоплюються молоді люди бариадним життям. До революції Саша працювала у торгівельному центрі, а Данило на приватному підприємстві.

"Далі чекаємо лише на перемогу! А про освідчення чи шлюб поки ще не думали, після перемоги побачимо", - каже Данило.

Поселилися закохані у Будинку профспілок.

"Прагнення свободи і кращого життя затуляє страх", - розповідає хлопець про свої загальні враження. А дівчині дуже подобається чергувати на кухні. "Хочеться чимось допомогти по можливості!".

Батьки закоханих зараз вже знають про те, де їх діти. Але починалося все драматично.

"Я коли побачив, що почалося на Грушевського, втік з дому вночі", - зізнається хлопець. Його кохана переконує, що вдвох вони почуваються безпечніше й переконують рідних не хвилюватися.

Українська правда. Життя