Українська освіта переживає кризові часи. Через пандемію COVID-19 і повномасштабне вторгнення РФ в Україну ми маємо людські втрати й переміщення мільйонів українок та українців, руйнування і знищення закладів освіти, дистанційне навчання. Часто доступ українського учнівства до освіти є обмеженим або взагалі відсутнім, а освітні прогалини з часом накопичуються і виростають, як снігова куля.
Та навіть у таких умовах українська освіта продовжує працювати, набувати стійкості й втілювати реформу "Нова українська школа", яка в центр освітнього процесу ставить дитину, зрощує навички та компетентності, необхідні для успішного навчання і життя. Кризи є страшним випробуванням і водночас поштовхом для подальшого розвитку, переосмислення освіти, адже саме вона через навчання нового покоління проєктує майбутнє.
У спецпроєкті "Переуявлення школи" громадська організація EdCamp Ukraine спільно з виданням "Українська правда. Життя" публікує ідеї, пропозиції про те, в яких напрямах може розвиватися українська освіта, які інновації та рішення можуть бути ефективними на цьому шляху.
Якою може бути нова / українська / школа – своїми міркуваннями ділиться міжнародне експертне коло, яке має досвід і компетентність в освіті та інших сферах. До прикладу, правозахисниця Олександра Матвійчук, директор з питань освіти і навичок ОЕСР Андреас Шляйхер, народний депутат Сергій Бабак, учителька української мови та літератури Олеся Чайківська, ректорка Каразінського університету Тетяна Кагановська, учитель історії Ігор Соломадін, науковець Білл Ніколл та ін.
У межах спецпроєкту на "Українській правді. Життя" публікуються скорочені версії експертних есеїв. Їхні повні версії можна проглянути на тематичній сторінці EdCamp Ukraine.
Якою може стати українська освіта після війни, які інновації та рішення є дієвими й чому говорити про зміни потрібно вже зараз – читайте далі.
