Освіта і здоров'я у новому уряді. Експерти про очікування

Призначаючи новий склад кабміну, влада лишила прогалину в гуманітарному блоці – з кандидатурою на пост міністра охорони здоров'я так і не визначилися.

Водночас, про те, що Міністерство освіти і науки очолить Лілія Гриневич, було відомо майже з перших днів перемовин про новий склад уряду.

З новим призначенням нардепа вже привітав Сергій Квіт.

Пані міністр заявила, що "готова взяти на себе відповідальність" і розраховує на спільні зусилля.

У Гриневич попереду – чимало роботи: реформа середньої освіти, друк підручників і зміни стандартів і програм. Саме незадоволення темпами реформи школи, а також відсутність у дітей обіцяних підручників остаточно вибило міністерське крісло з-під Сергія Квіта.

Поки Лілія Гриневич очолювала комітет ВРУ з питань освіти і науки, МОН та комітет працювали доволі злагоджено. У професійному досвіді Гриневич вже є один успішно реалізований великий проект – запуск ЗНО. Вона створювала систему незалежного оцінювання і була першим керівником центру оцінювання.

Відтак експерти покладають на неї чималі сподівання та коментують її дії неохоче.

Тоді як МОЗ викликає хронічне занепокоєння.

Що саме насторожує у відсутності очільника цього міністерства і чого чекають від Лілії Гриневич, ми розпитали експертів.

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я

ДМИТРО ШЕРЕМБЕЙ
глава всеукраїнської благодійної організації "Всеукраїнська мережа людей, що живуть з ВІЛ"

Имя нового министра здравоохранения – либо жизнь для большого количества пациентов в Украине, либо смерть.

Единственный критерий правильного выбора главы Минздрава – это положительная оценка пациентских, международных, а также профессиональных организаций.

Жизнь Кабмина и аппарата президента не зависит от качества министра.

Дмитро Шерембей: "Выбор министра должен быть основан на тех качествах и способностях, которые гарантируют сохранение жизни и улучшение качества медицины". Фото AIDS Foundation East-West

Они не в Украине лечатся – а значит, их выбор основывается не на способностях этого человека, а на сугубо политической симпатичности и удобности. А вот жизнь пациентов напрямую зависит от работы этого министра. Логично, что и его выбор должен быть основан на тех качествах и способностях, которые гарантируют сохранение жизни и улучшение качества медицины.

Пациентам глубоко до лампочки, симпатичен ли им министр. От качества руководителя МОЗ зависит их качество жизни. Пациенты и должны его выбирать: надо объявить конкурс, дать две недели претендентам на подачу документов – а выбор пусть делает комиссия из представителей пациентских организаций.

Или даже проще: предложить тем же организациям оценить три кандидатуры. Они за двое суток выберут лучшего.

Оставлять сейчас на должности и.о. министра – не выход. Это тупик, в котором застряло министерство уже два года.

ОЛЬГА СТЕФАНИШИНА
виконавчий директор благодійного фонду "Пацієнти України", ЮКАБ

Єдине досягнення у сфері охорони здоров'я за минулий рік – це закупівлі ліків та вакцин через міжнародні організації.

Зараз ми вже бачимо результати тендерів міжнародних організацій і розуміємо, що відкати на ліках були шалені. Лише на програмі по туберкульозу Програма Розвитку ООН зекономила Україні 7,5 мільйонів доларів.

Це означає, що з появою міжнародних закупівель Міністерство охорони здоров'я припинило бути міністерством торгівлі. А отже, нового міністра ми оцінюватимемо так: якщо він цю реформу продовжить і посилить – це означатиме, що є надія на подальші реформи.

Ольга Стефанишина: "Якщо реформу буде загальмовано та звернуто, це вкотре продемонструє: нового міністра поставлено заробляти гроші"

Якщо ж цю реформу буде загальмовано та згорнуто, це вкотре продемонструє: нового міністра поставлено заробляти гроші. Це означатиме повернення до усіх корупційних схем.

І друге – команда, яку з собою приведе новий міністр. Адже досвід з міністром Олександром Квіташвілі довів: якщо людина не здатна протистояти фармацевтичній мафії при призначенні заступників і погоджується із нав'язаними зверху замами – то й рішучих реформ від такої людини чекати не варто.

А взагалі, якщо вже так вийшло, що новий прем'єр Володимир Гройсман не зміг знайти жодної достойної кандидатури на цю посаду, яку підтримала б партія та громадськість – я б йому порадила провести прозорий конкурс і обрати вперше в історії України найважливішого міністра для країни на чесних, професійних та прозорих засадах.

Чом би й ні?

ОЛЕКСАНДРА УСТІНОВА
громадський активіст, благодійний фонд "Пацієнти України", член правління "Центру протидії корупції"

У новому кабміні крісло міністра охорони здоров'я єдине, про яке не змогли домовитися.

Знаєте чому? Бо ставлять вимогу залишити на посадах першого заступника Олександру Павленко та заступника Віктора Шафранського. Тобто, фактично, усім потрібен цап-відбувайло, технічний персонаж, щоб залишити статус-кво.

Не досягли домовленості також тому, що дерибан на держзакупівлях закінчено – закупки передали під контроль міжнародних організацій.

Олександра Устінова: "На жаль, у нас знову йдуть старою практикою пошуку лікарів, а не менеджерів"

На жаль, у нас знову йдуть старою практикою пошуку лікарів, а не менеджерів. В усьому світі є професія "менеджмент охорони здоров'я", є громадське здоров'я.

Щонайменше новий міністр має знати англійську мову, щоб мати можливість застосовувати міжнародний досвід, а не досвід "совка" при побудові нормальної системи охорони здоров'я.

Йде до того, що тимчасовим в.о. міністра стане Павленко, яка вже встигла до МОЗ попрацювати на регіонала Тетяну Бахтеєву, екс-першого заступника голови Держлікслужби Інну Демченко та власника фармзаводу "Дарниця" – Гліба Загорія.

А немає нічого більш постійного, ніж тимчасове, тим паче – яке всіх влаштовує.

ОЛЕКСАНДР ЯБЧАНКА
менеджер групи "Реформа системи охорони здоров'я" Реанімаційного пакету реформ

Єдиним міністерством, що залишилось без очільника, є МОЗ. Імовірно, що склад міністерства, а отже й політика залишаться без суттєвих змін.

Що це означатиме на практиці?

Потрібно зрозуміти, що реформа системи охорони здоров'я знаходиться у двох дискусійних площинах: політичній і практичній.

У політичному дискурсі міністерство так і не знайшло порозуміння з комітетом ВР з питань охорони здоров'я.

Олександр Ябчанка: "У політичному дискурсі міністерство так і не знайшло порозуміння з комітетом ВР з питань охорони здоров’я"

У практичному – пропонована МОЗом концепція реформи не зовсім вписувалась в концепцію децентралізації.

В обох випадках є місце для компромісу, аби була на то політична воля і управлінська гнучкість.

Якщо склад міністерства суттєво не зміниться, а на позиції заступника міністра залишиться Ігор Перегінець, який на практиці і займався левовою часткою усього, що пов'язано з реформами, то у нас з'являється надія на зміни.

Оскільки, по-перше: Перегінець сприймається членами комітету, а по-друге саме Перегінець веде переговори з Мінрегіонбудом щодо синхронізації концепцій двох суміжних реформ. І з останньої доступної мені інформації, згоду по принциповим моментам таки досягнуто.

А остаточну відповідь на питання, "Чи розпочнеться медична реформа?", отримаємо уже найближчим часом, коли Рада розглядатиме законопроекти щодо автономізації.

ПАВЛО КОВТОНЮК
проектний менеджер реформи охорони здоров'я Національної ради реформ

Багато з тих, хто готовий допомагати, ще перебувають "поза зоною уваги" МОЗ. Цю мережу не слід не втратити. Навпаки, основна робота міністра – розбудовувати такі команди.

Найбільшою помилкою буде знайти міністра, "щоб підтримував поточний стан справ". Люди очікують реформи, і щоб пред'явити їм за два роки бодай якийсь результат, потрібно зробити масу тяжкої роботи вже сьогодні.

На днях у розмові з одним із "кураторів" медичної реформи в Литві, я довідався, що в цій країні реформу робили не міністр, і не заступники – це робили радники. А роль політичних фігур була в тому, аби відстоювати реформу та забезпечувати її невпинність.

Зазвичай реформи в медичній сфері займають не менше 5-7 років, тому я погоджуюсь з таким підходом.

Хто б не став міністром, він повинен зробити так, аби докорінна зміна система все ж таки розпочалася.

Це буде дуже складно. У цій справі міністр буде мати певні "активи" на початку, а також повинен буде здобути нові.

Павло Ковтонюк: "Це неправда, що "на медичну реформу немає грошей". Вони є, і їх багато". Фото з "Журналу PRO Менеджмент в охороні здоров'я"

Що міністр матиме на початку:

Широка підтримка міжнародних донорів. Усі найбільші міжнародні організації хочуть допомогти зробити справжню реформу – а не її імітацію. Вони тільки й чекають, щоб МОЗ оголосив "великий похід" і відвів їм нішу, куди миттєво підуть кошти і експертиза.

Це неправда, що "на медичну реформу немає грошей". Вони є, і їх багато. Але традиційна проблема – сформувати конкретний план: для чого вони, і хто буде це втілювати.

Плани дій. Вони також є. За останні два роки в МОЗі, за підтримки тих-таки донорів, було зроблено багато "тихої", але важливої роботи. Напрацьовано плани ключових реформ.

Наприклад, Концепція реформи фінансування медицини описує страхову модель в оптимальному для Україні варіанті. Вона вже отримала високу оцінку в експертів та міжнародних організацій. Є напрацювання в реформі громадського здоров'я, децентралізації у частині медицини, системи закупівель ліків, реформі первинної ланки.

Готовність суспільства. Люди, хоч і починають втомлюватися, все ж готові до радикальних реформ. Особливо медичної. Недарма щоразу в опитуваннях вони ставлять її в топ-пріоритет у реформуванні.

Ще не пізно "вскочити" у це вікно можливостей: реформу фінансування медицини та реформу первинної ланки можна розпочати вже у 2016-му.

Що потрібно буде здобути:

Політична вага для реформи. Медична реформа є довгою та складною, і досі залишається малозрозумілою, а відтак непривабливою для "важковагових" політиків.

Навіть якщо в нас буде найкращий міністр – цього замало.

У Туреччині, країні, де відбулася одна з найбільш успішних медичних реформ – напрочуд талановитий міністр нічого не зміг би зробити без повної і беззаперечної підтримки президента Ердогана.

У Грузії реформу курував особисто Каха Бендукідзе. А в США вона називається іменем президента – Obamacare.

Команда нових людей. В охороні здоров'я добре відомо, що треба робити – але робити це немає кому. Кожна людина із сучасними поглядами, освітою та енергією – на вагу золота.

Останнім часом навколо МОЗ і в самому відомстві зібралася певна кількість талановитих експертів, а також симпатиків медичної реформи з міжнародних організацій та інших міністерств.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ

ЄГОР СТАДНИЙ
виконавчий директор Аналітичного центру CEDOS, співавтор закону "Про вищу освіту"

Зміна міністра набагато менше впливає на роботу міністерства, ніж, скажімо, його інституційна спроможність та дотримання єдиної стратегії усім урядом.

Простіше кажучи, погоду роблять середня ланка: головні спеціалісти, технічне забезпечення та нормальний розподіл обов'язків всередині МОН і уряду.

Єгор Стадний: "Погоду в галузі освіти роблять середня ланка, головні спеціалісти, технічне забезпечення та нормальний розподіл обов'язків всередині МОН і уряду"

Я не знаю, чи буде новий міністр щось змінювати у цій сфері, проте дуже хотів би, щоб інституційна спроможність Міністерства освіти і науки зросла.

Водночас найбільші занепокоєння тепер викликає комітет ВР з питань освіти, в якому здоровий глузд залишається в меншості. Як такий комітет буде "доопрацьовувати" законопроекти – страшно уявити.

Тому ситуація може стати ще складнішою, ніж була до цього.

АЛЬБІНА ПАРЕНЮК
громадський діяч, співзасновник Міжнародного альянсу для розвитку християнської освіти та менеджер ініціативи "Освіта" Реанімаційного пакету реформ

Призначення Лілії Гриневич на посаду міністра освіти і науки – лише одна риса в системі трансформацій освітньої сфери, але така, що консолідовано підтримана експертами та освітянами в цілому. Цій людині довіряють.

Але зміни системи освіти ще не розпочались, незважаючи на вже ухвалений закон "Про вищу освіту" та підготовлений до повторного читання доопрацьований проект закону "Про освіту".

Імплементація нового освітнього законодавства, заходи щодо роз’яснення його норм суспільству матимуть вирішальне значення.

Основними індикаторами щодо реформи освіти буде реформування державної служби та самого міністерства, введення антикризового управління та створення противаг щодо спротиву середньої ланки змінам в освіті.

Альбіна Паренюк: "Система управління освіти повинна бути наближена безпосередньо до навчального закладу"

Внутрішній перерозподіл фінансування між вищою та загальною середньою освітою повинен відбутися на користь останньої.

Ризики щодо оновлення змісту освіти – у збереженні повноважень Національної академії педагогічних наук України.

Система управління освіти повинна бути наближена безпосередньо до навчального закладу, що покращить антикорупційний фон процесів реформування.

Якщо новим Міністром освіти і науки буде збережено формат співпраці з громадськістю, започаткований у Комітеті Верховної Ради з питань освіти і науки, то, імовірно, результати будуть.

Щодо роботи самого комітету, то тут може відбуватися основне блокування реформи освіти. Період складний, що вимагає багаторівневого громадського та міжнародного контролю як з боку незалежних експертів, так і з боку освітян, батьків, громадських активістів.

ІВАННА КОБЕРНИК
заступник голови громадської організації "Батьківський контроль"

Лілія Гриневич має хорошу репутацію в освітянському середовищі – про неї говорять як про фахову, урівноважену, здатну до розумних компромісів людину.

Це підтверджує її робота в комітеті ВР з питань освіти і приклад проекту закону "Про освіту".

Законопроект розробляв МОН, і майже рік точилися бурхливі баталії з усіма дотичними до законопроекту спільнотами – усі версії закону від Міносвіти критикувалися і вчителями, і батьками, і студентами, і представниками позашкільної освіти, а міністерство послідовно уникало комунікації і з освітянами, і з батьківською, і експертною спільнотою…

Але тільки-но робота над законопроектом була передана в Комітет ВР з питань освіти і науки, який очолювала Гриневич – усі скандали вщухли, законопроект було суттєво доопрацьовано. А всі стейкхолдери, навіть ті, що мають протилежні інтереси – визнають: закон хоч і не ідеальний, але представляє комплексне бачення розвитку сфери освіти. І вже ніхто не пише відкритих листів і петицій з вимогою не приймати його.

Іванна Кобернік: "Сподіваємося на налагодження більш конструктивного діалогу між батьками і міністерством"

Однак, перехід Гриневич на посаду міністра має свої ризики – закон "Про освіту" ще не проголосований Верховною Радою. Ми сподіваємося, що цей узгоджений і схвалений експертами варіант буде найближчим часом прийнятий, а нова міністр дотримає слова і найближчим часом запропонує парламенту також новий закон "Про середню освіту". Без цього реформу середньої школи запустити буде складно.

Мені імпонують ті пріоритети, які озвучила Гриневич напередодні призначення: вирішити нагальні кризові проблеми з друком атестатів (є серйозний ризик, що випускники 9 та 11 класів не отримають своїх атестатів вчасно), розв'язати проблеми з конкурсом підручників (досі не проведені тендери і не закуплені всі підручники для 4 та 7 класів і є ризик зриву нового конкурсу – уже на підручники для 8 класів); розпочати роботу над новими стандартами освіти, насамперед, початкової.

[L]Підручники і зміст початкової освіти, та й середньої освіти загалом – це ті теми, якими не один рік займалася наша організація "Батьківський контроль" і з приводу яких нам складно вдавалося комунікувати з минулим керівництвом Міносвіти.

Тому ми сподіваємося на налагодження більш конструктивного діалогу між батьками і міністерством.

Я звернула увагу, що соцмережі позитивно відреагували на призначення Гриневич. Сподіваюся, вона виправдає цей кредит довіри.

Але треба усвідомлювати, що від неї вимагатимуть швидкого виконання зобов'язань і швидких результатів – у непростих умовах жорсткої бюджетної економії.

Сподіваюся, що нова міністр буде сміливіше відстоювати інтереси освіти перед Мінфіном. І щонайменше не закриватиметься від громадськості, продовжить практики широких обговорень важливих рішень, як це вона практикувала в комітеті ВР.

Коментарі збирала Ольга Ситнік, УП