"Небезпечна жінка", або Що українки шукають та знаходять у бойових мистецтвах

7637
9 березня 2018

У сучасному світі жінки все частіше займаються тим, що раніше вважалося суто чоловічою прерогативою: бізнес, політика, IT-технології та навіть бойовими мистецтвами.

Ми вирішили зосередитися саме на останніх та вивчити, яку роль вони відіграють у житті сучасних українок.

Чи можливо успішно реалізуватися леді в такій здавалося б брутально-чоловічій сфері?

 

КСЕНІЯ МОШИХІНА

інструктор IKI крав мага міжнародної кваліфікації, охоронець, інструктор міжнародної кваліфікації з ближнього бою "ТАКТІКА Combatives", перша в Україні інструктор-жінка – офіційний представник міжнародних систем рукопашного бою Defendu та Urban Combatives

– Як ви прийшли в бойові мистецтва?

– Завдяки своєму вчителю з йоги Борису Борисовичу Бідічеву. В 2004 році я почала займатися в нього йогою і паралельно він запросив мене приєднатися до невеликої групи з ушу стилю мейхуа танланцюань.

Скажу чесно, тоді я вважала, що бойові мистецтва – це не моє. Якось він мені повідомив: "Я більше не буду мучити тебе традиційними бойовими мистецтвами, ми будемо займатися combatives (військовим рукопашним боєм)". І це мені дійсно сподобалося.

Я переїхала з Одеси до Києва, працювала інструктором з йоги, але згодом зрозуміла, що мені не вистачає тренувань з рукопашного бою.

Учитель порадив піти на крав мага. Він бачив мій потенціал саме в якості інструктора.

Чому саме рукопашний бій? Це просто для виконання, бо самі техніки доволі прості. Слід розібратися зі своїм тілом, засвоїти певну культуру рухів.

Захист в крав мага побудований на рефлекторних рухах людини: закритися, відштовхнути, схопити. Ударна техніка складається з максимально ергономічних рухів. Це, чорт забирай, дійсно працює!

Ксенія: "Чому саме рукопашний бій? Це просто для виконання, бо самі техніки доволі прості"

Як багато часу ви присвячуєте тренуванням і сім’ї? Чи завжди вдається поєднувати спорт і особисте життя?

– Все моє життя пов’язане з тренуваннями. Так, через це з’явилася профдеформація – не можу уявити поряд з собою чоловіка, який не буде займатися яким-небудь видом бойових мистецтв.

Мій коханий чоловік поділяє те, чим я живу. Ми довго можемо обговорювати нюанси тренувального процесу, побудову комплексу вправ тощо. Тому в мене немає чіткого розподілу на професійне і особисте життя.

Коли ми тренувалися разом, то придумували різні смішні мотивуючі фрази, наприклад: "Спочатку тренування, потім секс чи спочатку секс, потім тренування – неважливо до, після чи під час, але тренування має бути".

Чи "Тренуйтеся! Бо самі віддані учні будуть заохочені відважними чоловіками і чарівними дівами. Інші ж відчують на собі гіркоту стримування". Тож, я застала old school в бойових мистецтвах – тренування завжди на першому місці.

– Як реагують чоловіки, коли дізнаються про те, що ви майстер бойових мистецтв?

– Найпоширеніша реакція, не лише у чоловіків, а й в жінок: "Інструктор з рукопашного бою... зрозуміло, а працюєте ким?" Тобто багато хто не може уявити, що займатися цим можна професійно.

Чоловіки, з якими я спілкуюся поза межами тренувального процесу, як правило, одностайні в своїх реакціях: вони відступають на крок, піднімають руки і говорять щось на кшталт: "Ой-йой, так ви – небезпечна жінка". Я ставлюся до таких реакцій з гумором.

З чоловіками з якими я спілкуюся в межах тренувального процесу все просто – я або вчуся у них, або вчу їх.

Ксенія: "З чоловіками з якими я спілкуюся в межах тренувального процесу все просто –
я або вчуся у них, або вчу їх"

– Поділіться вашою думкою, хто така сучасна жінка, і яку частину в її житті має займати фізична активність?

– Сучасний світ стирає гендерні стереотипи в тому, що стосується ефективності. А сучасна людина для мене – це в першу чергу ефективна людина (професіонал, експерт, майстер своєї справи).

Що стосується фізичної активності, то вона обов’язково має бути. Тіло – це наш унікальний інструмент, вміння ним користуватися і захищати себе – це фундамент, на якому тримається уся будівля особистості.

– Кому б ви не порадили займатися крав мага?

– "Це рукопашний бій, дєтка, тут не буває безконтактних спарингів" – не радила б людям, які не готові до того, що їх будуть бити і вони матимуть бити у відповідь.

– Чи не плануєте ви через певний час змінити свою професійну діяльність і зайнятися чимось кардинально іншим?

– Ні, не планую. Але планую розширити сферу того, чим займаюся. Мені подобається вчити і самовдосконалюватися. Щоб стати професіоналом, ми ніколи не повинні зупинятися.

Самозахист – не така вузька сфера. Це і фізична, і психологічна підготовка, робота зі своїми емоціями (страхом, панікою, агресією), вміння захищати себе за допомогою свого тіла, зброї, підручних засобів, вміння обирати оптимальний алгоритм захисту, вміння уникати конфліктів та гасити їх.

– Чого ви боїтеся більш за все?

– Розчарувати свого Вчителя.

– До чого мають бути готові жінки, ступаючи на бойовий шлях?

– До стирання гендерних меж. Світ бойових мистецтв – це світ чоловіків і цей факт просто потрібно прийняти. Як казав мій тренер з рукопашного бою Defendu: "Якщо хочеш бути бійцем, покажи, що у тебе є яйця, навіть якщо ти дівчина".

Але кожна мудра жінка знає, що ніде так не працюють жіночі чари, як в чоловічому світі.  Ми – жінки на чоловічому полі в чомусь більш обмежені, а в іншому маємо значно більше можливостей ніж чоловіки.

 

ІРИНА МЕРЛЕНІ

олімпійська чемпіонка з вільної боротьби, студентка Хмельницької педагогічній Академії факультету мистецтв, учасниця проекту "Голос країни", переможниця проекту "Танцюю для тебе-2", учасниця чемпіонату з pole-dance Palmyra Pole Championship, мама двох синів

– Як ви прийшли в бойові мистецтва?

– Бойовими мистецтвами, я почала захоплюватися, ще у віці 11 років. 

З самого початку мого спортивного життя, я поставила перед собою ціль – стати  Олімпійською чемпіонкою.

– Чи завжди вдавалося поєднувати спорт і особисте життя?

– Це дуже важко. До того ж я вирішила для себе, що спочатку потрібно стати чемпіонкою, а вже після цього влаштовувати особисте життя.

Коли готувалася до змагань, то майже увесь час лише про них думала та тренувалася приблизно по 5-6 годин на добу.

– Хто така сучасна жінка, і яку частину в її житті має займати фізична активність?

– Сучасна жінка постійно рухається вперед, працює над собою та своєю фізичною формою, знаходить у собі нові таланти та розвиває їх, а головне – перебуває в гармонії з собою.

 

НІНА ГЕРЯ

володарка титулу "Найсильніша Леді планети", призерка чемпіонату Європи з боротьби греплінгу, дворазова чемпіонка світу з боротьби греплінг, встановила 5 світових рекордів Книги Рекордів Гіннеса

– Як ви прийшли в БМ?

– Коли вирішила завершити свій спортивний шлях і скинути з себе ярлик "Найсильнішої Леді планети", то познайомилася з тренером з греплінгу Дмитром Зорею.

Спочатку займалася виключно в своє задоволення, але потім це хобі зайшло доволі далеко – почала приймати участь в міжнародних змаганнях і впевнено в них перемагати.

– Як реагують чоловіки, коли дізнаються про те, що ви майстер БМ?

– З побоюванням.

– Поділіться вашою думкою, хто така сучасна жінка, і яку частину в її житті має займати фізична активність?

– В наш час жінка повинна бути сильною, вольовою, незалежною і цілеспрямованою.

З урахуванням бурхливого темпу життя жінка повинна також встигати приділяти час для себе, і це стосується не лише фізичної активності: похід в фітнес-клуби, косметолог, шопінг і культурні розваги – все це має бути присутнім в житті сучасної жінки.

Ніна: "В наш час жінка повинна бути сильною, вольовою, незалежною і цілеспрямованою"

– Чи є щось, про що ви шкодуєте (хотіли б змінити) чи особливо пишаєтеся?

– Змінити варто лише державну систему, яка, на жаль, жодним чином не підтримує професійних спортсменів.

А пишаюся я тим, що завдяки бойовим мистецтвам познайомилася з багатьма друзями.

– Чи не плануєте ви через певний час змінити свою професійну діяльність і зайнятися чимось кардинально іншим?

– Спорт довгий час був моїм єдиним захопленням. Але так, зізнаюся, що я планую кардинально змінити сферу своєї діяльності.

– До чого мають бути готові жінки, ступаючи на бойовий шлях?

До болю та синців))) А в цілому це весело.

– Над чим працюєте останнім часом, яку наступну вершину плануєте долати?

– Моя теперішня ціль – це міцна і дружня сім’я. А інше – маленький секрет.

 

ОЛЕНА ОВЧИННІКОВА

професійний кікбоксер, спеціаліст зі змішаних єдиноборств (ММА), чемпіонка Європи з ММА 2009 року, чемпіонка світу з кікбоксингу за версією WKA (2008, 2010 роки) та ISKA (2009, 2010 роки), чемпіонка Європи з кікбоксингу та тайського боксу за версією ISKA (2007 рік), чемпіонка світу серед професіоналів з кікбоксингу за версією WKF (2010, 2016 роки). Чемпіонка світу з тайландського боксу муей-тай за найпрестижнішою версією WBC muaythai  (2014 рік) та WMC-D1 (2015 рік)

– Як ви прийшли в бойові мистецтва?

– Я почала займатись спортом у 5 років: спортивна гімнастика, плавання, легка атлетика та ін. 

Оскільки росла на бойовиках, то вирішила податися в бойові мистецтва.

Мої батьки займалися карате, тож я однозначно не хотіла піти їхнім шляхом. Не хотіла, щоб вони мене постійно виправляли чи критикували.

Так я попала на кікбоксинг.

Потім вступила у фізкультурний коледж і на другому курсі перевелась на спеціалізацію дзюдо. Таким чином я освоїла ударну та борцівську техніки.

З часом мене запросили виступати в боях по ММА та чемпіонатах по тайському боксу К-1. У 2016 році підписала контракт із однією з найпотужніших організацій у світі з ММА "Bellator", де і виступаю зараз.

– Як багато часу ви присвячуєте тренуванням і сім’ї? Чи завжди вдається поєднувати спорт і особисте життя? Чи доводилося робити вибір на чиюсь користь?

– Тренуюсь я кожен день, а ближче до змагань 2-3 рази на день по 1,5-2 год.

З таким графіком на сім’ю часу вже лишається не багато, а точніше, сил. Але не дивлячись на це, намагаюсь постійно приймати участь у сімейному житті.

Робити вибір на чиюсь користь наразі не доводиться, оскільки мій чоловік і є моїм тренером.

Колись, звісно, задумувалась чи прийдеться колись стати перед вибором, але, дякувати богу, все розставилось по своїх місцях, я дочекалася свого принца і робити вибір не довелося.

Олена: "Я дочекалася свого принца і робити вибір не довелося"

– Як реагують чоловіки, коли дізнаються про те, що ви майстер бойових мистецтв?

– Враховуючи мою статуру і зовнішність, люди, які мене не знають, не вірять, що я займаюсь контактними видами бойових мистецтв. Коли ж дізнаються, а ще й в додаток про мої досягнення – це їх шокує, і не тільки чоловіків.

Правда, чоловіків це спантеличує більше і деякі поводяться з обережністю, але якщо чесно, цікаво спостерігати за першою реакцією людей – це весело.

– Поділіться вашою думкою, хто така сучасна жінка, і яку частину в її житті має займати фізична активність?

– Сучасна жінка – вільна жінка. Та, яка може собі дозволити самій обирати свою справу і рід діяльності, не залежно від того чи вона обрала бути домогосподаркою, простою працівницею, бізнес-леді чи займатися так званою чоловічою справою, і при цьому отримувати задоволення від свого вибору.

Будь-який спорт дає можливість жінці самоствердитися.

– Кому б ви не порадили займатися контактними видами єдиноборств? Чи всім вони підходять?

– Контактними видами єдиноборств може займатись абсолютно кожен, за виключенням тих, хто має заборону від лікаря.

Багато дівчат та чоловіків бояться йти в бойові мистецтва, бо думають, що там їх будуть бити, але при правильному підході тренера і поставленій меті можна обходитись і без спарингів. Достатньо буде простої фізичної підготовки, роботи на мішках і лапах.

– Чи не плануєте ви через певний час змінити свою професійну діяльність і зайнятися чимось кардинально іншим?

– Мені хотілося б по максимуму бути причетною до спорту, але вже дуже багато років я мрію працювати у сфері краси. Можливо з часом відкрити свій салон.

Колись я працювала в цій сфері, доки не довелося обирати: робота або спорт. Майже кожен другий відмовляв мене робити ставки на заробіток в спорті, а працювати як всі нормальні люди)).

Та на сьогоднішній день я можу робити жінок гарнішими хіба що фізичними навантаженнями, сприяючи їхньому схудненню та гарній фізичній підготовці.

– Чого ви боїтеся більш за все?

– Залишитись без рідних і коханих людей.

– До чого мають бути готові жінки, ступаючи на бойовий шлях?

– Найбільше, до чого вони не готові, так це те, що потрібно постійно собою жертвувати, заставляти себе працювати і боротися з лінню.

Тетяна Крижанівська, засновниця та організатор Фестивалю бойових мистецтв "Воїн світла", шеф-редактор українського журналу про бойові мистецтва "Воїн світла", міжнародний промоутер у сфері єдиноборств, чорний пояс з дзю-дзюцу, тренер, спеціально для УП.Життя

Головне на сайті