Арт-терапія – лікування мистецтвом

Тоді я ще не знала, що такий простий і ефективний спосіб боротьби з дипресією, є однією із форм арт-терапії.

Іще в стародавньому Китаї для боротьби з нервовими потрясіннями практикували змальовування ієрогліфів. Нині дослідники виявили, що пишучи, малюючи чи ліплячи із пластиліну, людина повністю розслабляється, частота її пульсу суттєво знижується і це дозволяє їй бодай на короткий час опинитися у стані гармонії. Гармонії з собою.

Цікавий факт, що починаючи з ХХ сторіччя, коли людина досягла небаченого раніше прогресу, вона поступово стала повертатися до примітивних форм творчості, бо саме через них людина усвідомила можливість пізнання себе. Спершу арт-терапія використовувалась лише в психіатричних клініках, пізніше терапевти стали застосовувати її значно ширше. І не лише з хворими.

Як розповідає Катерина Золотарьова, психолог проекту "Профілактика соціального сирітства", ефективність арт-терапії викликана двома основними факторами.

"По-перше, це її універсальність. Її використовують якщо є проблема, і якщо такої немає", - каже Золотарьова.

Арт-терапія наголошує на тому, що у людини не обов'язково мусять бути проблеми. Головна мета арт-терапії - допомогти особі саморозкритися.

Другим фактором є екологічність арт-терапії, її безпечність. Людина може не озвучувати свої проблеми, а виконуючи які-небудь дії, починає сама їх вирішувати.

Арт-терапія у дії. Усі фото maluma.com.ua

До основних видів арт-терапії належать образотерапія (живопис, графіка, скульптура, різьба, інсталяція, вироби з тканини і шкіри тощо), бібліотерапія (робота з літературою), танцювально-рухова терапія, казкотерапія, музикотерапія, драматерапія і т.д. З появою нового методу з'являється новий вид арт-терапії, і зважаючи на стрімкий розвиток цього психотерапевтичного напрямку, вчені не завжди встигають їх класифікувати.

"Будь-який метод арт-терапії як можливість виразити себе за допомою того чи іншого образу, як можливість творчості, а отже - створення нового - завжди має терапевтичний ефект", - каже президент Арт-терапевтичної асоціації Олена Вознесенська.

Використання того чи іншого методу залежить від вибору клієнта і терапевта.

"Єдине обмеження для клієнта - це професійна освіта в цій області", - розповідає далі Вознесенська.

"Професійний художник завжди намагатиметься створити естетично цінний продукт і менше буде перейматися можливістю виразити себе, подивитися на світ по-іншому. Тому з художниками краще танцювати або писати казки чи вірші. У свою чергу, арт-терапевт, щоб використовувати той чи інший вид арт-терапії, повинен володіти даним видом мистецтва. Я, наприклад, не маю музичної освіти, тому музику використовую дуже обережно.

А ще - багато залежить від потреб клієнта. У випадку сильних емоцій гніву, болю, образи - краще запропонувати пластилін, глину і ліпку, а не фарби... Вибирається той варіант арт-терапії і та техніка, яка в даний момент підходить саме цьому клієнту для вирішення його конкретної проблеми. А для іншої проблеми в іншій ситуації і іншому настрої йому може підійти щось зовсім інше.

Фахівці ввважають, що арт-терапія насамперед необхідна людям, котрі не можуть "виговоритися", адже показати свої переживання засобами творчості легше, ніж розповісти про них.

Наприклад, діти, які пережили насильство, важко ідуть на контакт і розповідають про свої потаємні переживання і страхи, але зобразивши їх на папері, вони звільняються від свого тягаря. До того ж, психотерапевти спонукають клієнтів говорити про свій малюнок, а отже, і розповідати про свою проблему вербально.

З дітьми часто використовуються методи казкотерапії та ігротерапії, коли дитина, придумуючи сюжет, розповідає про свої переживання і мрії, вчиться знаходити вихід із складної ситуації, моделює своє майбутнє.

В Одеській області зафіксовані випадки, коли на основі арт-терапевтичного малюнку батьки дитини були позбавлені батьківських прав. З кожним роком до арт-терапії в Україні починають ставитися дедалі серйозніше.

P.S. Автор випробувала на собі дію різних видів арт-терапії. Тож незабаром читайте про її спостереження та враження від драматерапії, танцювальної терапії, образотерапії та терапевтичної дії мистецтва орігамі.

Автор - Наталія Довгопол