Сурамі. Музей Лесі Українки

477
9 вересня 2013
Пам'ятник Лесі Українці біля музею
Вхід до музею Українки
Повне зібрання творів Лесі Українки
Перекладачі творчості Лесі Українки на грузинську мову Отар Баканідзе та Леван Асаціані
Фото святкувань Лесіаоба
Будинок, у якому жила та померла Леся Українка
Портрет Лесі Українки на фоні Кутаїсі
Леся Українка та Грузія
Дитячі роботи учнів школи мистецтв Новограда-Волинського

На мальовничих пагорбах центральної Грузії лежить маленьке містечко Сурамі. Багато хто не знає, але воно близьке кожному українцю, адже тут прожила свої останні дні та згасла наша видатна поетеса Леся Українка. У місті про Лесю Українку знає кожний. Тут функціонує школа імені Лесі Українки, є однойменна вулиця, пам’ятник, і звісно ж, музей-бібліотека Лесі Українки.

Будинок музею невеликий. Всередині радо зустрічає екскурсовод Ніно Салагая. Вона розповідає відвідувачам про життя і творчість поетеси та про зв’язки з Грузією. Особисто для себе нового я дізнався, що вона товаришувала з видатним грузинським педагогом Шіо Читадзе. А її чоловік Климентій Квітка товаришував із Захарія Паліашвілі.

 

Також тісно пов’язана доля Лесі Українки з Нестором Гамбарашвілі, кажуть, що у них була не лише дружба. Але не склалось. Саме завдяки знайомству з ним, молода Леся вперше познайомилася з культурою Грузії.

Пані Ніно розповіла, що в Сурамі на серйозному рівні щороку проводиться велике свято "Лесина осінь", або по-грузинськи "Лесіаоба". Раніше його проводили 25 вересня, але останнім часом на початку жовтня.

У святкуванні беруть участь високопосадовці Грузії та представники України, зокрема посол України в Грузії. Так, наприклад, у 2011 році, який вважався роком Лесі Українки в Грузії, до музею завітав Микола Томенко і подарував погруддя поетеси.

Нагадаю, саме у 2011 році Україна на державному рівні проігнорувала 140-річчя з дня народження Лесі Українки, натомість, проводячи в цей день показову всеукраїнську розмову народу з президентом Януковичем.

Я був дуже розчарований, коли дізнався, що теперішній музей не є будинком, де жила Леся Українка. Справжній будинок неподалік було зруйновано у 1975 році. Мене дуже здивувало, що ніхто не спробував вберегти цю пам’ятку.

Ніно Салагая розповідає про функціонування музею

Також дивно для мене, чому музей зробили в Сурамі, адже Леся Українка тут пробула не так довго, як, наприклад, у Кутаїсі, де вона написала "Лісову пісню", чи Телаві, де вона прожила два роки. Хоча відповідь виявилася напрочуд простою, тому що Українка тут згасла.

Також пані Ніно розповіла, що і цей музей нині знаходиться в аварійному стані і може завалитися у будь-який момент. І в планах побудувати новий будинок для музею. Для цього в Тбілісі створено Фонд Лесі Українки, до якого всі бажаючі можуть внести кошти на будівництво.

Щодо себе, скажу, що відчував неабияку приємність, відвідавши музей нашої видатної українки, та, відчувши на якусь мить себе вдома.

Якось дуже приємно, що грузини бережуть пам'ять про Україну та українських діячів. На пам'ять залишив запис у книзі відгуків. І дуже хочеться, щоб ця книга повнилася новими записами рідною українською мовою.

powered by lun.ua