"Брати"

У новорічну ніч прийшло натхнення. А близько п’ятої ранку я записав: виступ провладного політика з екрану телевізора, який попереджав про те, що країна опинилася на межі громадянської війни. І той виступ дещо навіяв.

Вони зустрічаються у батьковій хаті в селі, на святкуванні ювілею батьківського весілля. Вони брати. Один зветься Петром, інший – Іваном. Старший брат, Петро – офіцер спецпідрозділу "Беркут". Молодший, Іван – студент.

Святкування у розпалі, – звуки застілля долинають крізь вікна назовні. Відчиняються двері й брати виходять на ґанок.

Ясний осінній вечір. Обриси напівоголених вже дерев. Глибоке зоряне небо, – десь там до Сонця й Землі наближається комета ISON. Цілий рік говорили про її надзвичайність, про те, що у листопаді її буде видно навіть у день. Не справдилося. Брешуть десь пси, але загалом, у порівнянні із містом, природна й певна, як долівка одноповерхового будинку, тиша.

Петро дістає пачку сигарет – пропонує братові. Іван відмовляється й він запалює сам. Відтак Петро й розпочинає із кпину на рахунок Європи, яка не палить. Брати сперечаються, а далі сваряться.

Зміст розмови: "Я не можу залишатися осторонь. Я хочу жити у нормальній державі. Ми не повинні ось так спокійно дозволяти комусь вирішувати за нас нашу долю і долю наших дітей", – це Іван.

Петро: "Малий ти іще, не розумієш нічого. У них гроші, у них влада, і ви, сопляки, нічого їм не вдієте".

Западає тиша. Пауза. Аж раптом до суміші звуків додається самотнє й непевне сюрчання запізнілого коника.

- Ти диви! – тихо радіючи промовляє Іван.

- Що там іще?

- Цвіркун! Чуєш? Йому вже спати, а він бачиш…

- А! Все ти зі своїми цвіркунами! – то роздратовано каже Петро.

Він викидає рвучко недопалка у спориш на батьківському подвір’ї та заходить до хати. Іван дивиться на небо, – метеор прокреслює його схилом яскраву смугу.

Київ. Майдан Незалежності. Ніч проти 30 листопада року Божого 2013. Спецпідрозділ "Беркут" атакує протестуючих студентів під колоною Монументу.

Петро у строї, обладунках і з кийком. Він виконує наказ. Удари влучно лягають на голови та больові зони суглобів. Замахується в чергове, – навпроти нього хлопець, що затуляє руками голову. Обличчя розкривається – це Іван…

Зі сцени Майдану істерично, але штучно й вимушено кричить опозиційний політик, – фонить. Чиясь дитина співає "Червону руту". Смолоскипна хода попід стінами Софії…

Отже, це є синопсис сценарію ігрового повнометражного фільму. Робоча назва – "Брати". Банальний сюжет, заяложена драматургія. Але що поробиш – такий матеріял.