Особливості національної поліції на прикладі Швеції
Отже, як усе було.
У рамках програми "Молодь змінить Україну" від Благодійного фонду Богдана Гаврилишина я взяв участь у навчальній поїздці до Швеції з 11 до 18 травня, де разом із групою ще 5 молодих українців досліджували різні сфери політичного й суспільного життя Швеції.
Я мав особисту зацікавленість у поліції, адже займаюся проектом карти злочинності, і тому поліція для мене як для політолога і громадського діяча дуже цікава. Не кажучи вже про те, які в нас проблеми з міліцією останні півроку.
Про місії, цінності, гасла
Нашій групі вдалося поспілкуватися з Андреасом Гернаді, який займає пост координатора поліції Швеції з ЄС. Отже, якщо тезісно викласти нашу розмову:
Місія шведської поліції: зменшити злочинність і підвищити громадську безпеку. У принципі, дуже схожа на місію нашої міліції.
Цілі: боротьба зі злочинністю та забезпечення відчуття громадянами власної безпеки.
Цікавий досвід: збільшили кількість офіцерів поліції, але кількість злочинів не зменшилася. Відсутня кореляція в екстенсивному розвитку поліції за рахунок збільшення персоналу.
З 2008 року існує комісія, яка створює ребрендинг поліції й шукає базові цінності для неї, які можуть бути гаслом. Зараз визначили такі: Відданість, Ефективність, Доступність. На це вже витратили 4,2 мільйонів крон, це 8 мільйонів гривень.
Проте місцевий поліцейський Патрік Тунхолм, Patrik Thunholm, який описує в своєму блозі процес створення новий цінностей, цитує депутата Риксдагу Йохана Персона – що ці три цінності чудово можуть підійти до мережі магазинів Pressbyrån.
На думку депутата, таки не вистачає в цінностях слів про порядок, повагу й довіру. Адже крадію чи наркоману цінності "Відданість, Ефективність, Доступність" видаватимуться несерйозними.
Одна з під-цілей поліції Швеції, на якій наголосив наш співрозмовник – це підвищення рівня видимості поліції в суспільстві.
Поліція хоче, щоби її помічали, про неї знали й на неї могли надіятися прості громадяни. Це дозволяє поліції відчувати сенс свого існування й легітимізувати свою діяльність через взаємодію із громадянами. Полісмен має сприйматися як своя людина, "our gay", а не як чужинець, "a stranger", підкреслив Андреас.
У цьому полягає вся закваска якісної поліції – глибока довіра населення до системи в цілому й до кожного окремого полісмена, як до бездоганного й найбільш відданого захисника твоїх прав.
Сильний акцент у шведській поліції на ІТ-безпеці – усе більше злочинів трапляється саме тут, тому все більше ресурсів виділяється на цю сферу.
Наприклад, викрадають банківські рахунки тощо. Зараз у Швеції закріплений термін зберігання телефонних дзвінків і смс у базі даних оператора – три місяці. Протягом цього часу поліція може затребувати інформацію в операторів для своїх розслідувань. На думку Андреаса, це закороткий термін, адже не завжди встигають відділи поліції за три місяці опрацювати певний злочин. У сусідній Фінляндії – 1 рік. Мінімум 6 місяців потрібно, щоби зберігалися такі дані, вважає спеціаліст.
Поліції Швеції добре розкриває складні злочини – убивства, тяжкі тілесні й інші. Рівень розкриття 85-90%. Проте геть не так добре із дрібними крадіжками, шахрайством тощо – розкривається лише трохи більше половини.
Це пояснюється тим, що більшість ресурсів виділяють на складні правопорушення й, як наслідок, недостатньо часу та сил на розкриття з такою ж ефективністю дрібних злочинів. Тому, як пожартував Андреас Гренаді, "крадіям ми дали зелене світло".
Щодо інших проблем
Андреас Гренаді щиро зізнався, що шведська поліція не встигає за організованою злочинністю. Наприклад, хтось цілеспрямовано краде двигуни із човнів. Це не одиничний випадок, і такого злодюгу важко виявити.
Також поліція бореться із сімейним насиллям, запускала рекламну кампанію в метро й багато спілкувалася з молоддю щодо цих питань.
Важливо, що поліція в Швеції частково перебирає функції психолога й дозволяє не лише розкривати, але й уникати злочинів, особливо сімейних. За словами співрозмовника, психологічний відбір і тренування – одна зі складових поліцейських. А в Україні, навпаки, жартують, що на кастинг у міліцію бажано прийти вже із затриманим злочинцем, смугастою палкою й ненавистю до оточуючих.
Про ставлення поліції до громадян
Живий приклад зі Стокгольму: субота, 10 вечора, у центрі міста величезний концерт, юрби людей ходять у різні сторони, і тут батько з маленьким сином виходять із фан-зони. Але син починає сильно плакати, і поліцейський, який патрулює безпеку фанів, одразу присів на коліна й почав мило всміхатися до маленького хлопчика, років 5, і його заспокоювати. Працював професійно й дуже зосереджено. Набагато краще ніж багато наших матусь в Україні, скажу відверто.
Візьміть до уваги ще й те, що цей хлопчик був чорношкірий і, можливо, не знав шведської, а лише англійську мову.
Поліція в Швеції справді має зовсім інше ставлення до своїх громадян. Клієнтський підхід!
Трохи цифр
Усього в Швеції 28.000 людей працює у поліції, з яких 20.000 – це поліцейські, а решта допоміжний персонал. На 100.000 населення припадає 207 полісменів.
В Україні цей показник – 376. Майже вдвічі більше.
Бюджет поліції 20 мільярдів крон, це близько 40 мільярдів гривень. Тобто, на одного поліцейського припадає один мільйон крон або 2 мільйони гривень.
Бюджет українського МВС – 15 мільярдів грн. На одного міліціонера, відповідно, – 88 тисяч гривень.
Тобто, забезпеченість наших стражів порядку в 23 рази менша ніж у Швеції. Якщо врахувати паритет купівельної спроможності, то ця цифра приблизно у два рази скоротиться, але все таки 10-кратний розрив зберігається.
Прокуратура віддзеркалює поліцію. У Швеції структура прокуратури й поліції дуже схожі, однак зараз перебувають у стані реформування – спрощення й централізації. І що дуже важливо, вони йдуть синхронно, дзеркально створюючи нову ієрархію поліції/прокуратори, які покликані взаємодіяти й співпрацювати разом на безпеку громадян і країни.
Така співпраця в самій основі державних органів влади захоплює й показує, що всі ці органи повинні формувати один здоровий організм.
Конкурс у шведську поліцію 1:10, що свідчить, як привабливо й престижно бути поліцейським у цій країні.
Роман Мельник, спеціально для УП.Життя