Висока ціна "безкоштовної" медицини

Коли людина потрапляє до лікарні, вона готова заплатити будь-яку суму, аби одужати. Їй не цікаво, законно це чи ні, а тим більше – куди йдуть її кошти. На жаль, через постійний дефіцит бюджету наша "безкоштовна" медицина тільки так і виживає – на відчаї та необізнаності пацієнтів.

Часто у лікарнях відсутні реактиви для аналізів, плівки для рентгену або черга на УЗД прийде аж через 2 місяці.

Тож для отримання такої необхідної медичної допомоги треба сплатити "он до тієї каси", тоді все буде швидко і "безболісно". Відмовитися від такої процедури неможливо – пацієнт ризикує простояти у чергах за талонами місяці, у гіршому випадку – взагалі не отримати допомогу.

Мало хто із пацієнтів знає, що внески до благодійного фонду є справою добровільною і ніякого відношення до медичної допомоги не мають. Але як відхреститися, коли на кону стоїть власне здоров’я?

Полтавська громадська організація "Інститут аналітики і адвокації" провела соціологічне дослідження щодо неформальних платежів пацієнтів. Виявилося, що 43% жителів Полтави хоч раз, та "дякували" медикам.

Пацієнти поклали у кишені лікарям у вигляді подяк 120 млн. гривень. З них примусові "благодійні" внески до лікарняних фондів становили 16,5 млн. При цьому респонденти чітко розмежовували платежі у медичні благодійні фонди із оплатою "у кишеню лікарю".

Все, що перепало лікарням від фондів – 2,6 млн. гривень коштами. Це 16% із загальної суми "благодійності".

Ніхто не розкаже пацієнтові, що фонди повинні витрачати на своє існування лише 20%, решта 80% повинні витрачатися власне на те, на що збирались гроші. Хоча ні для кого не секрет, куди діваються кошти від благочинної діяльності – на подяки за сприяння у роботі керуючим лікарень, чиновникам, контролюючим органам.

Тож, головним завданням активістів став пошук шляхів примусового викриття махінацій із коштами та перенаправлення їх у правильне русло. Адже якщо перекрити роботу медичних благодійних фондів взагалі – лікарні обростуть ще більшою корупційною павутиною.

Очистити "благодійність" можна лише законодавчо.

Дані дослідження свідчать: загальна сума таких неофіційних платежів може дорівнювати бюджету міста на медицину.

Лише правильний підхід і дотримання принципів підзвітності та законності дадуть змогу забезпечити галузь охорони здоров’я таким необхідним фінансуванням.

Оприлюднення даних дозволило полтавчанам "відчистити" неформальні платежі. А один із таких фондів припинив свою роботу, натомість лікарня почала звітувати про надходження та витрати коштів.

Дослідження ситуації в інших містах України дозволить перетворити примусові "благодійні" внески, побори та подяки на потужне і прозоре джерело фінансування закладів охорони здоров’я та потреб пацієнтів.

Тому ми проводимо подібне дослідження по всій країні. Результати будуть подані міністру охорони здоров'я уже у вересні.

Разом з народними депутатами наші аналітики готують законопроект, який допоможе зробити систему фінансування медицини прозорою. Наступні роки активісти планують боротися із поборами та тіньовими схемами.

Це шанс для медичної галузі зробити повне перезавантаження і нарешті повернутися обличчям до людей.