Правила інтимної гігієни, або Що не так із жартами про "хвойдарню"

38934
16 грудня 2016

"Перша Львівська Хвойдарня", як я і сподівалася, виявилася фейком. Це радісна новина – значить, ресторатори не такі безумні, як могло здатися.

Але водночас це сумна новина – люди, котрі це придумали, вихваляються своєю ідеєю та її успіхом. Так само можна було би тішитися новині про успішну хлібозаготівлю 1932-1933 року.

В чому проблема з "Хвойдарнею"? В тому, що команда з двох чоловіків смішно жартує про секс-роботу, виступаючи зі зверхньої позиції сутенерів. Вони продають голих жінок. В соцмережах це були "лише" картинки.

Одна з ілюстрацій на фейсбук-сторінці "Хвойдарні"

Ці жарти є мізогінними та сексистськими, хоча й запакованими в обкладинку грайливості.Творці несмішного віртуального проекту пишуть: "Ідея виникла завдяки жарту за столом. "Як би називався дім розпусти у Львові?" – "Перша львівська хвойдарня" – "А давайте реально зробимо і розкрутимо такий заклад?". Тож ми його зробили і розкрутили".

Цікаво помислити, чому вони не пожартували про "першу львівську сміттярню", "першу львівську сповідальню", "першу львівську шептицькарню", "першу львівську святого-юрню" чи інші більш політично сміливі речі.

Я думаю, відповідь очевидна. Жарти про церкву, чоловіків і політиків одразу набувають резонансу, за них можна отримати в обличчя.

Он у Верховній раді навіть закон для протидії домашньому насильству прийняти не змогли нормально – слово "гендер" їх зупинило. А от про "хвойдарню" від депутатів я не пам’ятаю обурених дописів. Якщо забула – нагадайте та діліться лінками в коментах.

Чому жартувати про жінок – це смішно? Тому що в дзеркалі сучасної української реальності так можна жартувати скільки завгодно багато, і це не зашкодить твоїй репутації.

Ти можеш бути прикольним ІТ-стартапером, і твої принизливі висловлювання про жінок не завадять тобі взяти участь у міжнародному лідерському семінарі. Тобі продовжать потискати руку, роблячи вигляд, що ти пристойна людина.

Ти можеш бути юним депутатом міськради та публічно побити жінку, і тобі за це нічого не буде. Ти можеш пожалітися на домагання з боку відомого CEO, і твій пост забанять у Facebook.

Сьогодні в Україні саме жінки є найбільш беззахисним об’єктом гумору. Не тільки гумору – дискримінації, ненависті, публічних образ. Так відбувається, тому що бракує суспільної солідарності. Наразі я не можу пригадати солідарних сестринських реакцій на захист одна одної. Те ж саме можу сказати про солідарний у стилі #HeForShe.

Солідарність у даному разі можна виявляти по-різному. Поскаржитися на "хвойдарню" адмінам, забанити творців цієї "смішної" містифікації, ніколи не працювати разом, не замовляти реклами, не подавати руки. Уникати з метою гігієни.

Ірина Славінська, авторка програм Громадського радіо, спеціально для УП.Культура

powered by lun.ua