Яким буде олімпійський (цифровий) стрибок України

Зимову олімпіаду в Південній Кореї визнано найтехнологічнішим західом такого масштабу.

Там в аеропорті гостей зустрічають роботи-помічники зі штучним інтелектом, безпілотні автобуси відвозять гостей до олімпійського містечка, а відвідувачам доступний надшвидкий інтернет та безперебійна HD трансляція ігор із дронів та камер віртуальної реальності (VR) на основі технології 5g.

Це й не дивно – за даними світового рейтингу інноваційності країн (GII), Південна Корея посідає 11 місце з поміж 143 країн.

Хоча Україна за останні три роки піднялась з 63 на 50 місце, нам все ще залишається зробити "цифровий" стрибок – але як і куди?

Хоча Україна за останні три роки піднялась з 63 на 50 місце у світовому рейтингу інноваційності країн, але нам все ще залишається зробити "цифровий" стрибок. Фото SergeyNivens/Depositphotos

ВИЗНАЧЕННЯ ПРІОРИТЕТІВ

В грудні минулого року Мінекономрозвитку презентувало "Цифрову адженду України – 2020".

Згодом документ став основою для Концепції розвитку цифрової економіки та суспільства України на 2018-2020 роки, що була ухвалена Кабміном в січні 2018 року разом із планом заходів щодо її реалізації.

Значимість першого документу полягає у тому, що він містить бачення трансформації економіки від "аналогової" до "цифрової", а також окреслює роль цифрових компетенцій громадян в процесі цифровізації країни.

В свою чергу, ухвалена Концепція цифрової економіки разом із планом щодо її реалізації позначає конкретні заходи в процесі створення електронної України.

Хоча ці досягнення є формальним підтвердженням політичної волі, визначення державою своєї позиції щодо ролі інновацій у процесі розбудови країни є важливим кроком.

Пояснення цьому просте: стрімкий розвиток цифрової економіки є світовим трендом, і ми або в ньому, що дозволяє користуватись перевагами прогресу, або поза ним.

Цифрова економіка – це не про більший видобуток вугілля чи газу, а про запровадження технологій виробництва та ефективних процесів.

Іншими словами, країни та організації, що споживають цифрові технології, є конкурентними серед інших гравців на ринку.

Цифровізації потребують практично всі сфери нашої економіки, включаючи медицину, освіту та агросектор.

Передбачається, що реалізація заходів, зазначених у Концепції, спричинить ріст ВВП на 6% вже через три роки, що як мінімум означає нові робочі місця.

ЦИФРОВІ КОМПЕТЕНЦІЇ

Цифрова трансформація країн, як і проведення олімпіади, відбувається за певними принципами та правилами.

Ключовим елементом здійснення "цифрового" стрибку – переходу на більш високий рівень розвитку, минаючи проміжні стадії – є цифрівізація освітніх процесів та набуття цифрових компетенцій громадянами.

[L]Завдяки таким компетенціям, громадяни можуть опановувати різноманітні професії та працювати не більше, а розумніше, так як переважна кількість роботи вже базується на інформаційних технологіях.

Згідно з планом заходів реалізації Концепції, показниками розвитку цифрових компетенцій стане запровадження конкретних навичок в навчальному процесі на всіх рівнях освіти.

З-поміж іншого, такі навички включають в себе вміння пошуку, оцінки та обробки інформації, взаємодію та коректне використання технологій для спілкування у відповідному онлайн середовищі, а також навички створення та редагування цифрового контенту.

Додатковими показниками цифрової грамотності населення у 2020 році стануть вчетверо більша кількість студентів середньої школи за STEM-спеціальностями (наука, технології, інженерія, математика) та збільшена кількість цифрових професій у держреєстрі у порівнянні з теперішнім роком.

Міносвіти бере лідерство в розвитку цього напрямку, поєднуючи розвиток формальної системи освіти разом з ініціативами у сфері освіти з громадського та приватного секторів.

В результаті, громадяни, озброєні загальними професійними та цифровими навичками, будуть здатні забезпечити собі комфортний рівень життя, від чого виграє економіка та країна загалом.

ЦИФРОВА ІНФРАСТРУКТУРА

Основою цифрових перетворень є розвиток цифрової інфраструктури по всій країні.

Об'єднуючи широкосмуговим інтернетом школи, лікарні, держустанови та домогосподарства, створюється єдина мережа зв'язку, де громадяни мають можливість користуватись електронними послугами та займатись професійною діяльністю.

В таких умовах електронне врядування є природнім шляхом здійснення керування країною, й Міносвіти вже зараз закладає фундамент для здійснення освітньої політики, повністю оновлюючи власну інфраструктуру.

Цифрові навички та компетенції є основою цифрової економіки. Розвиваючи навички та необхідну інфраструктуру, ми будуємо трамплін, який врешті-решт дасть нам шанс зіграти у власну гру й зробити той самий "цифровий" стрибок у цифрове майбутнє.

Роман Греба, заступник міністра освіти і науки України, спеціально для УП.Життя