Як спростити життя батькам та вчителям учнів інклюзивних шкіл

Як спростити життя батькам та вчителям учнів інклюзивних шкіл

Завдяки реформі кількість учнів з особливими потребами в інклюзивних класах в цьому навчальному році зросла на 61% у порівнянні з попереднім.

Самі ж школи пристосовуються для навчання таких дітей – 100% доступність до закладів забезпечено у Вінницькій, Кіровоградській, Одеській, Чернігівській та Чернівецькій областях.

Україна ратифікувала Конвенцію ООН про права осіб з інвалідністю ще у 2009.

У статті 24 конвенції вказано: "Держави-учасниці забезпечують інклюзивну освіту на всіх рівнях і навчання протягом усього життя".

Власне, для цього Міністерство освіти та науки робить кроки у бік нової – інклюзивної – системи освіти.

ВІДЕО ДНЯ

Основну роль в ній відіграють інклюзивно-ресурсні центри. Вони базуються на основі колишніх ПМПК (психолого-медико-педагогічних консультацій).

Однак відмінність між ними вагома – і у функціях, і у підходах.

Раніше завдання були переважно медичні: підтвердити чи поставити діагноз, видати скерування до спецзакладу.

Зараз же міняємо фокус уваги. Важливо не те, що написати у довідці про стан здоров'я, а як підтримати дитину та забезпечити реалізацію її права на освіту з урахуванням усіх особливостей та потреб.

Діяльність ІРЦ в основному визначає постанова Кабміну від 12.07.2017. Основне завдання та місія центрів – бути посередником між навчальними закладами та дітьми з особливими потребами.

З цього року всі діти без винятку можуть навчатися у звичайних загальноосвітніх школах. Необхідну підтримку мають забезпечити саме ІРЦ.

Компетенція таких центрів охоплює дітей віком від двох років до повноліття. Кожною дитиною мають займатися індивідуально, зокрема складати план розвитку. Саме працівники ІРЦ забезпечуватимуть навчальний процес дитини з особливими освітніми потребами у межах звичайної школи.

Згідно з постановою, на 7 тисяч дітей в ОТГ та на 12 тисяч у місті має працювати щонайменше один центр.

Мережа ІРЦ зараз на етапі активного створення – їх наразі вже близько шестисот. Центри працюють переважно на базах колишніх ПМПК, шкіл з інклюзивними класами та опорних шкіл.

ІРЦ у своєму штаті повинні мати різних фахівців та профільні кабінети. Серед них кімнати для надання індивідуальної психолого-педагогічної допомоги, групових занять, лікувальної фізкультури тощо.

У 2018 році 304 мільйони гривень скерували на надання корекційно-розвиткових послуг дітям та закупівлю відповідних засобів навчання.

Ще 100 мільйонів пішли на обладнання інклюзивно-ресурсних центрів.

УНИКНУТИ ПАПЕРОВОЇ ТЯГАНИНИ

Однак є низка викликів, які потрібно подолати для успішного запуску системи.

Найперший – це цілковита розпорошеність інституцій, які займаються інклюзивними послугами.

Паперовий документообіг уповільнює передачу даних. Він унеможливлює адекватне управління освітньою політикою та ставить під сумнів точність планування – через неактуальні дані.

Банальна відсутність статистики та бачення ситуації на рівні держави аж ніяк не допомагає розвитку інклюзивної освіти. Також у нас немає автоматичної системи електронних реєстрів.

На практиці це означає відсутність єдиного та повного списку дітей на обліку в центрах. А також відсутність бази усіх освітніх та реабілітаційних закладів, установ соцзахисту та ГО, що працюють з дітьми, які потребують інклюзивного підходу.

У такому випадку – батькам та школі важко зрозуміти, куди потрібно звернутися за допомогою.

Окремі заклади та організації не пов'язані між собою, тож не координують свої дії. До того ж, страждає елементарна оперативність.

Щоб врахувати та максимально забезпечити всіх дітей, бракує комплексної системи даних. Завдяки їй можна було б надати конкретній дитині підтримку якнайкраще, а також ефективно управляти мережею центрів та структурних підрозділів з питань діяльності центру.

ІНКЛЮЗІЯ – В ОДИН КЛІК

У 2018 році історія про те, що дитину понад рік не могли скерувати до профільного фахівця або з’ясувати, який центр за неї відповідає через загублену під стосами паперів заяву на столі чиновника – не просто безглуздя, а безвідповідальність, якої ми не можемо собі дозволити.

Державна наукова установа "Інститут модернізації змісту освіти" проводить тендер на розробку відповідного програмного забезпечення. На розробку та впровадження системи, а також придбання технічних засобів для її роботи держава виділила 5 мільйонів гривень.

Власне, плануємо створити систему автоматизованих процесів збору, обробки та верифікації інформації в системі інклюзивної освіти.

[L]Вона має охоплювати абсолютно усі заклади, в яких вже надаються інклюзивні послуги. З перспективою надалі долучити й інші – заклади вищої освіти, реабілітаційні установи тощо.

Передбачено можливість взаємодії автоматизованої системи ІРЦ з різними освітніми системами та базами даних.

Щоб уникнути складнощів опанування – всі розробки будуть на основі web-технології та сумісні з браузерами Internet Explorer, Google Chrome та Mozilla Firefox. Базу можуть переглядати і незареєстровані відвідчувачі.

Фахівці ІРЦ, директори закладів освіти та батьки після реєстрації та авторизації матимуть власний кабінет. Підтвердити особу зможуть зокрема й за допомогою особистих ключів ЕЦП або Bank ID.

Батьки через кабінет зможуть подати заяви на проведення комплексної оцінки розвитку своєї дитини, відстежити через журнал обліку заяв проведення цієї процедури та в будь-який момент переглянути журнал обліку висновків.

Фахівці центру, в свою чергу, зможуть заповнювати форму КО онлайн – вона потім буде доступна для завантаження у форматі PDF.

Мета такої системи спростити та пришвидшити процеси взаємодії всіх учасників інклюзивного освітнього процесу. Інклюзивно-ресурсні центри отримають змогу напряму та швидко реагувати на звернення батьків.

Інформаційна система допоможе дізнаватися про можливості та вирішувати всі питання максимально безболісно. Адже мета цієї реформи – не просто відстежити дітей з особливими потребами, а допомогти їм реалізувати своє право на освіту – через проведення комплексної оцінки, надання рекомендацій та подальший супровід в межах освітнього процесу.

Сучасні технології створюють можливість пов’язати усі сторони інклюзивної освіти в один клік. І ми просто маємо це зробити, адже на кону здоров'я, щастя та майбутнє наших дітей.

Роман Греба, заступник міністра освіти та науки України, спеціально для УП.Життя

Титульна світлина Wavebreakmedia/Depositphotos

Реклама:

Головне сьогодні