Негативний бік позитивного мислення
Чим шкодить "завищена планка", як правильно ставити цілі, шкода і користь афірмацій
Значна кількість людей по своїй природі вірить в диво, що можна отримати все і відразу, не докладаючи особливих зусиль.
Таку особливість психологи називають інфантильністю, або іншими словами незрілістю.
Для дитини така поведінка цілком природня – її фізичних і психічних якостей ще недостатньо для задоволення навіть найбазовіших своїх потреб.
Процес дорослішання і полягає в тому, що спочатку всі свої "хочу" дитина задовольняє через батьків – спочатку кричить і вимагає, потім вчиться терпіти і приборкувати свої бажання і з часом тільки може брати на себе відповідальність за всі свої потреби.
На жаль, багато людей психологічно застряють в дитячому віці з бажанням отримати все і відразу, не докладаючи зусиль, вірою, що все якось само собою вирішиться, випаде шанс, виграш в лотерею, з'явиться добрий чарівник, який їм допоможе, позбавить всіх проблем і здійснить усі бажання.
Звідси і виникають такі популярні останнім часом грубі набори технік з позитивної психології.
Сама по собі позитивна психологія виникла як науковий метод, але в масовій культурі присутній тільки набір простих і грубих методик, що називають "позитивним мисленням".
– Будь завжди на позитиві! Жени геть негативні думки! Посміхайся! Вір в успіх! Бажай і ти все притягнеш в своє життя без зусиль! Візуалізуй і все трапиться, як чудо! – дуже привабливі гасла для інфантильної людини, у якої не вистачає життєвої сили, старанності, наполегливості та дій для досягнення своїх цілей.
І багато хто на це "купується", що призводить до серйозних психологічних наслідків.
ПОЛЮБИТИ – ТАК КОРОЛЕВУ, ПРОГРАТИ ТАК – МІЛЬЙОН!
– Не стримуй себе в своїх бажаннях! Мрій по максимуму! –закликають прихильники позитивного мислення.
Якщо автомобіть – то "Мерседес", якщо дівчину – то супермодель, якщо чоловіка – то неодмінно королівської крові, якщо грошей – то не менше мільйона...
Таким чином завищена планка змушує людину відчувати фрустацію, незадоволеність від того що хочеться і того, що має.
Сама візуалізація і повторення афірмацій на початковому етапі викликає короткострокову позитивну ейфорію, на зміну якій з часом приходить сильний негативний стрес.
Людина розкачала свої "хочу", посилила свої бажання, а реальність не змінилася і цей збільшений розрив між бажанням і реальністю призводить до серйозного "відкату" – негативного стресу і психологічних переживань.
У якийсь момент візуалізація втрачає свій солодкий присмак і перетворюється в гіркі муки.
ДУМАЙ ТІЛЬКИ ПОЗИТИВНО!
– Жени будь-який негатив! Зупиняй негативні думки! Вір в успіх! Ігноруй сумніви і страхи! і т.д. – всі ці заклики позитивного мислення мають серйозні наслідки.
В психології не прийнято ділити емоції на негативні та позитивні.
Вони всі виконують важливі функції в нашій психіці, будучи певним компасом внутрішнього стану і симптомом серйозних емоційних травм, ігнорувати які не можна.
Емоційна біль, про яку найчастіше і говорять негативні емоції, сигналізує нам про місце, яке вимагає лікування або про неправильні вчинки.
Якщо провести аналогію з фізичним болем, один раз обпікшись праскою, людина засвоює, що там гаряче і робити цього більше не варто.
Уявіть, що людина в момент травми починає повторювати собі:
– Мені не боляче. Я здоровий. Праска абсолютно безпечна для мене. Буду позитивним – мені геть не боляче!
Абсурдно звучить, але саме так ми чинимо, коли забороняємо собі певні емоції.
Людина потрапляє в глухий кут, не розуміє, що з нею відбувається – у неї погані стосунки, вона не усвідомлює, що ця робота її руйнує, що щоденні дії, які вона виконує на автоматі руйнують її здоров'я.
Їй погано і вона вирішує: "Буду на позитиві, не буду звертати увагу на негатив!" І все глибше заганяє себе в депресію, ігноруючи всі сигнали організму.
Емоційні травми, в більшості своїй, ми отримуємо в дитинстві, у віці до 7 років. Це травми відносин, втрати, розлуки тощо.
Значної шкоди психіці дитини наносять бійки, сварки між батьками, залежність одного або обох батьків, смерть близької людини, фізичне, сексуальне або емоційне насильство над дитиною та інші.
І якщо продовжити аналогію з праскою, то все це незагоєні опіки на психіці людини.
Так і емоційна біль глибоко відкладається в нейронних зв'язках мозку і залишається там, управляючи діями людини.
У дитинстві дитина не може впоратися з цим, вона буде всіляко уникати і пригнічувати в собі ці негативні емоції, непосильні її психіці, а в дорослому віці всіляко уникати "прасок", повторення ситуацій.
Для дитини ця біль нестерпна, тому що когнітивні функції мозку ще не дозріли, вона не може аналізувати чи абстрагуватися, що вже може зробити доросла людина.
Психіка прагне зцілитись, прагне, щоб людина побачила цей опік і вилікувала його, постійно ставлячи її в ситуації, які начебто йдуть по колу, весь час повторюються.
Якщо на цей досвід накласти позитивне мислення, ситуація не зміниться ніколи. Людина буде 10-й раз потрапляти в відносини, де її принижують, але мислити позитивно і переконувати себе:
– Ну не вдалось, але на наступного разу обов'язково вийде! Треба тільки налаштуватися на позитив і вірити в краще! Наступного разу обов'язково все буде по-іншому!
Не буде. І налаштуватися потрібно на глибоку терапевтичну роботу, щоб пропрацювати травму, яка сама по собі не проходить і не гоїться позитивним настроєм.
Тому негативні емоції в жодному разі не варто пригнічувати або ігнорувати. Вони – наші вірні вказівки, де і що в психіці пішло "не так" і потребує зцілення.
ШКОДА І КОРИСТЬ АФІРМАЦІЙ
Афірмації – багаторазове повторення людиною якоїсь фрази, як мантри з метою змусити себе повірити, що вона кимось являється або щось відчуває.
У короткостроковій перспективі це діє і навіть може працювати і на тривалий період, якщо людина таким чином не прикриває свою емоційну біль або намагається уникнути негативних емоцій.
Якщо ж людина чесна по відношенню до себе, прислухається до своїх почуттів, то афірмації цілком можуть приносити користь.
До цього методу часто вдаються спортсмени – уявляють як вони пробігають дистанцію, налаштовуються на перемогу, візуалізують свій виступ і т.д.
Всі методи позитивного мислення – і візуалізація, і налаштування на позитив, і афірмації – можна поставити на службу собі, якщо не використовувати їх як спосіб уникнути проблем, а бути в контакті зі своїми почуттями і реальністю.
ЩОБ ОТРИМАТИ РЕЗУЛЬТАТ – ДІЙ
Навіть якщо мати абсолютно здорову психіку, приймати всі свої почуття і емоції на одному позитивному мисленні далеко не поїдеш.
Без реальних, правильних і ефективних дій мало що відбувається в цьому світі.
І щоб отримати результат, ці дії, найчастіше багаторазові, потрібно робити постійно: 1000 разів вдарити по м'ячу, щоб забивати голи, 1000 разів кинути м'яч з однієї позиції, щоб потрапити в кільце і ще 1000 разів з інших частин ігрового поля і т.д.
Не дарма кажуть, що майстром можна стати тільки після 10 000 годин практичної роботи, і найчастіше це 10 000 годин повторення певних дій.
І людині необхідна зрілість, щоб докладати зусилля, терпіти невдачі і змінювати при необхідності тактику, давати собі час для оволодіння необхідними навичками і постійно діяти, щоб домагатися своїх цілей.
ЯК ПРАВИЛЬНО СТАВИТИ ЦІЛІ (З ПСИХОЛОГІЧНОЇ ТОЧКИ ЗОРУ):
- Синхронізуватися зі своїми емоціями: негативними – розбиратися в причинах і опрацьовувати їх, позитивні – посилювати.
- Тримати тіло в тонусі, бо воно ваш інструмент в досягненні бажаного і має бути в повному порядку. Не ігноруйте спорт і будь-яку фізичну активність, стежте за харчуванням, здоров'ям, дозволяйте собі розумний відпочинок.
- Будьте впевнені, що мета – саме ваша, а не нав'язана суспільством, рекламою, батьками, дружиною-чоловіком, друзями або ще кимось. Є маса доступних способів як це зробити.
- Коли з метою визначилися – розписуємо її на певні кроки і діємо. Необхідно також розбивати ціль на етапи, вписувати в часові рамки, щоб завжди можна було відстежувати проміжні результати і хвалити себе, що значно посилює позитивне налаштування. Розбиратися з невдачами, адже це практика і досвід, які роблять нас майстрами своєї справи. Шукати причини помилок, усувати їх і рухатися далі.
- В процесі прислухайтеся до своїх почуттів та емоцій, пропрацьовуйте емоційні травми, вчіться необхідним навичкам і пам'ятайте, що помилки – це завжди частина досвіду. Для цього можна читати відповідну літературу, навчатися, брати консультації у професіоналів, звертатися за допомогою до коучів або психологів.
Ваші цілі мають бути реалістичними, але вимагати від вас трохи більших зусиль і навичок, ніж ви володієте на сьогодні.
І з кожним етапом важливо відзначати свої досягнення, щоб на рівні психіки фіксувати – я переможець.
Удачі вам!
Роман Мельниченко, психолог, експерт з відносин, спеціально для УП.Життя
Можливо, вас зацікавить:
Ми не хочемо втрачати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на нашій сторінці у Facebook.
А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я.