Люди з хворими нирками: як їм може допомогти приватно-державне партнерство

Киргизстан, Румунія, Польща, Чехія, Казахстан – ці країни досягли того, що люди з хронічною нирковою недостатністю не помирають в чергах на лікування, а отримують його за потребою та належної якості.

Ринок діалізних послуг у цих країнах постійно розвивається завдяки інвестиціям приватного сектору, які рухають уперед всю нефрологічну галузь.

Чому Киргизстан і Казахстан змогли зробити гемодіаліз за світовими стандартами доступним для своїх громадян, а Україна зволікає?

Ми уже готові до реалізації медреформи.

Чому потрібно говорити про гемодіаліз

Гемодіаліз в Україні є недоступним для більшості українців, які його потребують, через нестачу діалізних місць та дороге лікування (гемодіалізні сесії необхідно проводити тричі на тиждень по 4 години, тобто лікування за власний рахунок неможливе).

6 тисяч пацієнтів, які гемодіаліз наразі отримують – лише 25% від тих, хто його потребує.

Решта хворих змушені чекати в черзі, часто це очікування має сумний фінал.

Загалом в Україні близько 35 тисяч пацієнтів із хронічною хворобою нирок III-V стадій, які поступово, але невпинно рухаються до V, термінальної стадії, та стають у чергу на гемодіаліз.

Як і в усьому світі, кількість таких хворих в Україні постійно зростає.

Найперше через катастрофічну поширюваність основних захворювань, що призводять до хронічної хвороби нирок – діабету та артеріальної гіпертензії.

Певним чином зарадити вищезгаданим проблемам може щоденна профілактична робота реформованої первинної ланки охорони здоров’я, ефективна діагностика хронічної хвороби нирок на ранніх стадіях, налагодження взаємодії між "первинкою" та спеціалізованою медициною, розробка реєстру пацієнтів.

Однак вирішити решту проблем, зокрема, недоступність якісного лікування та відсутність у пацієнта права на вибір лікаря, лікувального закладу чи технології лікування, зможе лише реформа вторинної – спеціалізованої ланки медицини.

Як іншим країнам вдалося зробити життєво необхідне лікування доступним для усіх, хто його потребує?

У Чехії, Польщі, Румунії, Киргизстані, Казахстані тощо ситуація з замісною нирковою терапією методом гемодіалізу була такою ж проблемною, як і в Україні. Однак ці країни змогли подолати труднощі та продемонструвати дивовижні зміни.

Наприклад, до 2004 року стан румунської діалізної галузі не надто відрізнявся від української:

• хворих було забагато, а місць для лікування – недостатньо (центри були лише у великих містах);
• рівень науково-технічного розвитку і якість лікування були низькі;
• не надходили інвестиції в будівництво нових діалізних центрів, розвиток технологій чи якості послуг;
• як результат – недоступність лікування для пацієнтів та незадоволений персонал.

У 2004 році уряд Румунії вирішив реформувати галузь за підтримки Міжнародної фінансової корпорації (IGF). За 2005 рік там з'явилося 8 нових діалізних клінік.

Через 15 років з моменту реалізації реформи, більш 90% ринку послуг гемодіалізу в країні обслуговують приватні постачальники за моделлю державно-приватного партнерства, коли за пацієнта платить держава, а лікує – приватний центр.

Завдяки цьому черги на гемодіаліз у країні немає, і 100% пацієнтів отримують цю процедуру за міжнародними стандартами якості.

Киргизстан також перейшов на державно-приватне партнерство.

Почали з тендеру на відкриття 4-х приватних діалізних центрів у 3-х містах, котрі будуть отримувати кошти від держави за лікування пацієнтів.

Польща та Чехія виправили ситуацію, реформувавши всю систему охорони здоров’я.

Що можна зробити в Україні

Наразі у комунальних закладах охорони здоров'я не вистачає діалізних місць, а держава не має коштів на відкриття нових діалізних центрів та на модернізацію наявних.

Доцільніше перекласти витрати, пов’язані з оснащенням центрів, на приватних інвесторів, які будуть гарантувати якість послуги, а держава стане замовником лікування та оплачуватиме його за встановленим урядом єдиним тарифом.

У Польщі, Румунії, Великобританії та інших розвинених країнах послуги гемодіалізу переважно надають приватні провайдери.

Зважаючи на той факт, що нефрологія в Україні є унікальною галуззю з точки зору готовності до реформи, бо має всі необхідні для цього інструменти:

• нормативно-правову базу, включаючи методику розрахунку вартості послуги гемодіалізу;
• затверджені стандарт і протоколи лікування;
• реєстр хворих на хронічну хворобу нирок.

Тож не чекати, а розпочати реформу в сфері амбулаторного гемодіалізу в форматі пілотного проекту ми можемо вже зараз, щоб рятувати життя і довести українцям, що реформа може запрацювати на спеціалізованому медичному рівні.

У січні 2019 року Міністерство охорони здоров’я оголосило про створення робочої групи з питань запровадження медпослуги лікування хворих методом амбулаторного гемодіалізу.

Робоча група має вийти з пропозицією нормативно-правових актів, що дозволять запровадити цю медпослугу, розрахувати єдиний тариф на неї, алгоритм та стандарти надання.

Що важливо: 90% українців на гемодіалізі – молодші за 64 роки.

Тобто в основному це – працездатні люди, які можуть сплачувати податки та виховувати дітей.

Якщо ми реалізуємо цьогоріч пілотний проект, пацієнти зможуть отримати життєво необхідне лікування та свободу вибору лікувального закладу, а держава – інвестиції у відкриття нових діалізних центрів, які можуть сягнути 35 млн євро вже найближчим часом.

Окремим та вкрай важливим наслідком реформи стане розвиток конкуренції між надавачами медичних послуг – заклади всіх форм власності боротимуться за пацієнтів насамперед через якість лікування.

При цьому унеможливляться антиконкурентні явища, оскільки вартість послуги буде затверджена єдиним тарифом.

Спеціалісти ж отримають необхідну гнучкість у прийнятті рішень щодо технологій лікування, належну мотивацію для професійного розвитку та вдосконалення, зможуть повною мірою застосувати свої професійні знання, рівень яких і сьогодні є високим, через конкуренцію за пацієнтів.

Пацієнти нарешті зможуть реалізувати своє право самостійно обирати лікувальний заклад, керуючись відкритою інформацією про якість послуг, які в цьому закладі надають.

І що найголовніше – зросте тривалість та підвищиться якість життя значно більшої кількості хворих. Зволікати не маємо права!

Роман Шурдук, виконуючий обов’язки директора "Фрезеніус Медикал Кер Україна", для УП.Життя