Скоро в школу: чи готова українська освіта до ЛГБТ-учнів?

5731
20 серпня 2019

"Я добре знаю що більшість у моїй школі гомофоби. Не такі лише мої друзі.

Мене турбує те, що у нас обов’язкове викладання християнської етики, а я атеїстка.

Також я часто запекло сперечалася з учителькою на тему ЛГБТ. Вона казала, що це психічне захворювання, бо вона читала точні дослідження. Також вона порівнювала це з діабетом. І ще щось говорила про те, що таких треба вбивати. І це вчителька християнської етики.

Інші учні говорили, що їх від цього тягне блювати. Мої однокласники не в курсі, що я бі. Є кілька фактів, але напряму я не говорила, бо й не питали. Знаю, що мене почнуть страшенно цькувати..."

Це реальна історія школярки, розказана у рамках Національного дослідження шкільного середовища в Україні, що було проведено у травні 2019 року ЛГБТ-організацією "Точка опори" з метою отримання унікальних даних про булінг за ознакою сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності у школах та його вплив на життя ЛГБТ-підлітків.

За кілька тижнів новий навчальний рік та чи стала школа більш безпечним середовищем для дітей і підлітків?

Що показало дослідження?

У школах по всій країні спостерігається вороже ставлення до ЛГБТ-учнів та учениць, більшість з яких постійно чують на свою адресу негативні висловлювання, а також зазнають віктимізації (звинувачення самої жертви) та дискримінації.

Унаслідок цього багато ЛГБТ-підлітків уникають шкільних заходів та школи в цілому.

88% ЛГБТ-учнів та учениць зазнавали словесного цькування у школі (у формі обзивань чи погроз) через свою сексуальну орієнтацію.

Крім того, 53% ЛГБТ-учениць та учнів впродовж навчального року піддавалися фізичним знущанням (таким, як штовхання чи смикання), а майже 14% опитаних зазнавали фізичних нападів.  

Майже 73% школярів вказали, що вчителі та працівники школи вживають гомофобні висловлювання щодо учнів.

Дослідження також показало, що поширення інформації про ЛГБТ чи позитивні згадки підвищують рівень толерантності серед учнівського колективу, а ЛГБТ-школярі та школярки мають вищу включеність у шкільні процеси та рідше пропускають школу.

Що каже держава? Думка Міністерства освіти і науки України

Згідно Цілей Сталого розвитку ООН на період 2016-2030 років, школа повинна бути інклюзивною у тому числі до ЛГБТ-учнів.

Про забезпечення якісної освіти без булінгу Україна має постійно звітувати міжнародним партнерам.

Директорат інклюзивної та позашкільної освіти Міністерства освіти і науки України у відповідь на запит повідомив, що в Україні 18 грудня 2018 року прийнятий закон щодо протидії булінгу (цькуванню).

Згідно цього закону, якщо буде доведений факт булінгу, вчинений малолітньою або неповнолітньою особою по відношенню до інших учасників освітнього процесу, то це тягне за собою:

  • накладення штрафу на батьків чи осіб, що їх замінюють від 850 до 1700 гривень;
  • або громадські роботи на строк від 20-ти до 40-ка годин.

Цікаво, що якщо директор школи не повідомить поліцію про випадки булінгу, то також може заплитит штраф від 850 до 1700 гривень або отримати виправні роботи на строк до 1 місяця з відрахуванням до 20% заробітку.

Також МОН на початку 2019 року було розроблено і надіслано органам управління освітою рекомендації щодо застосування в школах антибулінгового закону.

У відкритому доступі на сайті Міносвіти створений електронний банк інструментарію для шкіл "Протидія булінгу", де міститься перелік громадських організацій, які займаються цією темою, а також корисні посилання щодо антибулінгу.

МОН також уточнює, що у школах має працювати практичний психолог закладу освіти, який розробляє та впроваджуе розвивальні, корекційні програми навчально-виховної дяльності з урахуванням індивдуальних, гендерних, вікових особливостей школярів.

Відтак, за словами Міносвіти, практичні психологи надають психологічну допомогу всім учням, у тому числі й школярам з числа ЛГБТ, у межах своїх повноважень.

Як у школі? Дізнаємося у директорки сільської школи

Світлана Земляна, директорка середньої школи на 120 учнів в селі Соколова Балка Полтавської області, розповідає, що вчителі її школи у минулому році пройшли 2-х денний навчальний тренінг з питань протидії булінгу в навчальному середовищі.

Тренінг провела громадська організація батьків, які мають ЛГБТ-дітей "Терго". Говорили про проблеми ЛГБТ-підлітків та поспілкувались з відкритими представниками ЛГБТ-спільноти.

Директорка говорить, що вчителі загалом розуміють проблему і намагаються говорити про це з учнями, зокрема на уроках біології та літератури.

Однак, є й такі, які поки не готові до чесної розмови: "Одна з колег дізнавшись про тренінг розплакалась, злякалась і відмовилась від участі", – зізнається Світлана Земляна.

Нагадуємо, школа – це місце для освіти і розвитку, а не для залякувань через те, хто ти є.

Сучасна українська освіта має сприяти створенню безпечного освітнього середовища в школах та робити все, щоби учні та учениці, які були агресорами, жертвами чи свідками булінгу отримали соціальні та психолого-педагогічні послуги.

Єлизавета Кузьменко, правозахисниця, спеціально для УП.Життя

Титульна світлина NatIZR/Depositphotos

Вас також може зацікавити: 

Домашка для міністра освіти: що чекає на нового очільника МОН

Хто за що відповідає в освіті: МОН, місцева влада і сама школа. ІНФОГРАФІКА

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на нашій сторінці у Facebook.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу або Telegram про здоров'я та здоровий спосіб життя.

powered by lun.ua