Водний дефіцит 2020: загрози та реальність

1907
9 червня 2020

Цей рік, крім пандемії, приніс ще одну досить серйозну проблему.

Цьогоріч в Україні, вперше за 140 років, не було весняної повені.

Які ж причини такої ситуації та які ми можемо отримати наслідки?

Розберемо по порядку:

Глобальне потепління, на жаль, не обійшло стороною і нашу країну.

Більше того, за оцінками науковців, в Україні в три рази швидше піднімається температура повітря, ніж в середньому по планеті. Це дуже тривожний сигнал.

Для прикладу, температура повітря, яка пару десятків років тому була звичною для Одеси зараз є нормою для Києва.

Південні ж області нашої країни все більше потерпають від засухи та зневоднення.

Цьогоріч, вперше за 30 років, по причині недостатнього рівня води в Дунаї, обумовленого відсутністю весняної повені, не змогли самоплином наповнитись Придунайські водосховища.

З цих водосховищ аграріями та місцевими жителями відбувається забір води на зрошення прилеглих полів, а також вода використовується для забезпечення побутових потреб населення.

Щоб не допустити екологічної катастрофи Держводагентство змушене було запускати насосні станції та штучно наповнювати водосховище Катлабух.

На це було витрачено близько 9 млн грн, проте тільки так вдалося стабілізувати ситуацію.

Минула зима була аномально теплою. Практично не було снігу та морозів, запаси вологи у ґрунті були дуже низькими.

На жаль, ситуація була схожою і в сусідніх країнах. Тому річки, які течуть у них і потім ідуть по території України, та з яких відбувається водоспоживання і забезпечення водою нашого населення та галузей економіки, мали аномально малий стік.

Останнім часом точиться багато дискусій стосовно того, що каскад водосховищ вбиває річку Дніпро, проте цьогоріч саме завдяки правильно встановленим режимам роботи вдалося закумулювати в них достатньо води, щоб забезпечити потреби водокористувачів.

Дніпро – основна водна артерія нашої країни і саме з басейну цієї річки відбувається покриття 70% водних потреб українців.

Якщо водосховища зазвичай починають працювати у режимі наповнення десь у квітні-травні, то в 2020-му комісія почала цей процес наповнення вже у лютому.

Завдяки таким діям водосховища вдалося наповнити на 94,7% від проектних рівнів, а це в першу чергу дозволяє забезпечити в повній мірі водні потреби населених пунктів, які користуються поверхневими водами Дніпра.

У Водному кодексі є стаття 45, яка  встановлює обмеження прав водокористувачів у конкретних випадках.

У разі маловоддя, загрози виникнення епідемій та епізоотій, а також в інших передбачених законодавством випадках права водокористувачів можуть бути обмежені або змінені умови водокористування з метою забезпечення охорони здоров'я людей та в інших державних інтересах.

При цьому пріоритетність надається використанню вод для питних і побутових потреб населення.

Права водокористувачів обмежуються також під час аварій або за умов, що можуть призвести чи призвели до забруднення вод, та при здійсненні невідкладних заходів щодо запобігання стихійному лиху, спричиненому шкідливою дією вод, і ліквідації його наслідків.

Права водокористувачів, які здійснюють спеціальне водокористування, можуть бути обмежені органом, який видав дозвіл на спеціальне водокористування чи надав водний об'єкт у користування або в оренду.

Права вторинних водокористувачів можуть бути обмежені первинними водокористувачами за погодженням з органом, який видав дозвіл на спеціальне водокористування чи надав водний об'єкт у користування.

Згідно пріоритетів обмеження в першу чергу торкаються гідроелектростанцій, саме тому травневі режими роботи дніпровських водосховищ встановлені з урахуванням обмежень об’ємів води, що пропускаються через турбіни Кременчуцької ГЕС.

У разі подальшого збереження низької водності, попуски з водосховищ можуть бути зменшені до екологічних, які встановлюють у найбільш маловодні роки.

На жаль, але українці ще не навчилися економити воду та бережливо до неї відноситись.

Усі звикли що води завжди достатньо, а ціна на неї не висока.

Мало хто знає, проте по рівню забезпечення прісною водою на одиницю населення Україна посідає останнє місце в Європі.

Ми маємо навчитися економити цей надзвичайно цінний ресурс, інакше будемо мати тяжкі наслідки у найближчому майбутньому.

Це вже не просто страшилки, достатньо подивитися як зараз виглядає Світязь – перлина Волинського краю та найбільше природнє озеро в Україні.

Вода по периметру відійшла від берега на понад 100 метрів, оголивши великі площі, які ще пару років тому були озерним дном.

В кінці березня виникла критична ситуація із водозабезпеченням міста Житомира.

За рахунок надзвичайно низького рівня води у водосховищі, стояв ризик оголення питного водозабору міста.

Держводагентство змушене було терміново скинути воду із верхніх водосховищ, для того щоб не допустити зупинки водопостачання міста.

Зазвичай ця закумульована вода скидувалась тільки під кінець літа, і таким чином вдавалося безперервно забезпечувати водопостачання Житомира.

На щастя ситуацію трішки вирівняли тривалі дощі у травні. Саме цією водою вдалося трішки наповнити водосховища спрацьовані в квітні.

Але це був дуже важливий сигнал в першу чергу для органів місцевої влади про те, що потрібно не просто говорити про можливість виникнення проблем, а активно займатися попередженням їх виникнення у майбутньому.

Води стає менше, а об’єми її забруднення зростають. Зокрема, в 2019-му році до Дніпра потрапило 3252 тони фосфатів та 546,2 млн м³ забруднених стічних вод.

Беззаперечними лідерами по скидах забруднюючих речовин у водойми є комунальні підприємства (водоканали). На їх долю припадає близько 75% від усіх забруднень води в Україні.

Основна причина полягає в тому, що очисні споруди на цих підприємствах є недосконалими та в більшості вже давно відпрацювали свій термін експлуатації.

Будівництво сучасних очисних споруд потребує дуже великих інвестицій, яких водоканали не можуть собі дозволити.

З метою зменшення забруднення водойм сполуками фосфору, Держводагентство підготувало проект постанови Кабміну "Про внесення змін до технічного регламенту мийних засобів в частині повної заборони виробництва та продажу в Україні мийних засобів що містять у собі сполуки фосфору (фосфати та фосфонати)".

Цей проект отримав ряд зауважень та його підписання поки поставлено на паузу. Однак ми не опускаємо руки і шукаємо однодумців, щоб вищезазначена постанова все ж таки була прийнята.

Кожен новий рік ставить перед нами все більш серйозні виклики, а рівень задач які потрібно вирішувати стає все більш високим.

Набагато простіше провести заходи по попередженню виникнення проблеми, ніж усувати наслідки від неї.

Бережімо воду бо її надмірне забруднення, а ще гірше повна відсутність, може в майбутньому стати набагато більшою проблемою для людства, ніж пандемія короновірусу.

Павло Гвозденко, заступник голови Держводагенства, спеціально для УП.Життя

Титульне фото joyfull/Depositphotos

Вас також може зацікавити:

На межі екологічної катастрофи: Український фотограф 4 роки знімав Дніпро

Викид хімікатів в річку Рось: чим шкодять пестициди і як діяти при отруєнні

Вчені виявили, що річки всього світу забруднені ліками. Диклофенак – лідер серед них

Хто і як забруднює річку Дніпро

Мій Дніпро: прати порошками з вмістом фосфатів чи купатися?

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.

powered by lun.ua