Мій Дніпро: прати порошками з вмістом фосфатів чи купатися?

Усе життя живу в Києві. Дніпро тісно вплівся в моє життя, як і більшості киян. Саме на Дніпрі на кораблику святкувала випускний, безліч разів з друзями відпочивала в Гідропарку, завжди чекаю літа, щоб плавати після роботи в прохолодній воді ріки.

Минулий, 2017 рік, для мене став першим роком, коли я не купалася.

Дніпро надто "зацвів" синьо-зеленими водоростями і став нагадувати більше болото, ніж ту річку, яку я пам’ятала.

Сильна спека, багато поживних речовин, що потрапляє в річку та зарегульованість самого Дніпра призвели до надмірного "розквіту" водоростей.

Чим це шкідливо, крім просто неприємного відчуття? На розкладання водоростей витрачається кисень, що призводить до задухи риби, а також виділяються небезпечні токсини. І водній фауні погано, і людині купатися не рекомендується.

"Цвітіння" спричиняє надходження поживних речовин, зокрема, фосфор, який виконує роль добрив для водорослів.

Механізм цього явища показаний у мультику

Одним з основним джерел надходження фосфору є пральні засоби, які його містять.

Такі засоби вже обмежені до використання в країнах ЄС, в інших (Австрія, Німеччина, Італія, Нідерланди) – взагалі заборонені.

Це дозволило країнам ЄС зменшити вміст сполук фосфору у річках практично до рівня 1960х рр.

А в Україні поки законодавство – більш "м’яке": згідно національним стандартам вміст сполук фосфору не має перевищувати 0,5 г у рекомендованій дозі мийного засобу.

Проте наше українське суспільство, активне після Майдану, може уже зараз зробити свій внесок у попередження "цвітіння" Дніпра.

Зробити це не складно – просто перед купівлею прального засобу прочитати ззаду дрібними літерами, чи є у складі фосфонати або фосфати.

Якщо є, не беремо, якщо нема – обраємо порошок і своє право купатися у Дніпрі.

Укргідроенерго (Кременчужська ГЕС) відмовилися від використання мийних засобів з вмістом фосфору і кількість фосфатів у їх стічних водах зменшилася втричі.

Нещодавно завершилася інформаційна кампанія "Попередимо "цвітіння" Дніпра", створена спільно з Мінекології, держагентством водних, проектом ЄС "Водна ініціатива +" за підтримки Українського гідрометеорологічного інституту та Інституту гідробіології НАН.

Які висновки кампанії? Виявилося, в суспільстві панують декілька міфів щодо пральних порошків, які слід розвінчати:

Міф №1. Порошків без фосфатів і фосфонатів мало і їх складно знайти

Наразі існує велике різноманіття пральних порошків без фосфатів і фосфонатів (наразі каталог налічує 49 порошків)

Міф №2. Порошки без фосфатів і фосфонатів погано відпирають

Багато дописувачок, що взяли участь у конкурсі, опублікованому на Фейсбук-сторінці Держводагентства, ділилися позитивним досвідом використання порошків без фосфатів і фосфонатів.

Ми оминаємо публікації будь-яких брендів, адже не рекламуємо жоден із них, але маємо усі відгуки у відкритому доступі.

Міф №3. Такі порошки зазвичай дорого коштують та виробляються за кордоном

65% порошків без фосфатів і фосфонатів у нашому каталозі – українського виробництва, тому і ціни є доступними.

Ціна в середньому коливається від 22 до 119 грн за 1 кг.

В такому ж діапазоні варіюються ціни й на звичайні пральні засоби вироблені як в Україні, так і за кордоном.

Міф №4. Найбільш розрекламовані порошки є найкращими в усьому

Більшість з найбільш розрекламованих порошків містять фосфонати, що дозволяється законодавством Україні і зменшує вартість виробництва.

Міф №5. Всі порошки, на яких написано "еко", не містять фосфатів чи фосфонатів

Не завжди надпис на порошку відповідає складу.

Міф №6. Від мого вибору нічого не залежить. Попередженням "цвітіння" мають займатися відповідні держоргани

Внесок у забруднення сполуками фосфору кожного з нас кожен день формує тренд забруднення. Зокрема, це відчутно у випадку великого міста, такого як Київ.

Цікаві висновки, правда? Я планую купатися в Дніпрі ще довго, тому тепер уважно вивчаю склад мийних засобів. А ви?

Олена Марушевська, проект ЄС "Водна ініціатива+", національний експерт з комунікації, для УП.Життя