Як коронавірус змінює медичні системи світу

381
16 липня 2020

Світ не перший раз стикається з пандеміями. Але чи не вперше за сто років системи охорони здоров’я різних країн відчувають критичне навантаження.

Коронавірус спричинив кризу нестачі кадрів, медичного обладнання та засобів індивідуального захисту.

Ще на початку року спалах невідомої на той час інфекції COVID-19 у провінції Ухань видавався виключно проблемою Китаю. Інші країни вичікувально дивилися на те, як китайські лікарі змагалися у спритності з швидко поширюваною інфекцією.

Коли коронавірус поширився світом, італійська та американська медичні системи не витримали так само, як і китайська.

З часом кризу відчули практично всі країни. Україна, звісно, теж є у цьому списку.

Кількість хворих на коронавірус зростає кожен день, і число виявлених кожного дня випадків досі перевищує кількість тих, хто одужав.

У двобої з COVID-19 всі країни світу програли у частині прогнозування. Ані Китай, ані США, ані європейські країни не змогли підготуватися до темпів розповсюдження вірусу.

Спочатку відсутність тестів, а потім їх нестача спричинили ситуацію, в якій жодна з країн не мала реальної статистики зараження.

Постало питання оптимізації аналітичних процесів та ефективного відслідковування випадків захворювання. Швидкість збору та обробки статистичних даних мають дозволити відслідковувати кризи на початкових етапах.

Коронавірус змушує керівництва країн переглянути підходи до забезпечення систем охорони здоров’я та трансформувати їх.

Попереду нас чекає ще не одна пандемія. Які вони будуть, чи будуть так легко розповсюджуватися та наскільки смертельними стануть для людства – припустити наразі неможливо.

Тому ключовими характеристиками медичних систем в майбутньому мають стати мобільність, універсальність та адаптивність.

Мобільність

Перша проблема, з якою зіткнулися країни – це швидкість поширення інфекції.

Незважаючи на невеликий відсоток смертності відносно всіх хворих на COVID-19 (порівнюючи з іншими пандеміями), лікування такої кількості пацієнтів з ускладненнями в один момент часу не може якісно забезпечити жодна з медичних систем світу.

Рішенням стало розгортання тимчасових госпіталів. На території громадських місць – стадіонів, виставкових центрів та шкіл почали зводити мобільні медичні заклади.

Одним з перших таких став мобільний госпіталь на тисячу місць у провінції Ухань, який звели всього за тиждень.

Можливість швидко зводити модульні конструкції та розгортати точки допомоги у надзвичайних ситуаціях – ключова характеристика медицини найближчого майбутнього.

Універсальність

Наступна проблема, з якою зіштовхнулися країни – це нестача медичного персоналу.

Через те, що коронавірус легко передається повітряно-крапельним шляхом, лікарі знаходяться у першій групі ризику.

Через нестачу персоналу відчувається величезне навантаження на систему. То ж попереду нас чекає перегляд підходів до отримання медичної кваліфікації.

Можна припустити, що кожен лікар матиме декілька спеціальностей та буде зобов’язаний підвищувати кваліфікацію одразу за кількома напрямками.

Відомий підхід до Т-образних співробітників стане ключовою характеристикою також і медичної галузі.

Крім того, потребу в кількості лікарів-інфекціоністів не задовольняє під час пандемії жодна з країн.

Також медичні системи відчули нестачу молодшого та середнього медичного персоналу.

В майбутньому відбудеться ще більша диверсифікація кадрів. Збільшиться кількість персоналу, який можна задіяти у кризовій ситуації. Це стосується парамедиків, медичних сестер та санітарів.

Можливість активізувати у короткий проміжок часу всі наявні ресурси матиме вирішальне значення. 

Універсальність стосується також і лікарень. Це й саме обладнання, і принципи його розміщення. А також створення нових протоколів швидкого реагування, з урахуванням можливості швидкої трансформації системи.

Адаптивність

Поки весь світ сидить на карантині – фармацевтична галузь активно працює над створенням вакцини.

За поточними стандартами фармгалузі процес клінічних випробувань нового препарату займає занадто багато часу. Ми перейдемо до використання математичних моделей та систем прогнозування.

Вже зараз зрозуміло, що час патентного захисту медичних препаратів буде скорочуватися. Сьогодні він діє 5 років.

Збільшення конкуренції на ринку природнім шляхом стимулюватиме фармацевтичні компанії інвестувати більше коштів у інноваційні розробки та постійно виходити з новими продуктами.

Але створити вакцину – це не все. Складнішим є процес її швидкого виробництва у промислових масштабах та доставка до місць потреби.

Тому фармгалузь зазнає значних змін у забезпеченні обладнання. Воно має бути адаптивним до різних ситуацій, аби мати змогу швидко переналаштувати системи виробництва за потреби. 

Виграють ті фармацевтичні компанії, які почнуть впроваджувати ці зміни якнайшвидше.

Коронавірус – перша пандемія 21 сторіччя, яка так сильно відобразилася на світових медичних системах.

Цей вірус трансформує підходи до надання медичної допомоги сотень країн та стане предметом для детального вивчення аналітиків ще на багато років вперед.

Дмитро Луфер, радник прем'єр-міністра, ексзаступник міністра охорони здоров'я, спеціально для УП.Життя

Титульна світлина halfpoint/Depositphotos

Вас також може зацікавити:

МОЗ готує лікарні другої хвилі для хворих з COVID-19

У МОЗ розповіли, за яким принципом розгортатимуть мережу лікарень для хворих на COVID-19

Не ШВЛом єдиним: що має бути у реанімаціях для хворих під час пандемії коронавірусу

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.

powered by lun.ua