Чому в Україні так мало хворих на COVID-19: пощастило чи є об'єктивні причини?

102917
8 травня 2020

Станом на 7 травня в Україні офіційно зафіксовано 13 691 випадок захворювання на коронавірусну хворобу. 

Ці цифри можуть здатися досить помірними у порівнянні з показниками країн західної Європи 219 329 хворих в Іспанії та 213 013 в Італії. 

Порівняймо, як змінювалась ситуація в Італії та Україні за однаковий проміжок часу. 

Перший випадок COVID-19 в Італії зафіксували 31 січня. 

Через два місяці після спалаху, тобто 31 березня, вже нараховували 105 792 випадки.  

В Україні про першого хворого оголосили 3 березня.

Через два місяці, 3 травня, в Україні було 11 411 випадків. 

Отож за два місяці приріст захворювання в Італії майже в 10 разів більший, ніж в Україні. 

Чи є цьому пояснення?

Чому в Україні так мало хворих на COVID-19?

Відносно низький рівень смерті та захворюваності в Україні викривлення статистики чи все ж таки наслідок своєчасних, хоч і хаотичних дій?

Спробуємо розібратися.

Немає тестування немає проблем

Тестування в Україні було низьким на всіх етапах пандемії.

Це в інтерв'ю "Українські правди. Життя" визнав головний санітарний лікар Віктор Ляшко. 

"Ми працювали по алгоритму Всесвітньої організації охорони здоров'я. 

Помилка це чи не помилка – це ми оцінимо пізніше, коли будемо проводити дослідження, використовуючи навіть ті ж самі експрес-тести. 

По алгоритмах ВООЗ: спочатку ви тестуєте на грип, грипоподібні захворювання, аденовіруси, а після того, якщо немає позитивного результату, передавайте матеріали на коронавірусну хворобу в референс-лабораторії. 

Тому, можливо, на тому етапі, коли ми ставили грип, ми не продовжували тестувати на коронавірусну хворобу", сказав він.

Для довідки: перший випадок коронавірусу в Україні був 3 березня.

На тому ж тижні, за даними ЦГЗ, зафіксували 66 випадки грипу, що на 2,5% менше ніж у 2019 році за аналогічний період.

 

Вчені переконані, що саме масштабне тестування може забезпечити ефективне відстеження та ізоляцію випадків.

Так дослідження Гарвардського університету оцінює, що США, для безпечного соціального виходу країни з карантину, потрібно до червня вийти на 5 мільйонів тестів на день (зараз у них роблять понад 200 000 тестів на день). 

Населення США 328,3 млн людей.

Вчені переконані, що саме масштабне тестування може забезпечити ефективне відстеження
та ізоляцію випадків. Фото: Polina Tankilevitch/Pexels

В Україні за оцінками  Мінфіну орієнтовно проживає 42 млн осіб. Якщо йти за логікою 5 мільйонів тестів для США, то нам потрібно робити приблизно 640 000 тестів на день

Проте ексочільник Центру громадського здоров'я (ЦГЗ) Володимир Курпіта каже, що це допустимий приблизний розрахунок, хоч на рівень тестування в різних країнах можуть впливати такі фактори, як, наприклад, рівень життя та мобільність населення. 

Поки ж Україна, у період з 5 лютого по 7 травня, всього зробила 151 569 тести.

За даними Центру громадського здоров'я МОЗ, які надали "Українській правді. Життя", в середньому зараз робиться 6 000 тестів на день. 

За словами епідеміолога Ірини Колеснікової, Україна не зможе вийти на 640 000 тестувань в день і з цим треба змиритись.

"Нам не вистачить ресурсів. В першу чергу людських. В лабораторіях вже працюють цілодобово й у декілька змін. 

За останні 15 років Національний медичний університет імені Богомольця випустив одного вірусолога та одного бактеріолога. 

Ці випускники наразі не працюють за спеціальністю.

А ще для такого масштабного тестування додатково потрібні швидкісні центрифуги, ампліфікатори, бокси біобезпеки, достатньо приміщень тощо", каже епідеміолог. 

При всіх вищезазначених труднощах Верховна рада прийняла за основу і в цілому проєкт закону №3380 щодо проведення обов’язкового масового тестування населення і медиків на коронавірус.

Проєкт закону передбачає можливість залучення на волонтерських засадах лікарів-інтернів та лікарів-спеціалістів без присвоєння або підтвердження кваліфікації до участі в заходах з протидії COVID-19 (наприклад до проведення тестування).

А також посилення потужності й забезпеченості лікарень, які приймають хворих на коронавірус.

Ірина Колесник також додає, що Україні важливо сконцентруватись в тому числі на поведінкових змінах.

Найкращий карантин своєчасний карантин 

Попри проблеми з тестуванням, карантинні обмеження в Україні були введенні вчасно. 

"Вони не завжди були послідовними, але принаймні вони діють, тому що обмеження контактів це ефективні заходи при будь-яких інфекціях", зазначає Володимир Курпіта. 

Україна ввела карантин 12 березня. 

Таке рішення уряд ухвалив, коли в країні офіційно був зафіксований лише один випадок коронавірусної інфекції. 

Для порівняння, Італія, яка довгий час була епіцентром епідемії в Європі, ввела карантин лише 9 березня, коли в країні було офіційно зареєстровано вже  9 200 випадків захворювання та 463 випадки смерті. 

Станом на 12 березня, коли Україна вводила національний карантин з 1 хворим, Італія вже мала майже 12 500 випадків захворювання.

Саме стільки, скільки Україна мала станом на 4 травня.

Один із факторів, який об'єднує країни з найвищими показниками захворювання це пізнє введення карантинних обмежень.

В Іспанії 8 березня провели марш, у якому брало участь 120 000 осіб, коли вже було зафіксовано 683 випадки захворювання на COVID-19

Марш за права жінок. Мадрид

А національний карантин іспанці ввели 14 березня, коли зафіксували вже 6 400 випадків. 

Велика Британія до останнього підтримувала ідею "набути колективний імунітет природним шляхом". 

12 березня тамтешній прем'єр-міністр Борис Джонсон заявив, що Британія має свою стратегію боротьби з кризою.

Він визнав, що ситуація серйозна, але на той момент вирішив не закривати школи та не доєднався до рішення Шотландії заборонити заходи, які передбачають зібрання понад 500 людей.

Станом на 12 березня в країні було зафіксовано 459 випадків.

А вже 23 березня у Великій Британії захворіло 6 626 та загинуло 335 людей. Ідея "своєї стратегії" провалилась, у країні оголосили загальнонаціональний карантин. 

Для порівняння, Польща почала впроваджувати карантинні заходи майже одночасно з Україною 10-12 березня. Тоді в Польщі було 49 офіційно зафіксованих випадків. 

І якщо подивитись на графік розповсюдження захворювання Польщі та України, то ми йдемо майже пліч-о-пліч. 

 Для збільшення натисніть на зображення. Інфографіка "Української правди"

Станом на 7 травня в Україні 13 691 випадок.

В Польщі 14 898.

При цьому смертельних випадків в Україні 340, а в Польщі 737.

Карантин вводиться не для того, щоб люди взагалі не хворіли, а щоб це відбувалося не масово та не одночасно. 

Його впроваджують, щоб розтягнути випадки захворювання в часі та не допустити колапсу системи охорони здоров'я, розповідав в інтерв'ю "Українській правді. Життя" інфекціоніст Юрій Жигарєв. 

"Є різниця, коли захворіє 1000 людей за два тижні, чи за два місяці. Якщо це буде за два тижні – ми захлинемось. 

Є припущення, що масштаби розповсюдження вірусу в Італії частково можна пояснити тим, що обмежувальні заходи ввели запізно. Хоча причина ніколи не буває одна", сказав тоді інфекціоніст. 

Звичайно, ми можемо пояснювати низький рівень захворювання низьким тестуванням, проте, як би важко не було зі статистикою в Україні, перенавантаження медичної системи поки не спостерігається.

Згідно з інтерактивною картою медичного забезпечення, станом на 6 травня з 2 862 реанімаційних ліжок вільно 800.

За даними пресслужби ЦГЗ, задіяні 35 апаратів штучної вентиляції легень. Усього в країні 2 348 таких апаратів. 

 В Україні, перенавантаження медичної системи поки не спостерігається.

Отож, хоча б частково, але карантинні заходи діють.

На те, що система охорони здоров'я України поки справляється з COVID-19, могли вплинути багато факторів, додає Володимир Курпіта.

"Багато що пояснює сама природа вірусу та особливості національного спілкування. 

Що я маю на увазі. Вірус передається при тісних контактах повітряно-крапельним шляхом. І якщо ми подивимось на особливості життя українців, то побачимо, що великі зібрання великими родинами не такі вже й часті. 

Так, Великдень був для нас викликом. Але загалом це не є правилом. Ми багато часу проводимо у власних домівках у порівнянні з іншими націями. 

Якщо порівняти Україну з Італією, то ми побачимо, що в них більш активне населення, особливо населення літнього віку.

Вік це окремий фактор. Чим старша людина тим вищі в неї ризики важко перенести захворювання та померти. Середній вік життя в Україні для чоловіків 66 років. 

В нас немає такої великої кількості літніх людей. І вони більше перебувають вдома.

А ще велика проблема, що люди не звертаються за медичною допомогою. Вони цього часто бояться і це теж впливає на статистику", пояснює Курпіта. 

Він пояснює, що для розуміння варто порівняти статистику смертності 2020 року з 2019. 

"Видання The New York Times пару тижнів тому публікував великий матеріал, де порівнював рівень смертності в різних країнах та регіонах.

І навіть в тих країнах, які не діагностують активно COVID-19 і не показують високі показники захворюваності, кількість смертей зросла", каже Курпіта. 

Також він додає, що карантинні заходи карального характеру ефективні протягом нетривалого період часу 3-4 тижні. 

"У такому випадку у людей вистачає ресурсів дотримуватись карантину. 

Якщо ж це триває понад 4 тижні, а загроза не така очевидна, тобто люди бачать, що в їхньому оточені немає хворих на коронавірус, то ці заходи починають втрачати свій сенс. 

І це велика проблема. Бо українське суспільство вкотре зрозуміло, що дотримуватися закону не обов'язково. 

В результаті все може бути як в казці про вовків", пояснює Володимир Курпіта. 

Інше питання, чи не отримає Україна вибух захворювання після послаблення карантинних обмежень?

Як було згадано вище карантин це можливість запобігти стагнації медичної системи. А ще це час максимального відстеження та ізоляції підозрілих випадків, каже глава Всесвітньої організації охорони здоров'я доктор Тедрос Гебреус. 

 Вводити карантин — це купувати час. 

"Просити людей залишатися вдома та зупиняти рух популяції це купувати час. 

Сам по собі карантин не вгамує епідемію.

Я закликаю країни використати карантин, щоб атакувати вірус", каже доктор Тедрос. 

Згідно з аналізом Імперського коледжу Лондона, в Італії навіть відновлення 20% докарантинної мобільності може призвести до нового спалаху смертей та захворювань вже через три тижні після послаблення карантину.

Італійці, попри величезну кількість смертей та захворювань, все одно не перехворіли в тій кількості, яка могла б забезпечити колективний імунітет.

Що ж тоді казати про Україну.

Проте Володимир Курпіта вважає, що точно спрогнозувати, наскільки сильним буде спалах після пом'якшення карантину досить важко. 

"На розповсюдження може вплинути дуже багато факторів: і те, що влітку більше часу проводять на повітрі, і те, що тепла сонячна погода скорочує термін життєздатності вірусу у навколишньому середовищі. 

Тож я не вважаю, що влітку варто очікувати сильний спалах.

Тривожніше думати про осінь жовтень-листопад. Нам потрібно готуватися, в тому числі мобілізувати лабораторну базу", вважає Курпіта. 

Що важливо випрацювати перед завершенням карантину

Отож, що уряд точно зробив вірно ввів карантин вчасно. 

Несправедливі карантинні заходи, як наприклад, дозвіл працювати "Епіцентру" й заборона працювати тим крамницям, які б могли забезпечити соціальну дистанцію населення, брак інформації щодо правильного носіння масок та заборона відвідування парків та лісу, нерозуміння проблем середнього бізнесу, стали причиною того, що до карантину перестали ставитись серйозно.

Епідеміолог Ірина Колеснікова зазначає, що після пом'якшень карантину вкрай важливо:

  • продовжувати дотримуватись соціальної дистанції;
  • стежити за  гігієною рук;
  • не забувати про  етикет чхання та кашляння;
  • батькам, вчителям та вихователям дитячих садочків перестати боятися протягів та провітрювати приміщення навіть у холодну пору року. 

"Це те, що легко виконати, але це допоможе знизити ризики зараження", пояснює Ірина Колеснікова. 

Вона також додає, що можуть бути проблеми з продовженням шкільного процесу.

 "В багатьох школах за кордоном учні сидять поодинці, у нас парами. Також неможливо дотримуватись соціальної дистанції в переповнених класах", пояснює Колеснікова. 

Проте як цього досягти велике питання, адже неможливо організувати таку кількість змін, щоб в класі було лише 6-10 учнів. 

Які наслідки матиме пом’якшення карантину?

Побачимо через 3 тижні. 

За розрахунками робочої групи з математичного моделювання пов'язаною з епідемією COVID-19 в Україні, часткове зняття обмежень першого етапу може підвищити контактність населення на 15%.

Це своєю чергою може збільшити кількість нових випадків захворювання в середньому до 450 випадків на день вже станом на 5 червня. 

Це дещо нижче за середнє (медіанне) значення в піковий період на початку травня (500 випадків).

Також ця робота припускає, що число нових виявлених випадків у пікові дні 5-12 травня в середньому становитиме 470 випадків за день, і буде коливатися у діапазоні значень від 400 до 560 випадків.

Наталя Бушковська, УП.Життя 

Вас також може зацікавити:

ВООЗ назвала умови подолання епідемії

Чому кожен п'ятий хворий на COVID-19 в Україні – лікар, і як це змінити?

Що вам варто зробити одразу після закінчення карантину? Пройдіть ТЕСТ

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.

powered by lun.ua