10 млн грн на тестуванні залізничників: як оточення екс-міністра Ємця намагається заробляти на COVID-19

908
3 липня 2020

У травні 2020 року, в розпал епідемії COVID-19, "Укрзалізниця" провела тендер на постачання 8-ми автоматизованих портативних систем виявлення нуклеїнових кислот. 

Закупівля проводилась відповідно до змін у законодавстві, пов’язаних з епідемією COVID-19.

Перемогу отримала ТОВ "Нортон-Україна" на загальну суму 10 275 032 грн.

Примітно, що в тендері брав участь тільки один постачальник "Нортон Україна".

Чим відома ця компанія?

Приналежністю до імперії Бориса Литовського, який встиг попрацювати в урядах Віктора Януковича та Миколи Азарова.  

Саме цей одіозний фармацевтичний магнат роками закидав МОЗ індійською "крейдою".

Столичною "Нортон-Україна" на чолі з Інною Бандурко володіє вірґінський офшор "Колторп Сервісез Лтд" та Ілля Карбачевський.

Кінцевий бенефіціар ТОВ "Нортон-Україна"

Саме Карбачевський керує благодійним фондом Бориса Литовського "Здоров’я нації".

Литовський, у свою чергу, є засновником ВГО "Український медичний союз" разом з Іллею Ємцем, який був міністром охорони здоров’я протягом березня 2020 року в уряді Дениса Шмигаля.

Також засновник "медичного союзу" Юрій Поляченко, міністр охорони здоров’я у 2006-2007 роках в уряді Віктора Януковича.

Перелік засновників ВГО "Український медичний союз"

У ЗМІ Бориса Литовського називають королем фармакологічної мафії.

Саме на початку пандемії, коли Ємець став міністром охорони здоров’я, компанії з орбіти Литовського активно почали брати участь в закупівлях.

Лікарні Харкова, Миколаєва та Житомира придбали неефективні апарати для проведення тестування на коронавірус за завищеними цінами у компаній Литовського.

Так, у квітні європейські апарати для тестування можна було придбати за 800 тисяч гривень. Такий апарат за 2 години може дати результат – 85 проб.

Однак в Україні придбали китайські апарати, що роблять 1 тест за 40 хвилин за ціною в 1 млн 323 тисячі гривень. Відповідно обладнання працює в 34 рази повільніше.

"Центр охорони здоров’я" АТ "Укрзалізниця" заблокував сумнівну закупівлю.

На це оперативно відреагували зацікавлені особи і намагалися запевнити суспільство про небажання УЗ тестувати своїх працівників.

Таким чином компанія намагається примусити залізничну дорогу до укладення сумнівної угоди.

За логікою очільниці "Нортон-Україна" Інни Бондурко "Укрзалізниця" має закупити обладнання для повноцінних лабораторій у кожній із 8-ми залізничних лікарень.

Реалізація вище зазначеного коштувала б "Укрзалізниці" щонайменше 35 млн грн. + щорічне обслуговування. А собівартість одного ПЛР-тесту наразі сягає не більше  1340 грн.

Доцільніше закупити ці послуги у сертифікованих лабораторій, які спеціалізуються на професійному наданні послуг з тестування.

Саме таке рішення і було прийнято на засіданні штабу з боротьби з коронавірусом при "Укрзалізниці". Його члени прийняли рішення про передачу на аутсорс ПЛР-дослідженнь через систему ProZorro.

Цифри доводять, що в умовах складної економічної ситуації в країні, а відповідно і в УЗ, реалізація такого підходу забезпечить більш оперативне вирішення питання, а також економічно – раціональне.

Бо на 8 залізничних лікарень не потрібно 8 лабораторій, тим паче, що із 250 тис. співробітників УЗ, тільки 28% з них відкрили лікарняні листи в залізничних медичних закладах, решта ж за місцем проживання (у звичайних лікарнях).

Зауважимо, у кожному з 25 обласних центрів країни відкрита лабораторія, що проводить тестування на СOVID-19.

Наразі в Україні тести на коронавірус проводять 30 лабораторій. Вони знаходяться на базі 1 793 лікарень (на їх базі 333 тис. лікарняних ліжок та 9 773 лікувальних амбулаторно – поліклінічних закладів).

Для чого залізничним лікарням свої лабораторії для тестування на COVID-19, якщо у всіх обласних центрах діють такі установи?

Згідно з проведеним УЗ тендером, дві таких лабораторії мали б з’явитися у Харкові в 1-ій та 2-ій дорожніх клінічних лікарнях.

Як можна пояснити закупівлю двох ПЛР лабораторій для Харкова на 30 тисяч залізничників, якщо в Харкові і Харківській області на 4,2 мільйони населення працюють 2 лабораторії?

Тут важливо розуміти, що у залізничних лікарнях відсутні інфекційні відділення, тому приміщення потрібно було б додатково переоснащувати, робити складну вентиляційну систему, повністю закупати устаткування.

Мова йде про гомогенізатори, магнітні мішалки, мікроскопи, центрифуги, термостати, судин Дьюара, автоклави та інших речей для повноцінного функціонування.

А якщо врахувати, що ресурс у цих китайських лабораторій всього 10 тисяч досліджень, то питань щодо раціональності в цьому питанні з'являється все більше.

Йдемо далі, потенційним лабораторіям потрібно було б пройти непросту процедуру отримання ліцензій для роботи з вірусами.

Звісно, що реалізація цього сценарію потребувала б і набір кваліфікованих лікарів-епідеміологів і решти медичних працівників.

Виходить, що витрати на оснащення відомчих лікарень УЗ лабораторіями обійшлось би в 35 мільйонів гривень. Для чого такі витрати не зрозуміло.

Таким чином спритні бізнесмени з оточення екс-міністра охорони здоров’я Іллі Ємця намагалися заробити на епідемії COVID-19, витягнувши з кишені залізничників понад 10 мільйонів гривень.

Спробу "розпилу" коштів державної компанії вдалося зупинити, але судячи із публікацій у ЗМІ, Борис Литовський і далі продовжує наживатись на пандемії коронавірусу.

Олег Рибальченко, експерт ГО "Антикорупційний блокпост", спеціально для УП.Життя

Титульна світлина motortion/Depositphotos

Вас також може зацікавити:

Корупційні схеми головних лікарів "Укрзалізниці"

Як "Укрзалізниця" реформуватиме залізничні лікарні

Ляшко розповів, як забезпечать ріст тестувань на COVID-19

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.

powered by lun.ua