Знайдіть час і послухайте: 20 годин традиційної музики

1308
8 листопада 2020

Є у нас така "секта". Тих, що в дитинстві на Маковія або чиїсь "именини" сиділи за столом з бабами і заворожено слухали їхній надривний спів.

Жодного слова не вдавалося розібрати, та й мети тоді такої не було. Просто було легко і безпроблемно. Баби широко розкривали роти, "дерли горлянки", а все це окутував запах холодцю і, прости Господи, самогону.

Звісно, не всі слухали свою бабу та її кумів, як я. Хтось виріс на асфальті, за родинним столом пахло вишуканіше та й пісні тішили інші.

Але десь ті баби вигулькнули своїми генами і наказали любити народну музику. І тут затягнуло тебе до "секти" таких от любителів. І з цього моменту я можу писати від першої особи. 

Зі зрозумілих причин цей рік для мене пріснуватий, не такий барвистий та й пахне якось невиразно (не забувайте про основний симптом!). Нуль фольклорних концертів і фестивалів, нуль майстер-класів з традиційного співу, майже нуль спілкування і можливості побути на одній творчій хвилі із "сектантами".

А знаєте, як хочеться "подерти" з іншими "горлянку"? Що ж робити?

Слухати інших.

Тепер маємо компактний та якісний відеоконтент про традиційну музику.

У серпні освітня платформа "Рись" за підтримки Українського культурного фонду запустила цикл лекцій на YouTube та подкаст про традиційну українську музику.

Якщо у вас ще залишилися якісь питання у цій сфері, лектори проекту допоможуть.

Якщо їх у вас не виникало, все одно послухайте, бо це про життя.Народна музика вона жива, дихає зораною землею степів, розпускається навесні пуп’янками в поліській гущавині і шумить гірською річкою (це поетичний порив, це – про появу пісень у лекції етномузиколога Євгена Єфремова "Від звуків природи до лірики").

Наша музика така різна, тому проект і випустив аж 72 відео, а це 20 годин запису.

Запросив найважливіших дослідників традиційної музики України. Розповідають вони, наприклад, про солдатські пісні, фольклор Закарпаття, петрівчані пісні, скрипковий репертуар Полісся. Або дають зовсім практичні поради – як грати на цимбалах чи створити власний гурт.

А тепер по порядку. З найменшим ентузіазмом я прослухала лекції гуру фольклористики, етномузиколога Євгена Єфремова. Лекції, до слова, найбільше полюбилися іншим, судячи з кількості переглядів.

Але досвідчений "сектант" скаже, ми це чули, бо… лектор торкається основоположних речей, які повинен знати шанувальник народної музики: що таке фольклор, різниця між автентичним і клубним співом, як знаходити пісні.

Тому, якщо ви на старті – не пропустіть. Якщо стомлено закочуєте очі на пропозицію заспівати "Ой там на горі…" – на ваш розсуд.

Викладачку Київської консерваторії Ірину Клименко слухати завжди цікаво. Вона ілюструє теорію смачними польовими історіями з експедицій та власним співом.

Окрему лекцію Ірина Клименко присвячує унікальному обряду "водіння куста" на Трійцю з села Сварицевичі Рівненщини. І підштовхує: "Не полінуйтеся поїхати туди на Трійцю з самого ранку. Ви зможете вживу послухати правдиві голосіння.

Все село сходиться до померлих родичів. Вкривають могили зеленню. Потім одна жінка з роду починає голосіння. При чому це – не традиційні голосіння, а розповіді, що сталося за останній рік". Унікально.

Одним з найбільших моїх вражень від народної пісні є складність її побудови. І досі для мене – це щось недосяжне. Тут про це теж є. І я хочу, щоб ви послухали, порівняли з музикою сучасних професіоналів, і вас це здивувало.

"Коли я почала писати ноти до пісні, усвідомила обдарування виконавців, – говорить про роботу над експедиційною "кустовою" Ірина Клименко.

Є джазовий стандарт – набір нот, на якому кожен вишиває, що хоче. А це були неграмотні поліські бабуськи, і у кожному селі одна мелодія була трактована по-своєму".   

На іншій пісенній традиції спеціалізується керівник фольклорного гурту "Божичі" Ілля Фетисов.

Він добряче помандрував степами Лівобережжя – Дніпропетровщиною, Донеччиною та Луганщиною. Цю територію дослідник порівнює з мозаїчним панно, де на кожній його частині після зруйнування Запорозької Січі осіли козаки.

Ілля говорить, що там досі є слободи. Вони дуже відрізнялися одна від одної, бо козаки були з різних регіонів, відповідно, вкоренили тут свої пісні. Поруч з ними існують колишні панські села, і там зовсім інша музична традиція.

Недалеко у своїх фольклорних інтересах від Іллі Фетисова відійшов фольклорист Сергій Постольніков.

Він запитує: що таке цимбали? Щось велике на ніжках у філармонії, а поруч – гуцул, скажете. А от і не обов’язково. Цимбали не чужі на Подніпров’ї поруч з бубном і скрипкою. І зовсім не великі, і без гуцульських музикантів.

І про музикантів. Зв'язок з дияволом – ось що приписували майстрам в народі. Бо як ще пояснити здатність робити таке з інструментами, думали люди. Лекцію про сприйняття музиканта в суспільстві записали з дослідницею Іриною Федун.

Натомість Вікторія Ярмола з Рівного розказала, скільки насправді крові та поту коштувала кар’єра скрипаля в гурті. До того ж скрипаль мав володіти щонайменше грою на двох інструментах. Другим, переважно, був бубон.         

Усі лекції цікаво слухаються у тому числі за рахунок музичних ілюстрацій. Подивимося, що автори проекту запропонують далі. Адже ще не всі лекції з’явилися в мережі.

Якщо ідея матиме розвиток і подальше втілення, хочу послухати про музику національних меншин України: кримських татар, гагаузів, угорців, румунів. Але робити висновки і дякувати команді цього освітнього проекту можна вже.

Нарешті український музичний фольклор зробив серйозний вихід з середовища професіоналів, аудиторій консерваторії та вузького кола шанувальників. Він став зрозумілішим та доступнішим.

Сподіваюся, спричиниться до появи нових послідовників, які захочуть цей фольклор зберегти, знайти і популяризувати.

У нашій "секті" нестрашно, повірте. І скрипалі наші з чортом не знаються.

Поки кількість переглядів онлайн-лекцій "Рисі" не така, на яку вони заслуговують.  Хочеться, щоб більше людей це бачило, чуло вухами та серцем.

Тоді ми зможемо сісти за довгим-довгим столом і затягнути. Розвеселитися, вилікуватися піснею і пізнати себе справжніх.

Ганна Балакир, спеціально для УП.Життя

Вас також може зацікавити:

Музика вільних: ромський джаз, Джанґо і ужгородець в Берліні

Чому заняття музикою важливі, навіть якщо дитина не мріє стати музикантом

Кей-поп захопив світ та Україну: пояснюємо в чому унікальність популярної корейської музики

11 досягнень української музики 2010-х: європейське покоління, тренди на українську та реп, закордонні гастролі

Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.

А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.

powered by lun.ua