Уявімо, що ви вже кілька тижнів переживаєте проблеми зі сном, почуваєтеся пригніченими, у вас немає енергії працювати або зустрічатися з друзями.
🙌 Ви йдете до сімейного лікаря, який має базові знання для виявлення проблем із психічним здоров’ям.
Він розпитує про ваше самопочуття і дає практичні рекомендації, як змінити щоденні звички, щоб поліпшити стан.
Сімейний лікар також може скерувати вас до психолога, який працює на рівні вашої громади.
🙌 Якщо ваші проблеми пов’язані з життєвою ситуацією, сім’єю, роботою, соціальний працівник приходить до вашого дому, щоб запропонувати можливі варіанти рішень проблем у сфері фінансів або працевлаштування.
🙌 Якщо через декілька місяців ваші проблеми не вирішуються, ви можете поїхати в більше місто поруч із вашим, звернутися до психіатра і отримати курс медикаментозного лікування або госпіталізуватися.
Якщо медикаменти підібрані правильно, ви можете повернутися додому і продовжувати свою роботу з психологом, сімейним лікарем, соціальним працівником, які стежитимуть за тим, щоб ваш стан покращувався.
🙌 Ви повертаєтеся до повноцінного життя, можете робити внесок у життя громади, плекати родинне щастя, розвиватися професійно.
Але в реальності маршрут людини, яка зустрілася з проблемами психічного здоров’я в Україні, виглядає зовсім інакше, й іноді це призводить до невтішних наслідків.
Наприклад, людина, яка прагне поліпшити своє психічне здоров’я, впоратися з психічним розладом помірної або середньої форми, мусить платити з власної кишені за консультації психотерапевта або ж психіатра.
Якщо ж у такої людини немає грошей, то вона не отримує фахової допомоги вчасно і ризикує потрапити на стаціонарне лікування із важкою формою розладу.
Чому так відбувається?
В Україні 6,4 млн осіб потребують фахової допомоги у сфері психічного здоров’я.
Тільки 1,7 млн людей зареєстровані як пацієнти з психічними розладами. 300 тис з них лікувалися стаціонарно.
Ці цифри свідчать про відсутність широкого доступу до послуги в сфері психічного здоров’я.
Напрошується висновок про те, що 4,5 млн людей з проблемами психічного здоров’я в Україні є невидимими для системи охорони здоров’я.
Вони мають психічні розлади м’якої, помірної чи важкої форми, але страждають наодинці разом зі своїми родинами. Саме тому така система потребує невідкладних змін.
ВООЗ розробила путівник для досягнення оптимального співвідношення елементів надання послуг у сфері психічного здоров’я для країн, які прагнуть реформувати систему допомоги в сфері психічного здоров’я.
За визначенням ВООЗ, повноцінна послуга в сфері психічного здоров’я включає 5 елементів:
🧠 Самодопомога.
🧠 Неформальні послуги на рівні громад.
🧠 Послуги в сфері психічного здоров’я на первинному рівні.
🧠 Психіатричні послуги в лікарнях загального профілю або ж Формальні послуги в сфері психічного здоров’я на рівні громад.
🧠 Заклади довготермінового перебування та спеціалізовані послуги.
Поки в Україні працює тільки 2 з них — це самодопомога та заклади довготермінового перебування та спеціалізовані послуги.
Оптимальна модель організації послуг у сфері психічного здоров’я ВООЗ у вигляді піраміди показує також співвідношення потреби у послузі та витратах на послугу системою охорони здоров’я.
Широка нижня частина піраміди означає, що потреба в цих послугах є великою, а кошти на її задоволення системою охорони здоров’я витрачаються незначні. На вершині піраміди знаходяться найдорожчі послуги.
В Україні ж піраміда перевернута, оскільки 89% ресурсів надходить у верхню частину піраміди.
 |
| Оптимальна модель організації послуг у сфері психічного здоров’я ВООЗ у вигляді піраміди |
Як Україні перейти на оптимальну модель послуг у сфері психічного здоров’я?
Переміщення послуг із психіатричних інституцій у громади є людиноцентричним, адже у психіатричних інституціях майже всіх країн дуже сильно порушуються права людини і трендом сучасної системи забезпечення психічного здоров’я є деінституацізація.
Звичайно, якщо робити деінституалізацію стрімко і одразу закрити більшість психіатричних закладів, як у США, то це матиме сумні наслідки, зокрема, багато людей із розладами, які все життя провели в психіатричних інституціях, можуть стати безхатьками.
Розвиток усіх ланок, особливо неформальних послуг на рівні громад та послуг у сфері психічного здоров’я на первинному рівні, збільшення обізнаності населення про самодопомогу в сфері психічного здоров’я потребують поміркованого темпу та значних ресурсів. І Україні варто налаштуватися на довгий та непростий шлях.
4 кроки для переходу на оптимальну модель послуг
(для подальшого читання скористайтеся стрілочками)
Гайко Кьоніґштайн, керівник швейцарсько-українського проєкту "Психічне здоров’я для України", спеціальне для УП.Життя
Титульна світлина lightsource/Depositphotos
Вас також може зацікавити:
Як розпізнати фейк-новини та шукати істину. Добірка TED
5 фільмів, які допоможуть відрізняти фейки та менше наступати на граблі соцмереж
20 фейкових статей: як західні науковці рік обдурювали наукові журнали
Фейк на 20 тисяч репостів. Як українець у Facebook експериментував
Ми хочемо тримати з вами зв'язок. Будемо раді бачитися і спілкуватися з вами на наших сторінках у Facebook та у Twitter.
А якщо хочете бути в курсі лише новин та важливої інформації про здоров'я, підписуйтесь на нашу Facebook-групу про здоров'я та здоровий спосіб життя.
