"Дайте собі час": коли, як і для чого брати Gap Year

713
14 вересня 2021

"Головне вчися, потім в процесі визначишся", фраза яка знайома ледве не кожному(ій) з нас.

В нашому суспільстві не заведено зупинятися у поточній діяльності, щоб дати собі час, аби переосмислити життя. Суспільством засуджується пауза перед вступом в університет, перед зміною роботи, у процесі навчання.

На жаль, в українських реаліях часто необхідний лише факт наявності вищої освіти у людини. За результатами дослідження "Професія до душі", виявилося, що 60% респондентів не працюють за фахом.

В країнах ЄС цеq показник в рази менший. Чому так стається?

На мою думку, в процесі навчання молодь починає краще розуміти себе і, як наслідок, відчуває емоційне вигорання та втрату інтересу до того фаху, який обрала.

Вважаю, що це відбувається тому, що в нас не прийнято давати часу на усвідомлення себе і своїх потреб. 

Це реальність, яку необхідно змінювати 

Майже в усіх пострадянських країнах існує проблема засудження суспільством практики давати собі час. Цей аспект є досить вагомим важелем в контексті прийняття рішень підлітками, які мають визначити свою долю у 16-17 років.

Постійні хвилювання, іспити, тиск з боку батьків, вчителів, старших друзів стають поштовхом для прийняття інколи хибних рішень, яких можна було б уникнути, якби суспільством толерувалися зупинки на цій "довгій дистанції".

Натомість у розвинутих країнах на кшталт США чи Сполученого Королівства немає нічого ганебного у тому щоб взяти паузу та двічі (краще тричі) подумати, куди вступати.

Це відбувається з доволі простих та прагматичних причин. Освіта у вищезгаданих країнах коштує доволі дорого, відповідно, перш ніж вкладати великі кошти, діти та їхні батьки мають добре подумати та визначитися з тим, що буде відгукуватися у серці людини, що лише розпочинає свій шлях.

В процесі свого Gap Year молодь відвідує курси, навчається за допомогою альтернативних джерел освіти та намагається зрозуміти, що їй подобається найбільше.

Згідно з даниими дослідження з Міддлбері, студенти, які беруть Gap Year, успішніше навчаються з точки зору оцінок, навіть після контролю за демографічними показниками, результатами тестів та введенням оцінок.

Студенти, які брали Gap Year, часто використовували цей час, щоб знайти можливості для значущих особистих вражень. Зазвичай це означало поєднання роботи та подорожей.

Фото: gpointstudio/Depositphotos

Про gap time у власному житті 

У мене було декілька досвідів gap time – моментів, коли я ніби зупинявся і давав собі право на паузу. Тільки тоді робив це неусвідомлено: тільки-но закінчив універ, не знав, куди йти, не було роботи.

Грудень 2013 року я провів на Майдані, тоді й почав думати: "Хто я? Чим хочу займатися? І куди мені варто рухатися далі?".

Вперше почав запитувати себе, чого хочу Я, а не хтось інший. Другий схожий проміжок – стажування в США, після якого щось в голові клацнуло і змусило дивитися на життя інакше, переоцінити все, що було до.

Ще через рік я поїхав на місяць на Шрі-Ланку. Це була така собі подорож-ретрит, яка реально допомогла усвідомити важливі на той час для мене речі.

Найголовніше, що я тоді збагнув – собі завжди треба давати час. Емоційне вигорання виникає тоді, коли ми робимо не те, що хотіли б, а те, що треба.

Можу так стверджувати, бо сам пережив вигорання. Спочатку вигорів на одній роботі, потім якнайшвидше переключився на іншу і там вигорів настільки, що був просто тінню себе справжнього.

Добре, що контракт був тільки на 6 місяців… після нього я взяв собі місяць перерви і не робив нічого, що могло б нагадувати роботу.

Паралельно концентрувався на тому, що наповнює мене – так з'явилась ініціатива популяризувати Gap Year через тренінги, подкаст і от тепер блог. Чому я це роблю? В першу черегу через те, що така соціальна діяльність мене наповнює, додає енергії.

Також через те, що неусвідомлений підхід до навчання роботи і життя загалом нищить долю не однієї людини. Хочу допомогти таким людям, пояснюючи, що таке – давати собі час, використовуючи механізм gap. Але годі про мене, давайте про вас та Gap Year.

Коли і як брати Gap Year

Існує стереотип, що gap потрібен лише після школи. Це неправда.

У нашому житті є безліч проміжків, де може з’явитися бажання зупинитися. Між бакалавратом та магістратурою, після магістратури, між першою роботою і другою, після 30-ти років. Та просто тоді, коли ви відчуваєте у тому необхідність.

Gap може бути хоч і щороку, якщо він усвідомлений і продуктивний. Спробуємо змоделювати альтернативний gap year після школи: 

Крок 1. Оберіть комплекс предметів, які вас цікавлять. Подумайте не про конкретну спеціальність, а про набір навичок, які б ви хотіли здобути за рік. Відповідно до цього згодом можна "зібрати" перелік предметів для ЗНО. 

Важливе уточнення: роботодавець не дивиться на ваш бал зовнішнього незалежного оцінювання і найчастіше не зважає на наявність або відсутність диплому, якщо ви добре виконуєте свою роботу і розумієтеся в ній. 

Крок 2. Подбайте про практику. Якщо хочете здобути досвід, спробуйте влаштуватися на роботу, постажуватися в компанії, поволонтерити у різних проєктах.

Ви приблизно розумієте, які сфери діяльності вам до душі? Значить варто пробувати! Стажування може допомогти визначитися, чого ви повинні навчитися, щоб отримати омріяну роботу.

Так буде значно легше обрати спеціальність і університет. Рекомендую попрацювати хоча б 3 місяці, щоб досягнути ефекту.

Корисними будуть і різні волонтерські проєкти. Наприклад, "Будуємо Україну разом" (БУР), під час якого молодь починає розуміти, як взагалі побудоване суспільство. Спробуйте себе в громадських організаціях, попрацюйте у бізнесі, державних органах влади або органах місцевого самоврядування.

Це набагато цікавіше, ніж може здатися на перший погляд.

Крок 3. Подорожі. Під час гепу ви маєте хоча б місяць подорожувати. Їхати закордон чи досліджувати Україну – вирішувати вам.

З різноманітними програмами для молоді це можна зробити без надмірного витрачання коштів та ще й поєднати з роботою або підробітком. 

Крок 4. З’ясуйте, які навички вам потрібні найбільше і починайте їх прокачувати.

Спробуйте відвідати спеціалізовані тренінги, попрацюйте з ментором або психологом. І не забувайте про неформальну освіту, наприклад, опануйте гру на якомусь музичному інструменті, спробуйте помалювати чи щось змайструвати своїми руками. 

Крок 5. Чітко сплануйте рік. У вас є лише 365 днів, проведіть їх з користю.

В котромусь зі своїх наступних блогів розкажу про систему планування "Три дні, три місяці, три роки".

Разом з командою я створив платформу "GAP YEAR", де ми показуємо, як і за яких умов можна отримати якісну неформальну освіту в Україні через спеціалізовані навчальні курси, стажування в бізнес-компаніях чи громадських організаціях.

Вже майже рік ми працюємо над подкастом "Gap Year", де розбираємо різні теми, які турбують людей, що опинились на порозі вибору професії чи не знають, куди рухатись далі. Ми постійно комунікуємо зі слухачами, маємо спільний чат, де ділимось проблемами чи запитами. Практикуємо офлайн зустрічі. 

Варто прислухатися до порад рідних та близьких, які переймаються вашим майбутнім. Втім, приймати рішення необхідно, зважаючи виключно на власне відчуття.

Якщо Ви розумієте, що наразі не можете визначитися зі спеціальністю, яка буде подобатися саме Вам – це абсолютно нормально.

Не знущайтеся над собою, вивчаючи те, що не цікаво, та не марнуйте такі цінні для розвитку особистості роки. Прислухайтеся до себе та дайте собі час. 

Іван Омелян, засновник освітньої платформи "Gap Year", спеціально для УП. Життя

Публікації в рубриці "Погляд" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора.

Вас також може зацікавити:

Як допомогти дитині обрати професію?

Важлива різниця між стресом і вигоранням. Пояснюють експерти

16 ознак, які допоможуть зрозуміти, що час звільнятися з роботи

Хочете дізнатися більше здоров'я та здоровий спосіб життя? Долучайтеся до групи Мамо, я у шапці! у Telegram та Facebook.



powered by lun.ua