Зміни до умов вступу: як Україні навчити компетентних юристів?
Незабаром Міністерство освіти і науки затверджуватиме Умови прийому на навчання для здобуття вищої освіти в 2022 році. Цей документ є вкрай важливим, адже детально регламентує "правила гри" наступної вступної кампанії.
Фундація DEJURE уважно стежить за цим процесом в частині вступу на навчання за спеціальністю право, адже нинішні абітурієнти післязавтра будуть суддями, прокурорами і адвокатами.
Далі – кілька змін, які варто врахувати в умовах прийому на 2022 рік, щоб зробити правничу освіту якіснішою
Відомчим вишам системи МВС не слід надавати привілеї порівняно з класичними вишами.
Ми пропонуємо, щоб умови розподілу держзамовлення на підготовку правників за широким конкурсом поширювались на всі без винятку виші, які готують правників.
Зараз система працює інакше: широкий конкурс не поширюється на відомчі виші, зокрема заклади МВС. Це означає, що під час вступу на право в ті заклади абітурієнт не конкурує зі вступниками в класичні університети. Це також призводить до того, що у виші МВС вступають із вкрай низькими конкурсними балами.
Наприклад, до Національної академії внутрішніх справ, яка цьогоріч отримала найбільшу кількість держзамовлення на право, вступали з мінімальним балом – 140,2 і середнім балом 154,09 (до порівняння в Національному юридичному університеті ім. Ярослава Мудрого мінімальний бал становив 189,006, а середній – 192,62).
Ми вважаємо, що широкий конкурс має існувати для всіх правників, адже на право мають вступати найкращі і найздібніші вступники.
Водночас державне замовлення на підготовку правників мають отримувати найбільш спроможні правничі школи, які надають якісну правничу освіту, а не привілейовані заклади МВС, якість освіти в яких, судячи із результатів вступних іспитів до правничої магістратури, є сумнівною.
 |
| Фото: ginasanders/Depositphotos |
Для вступу на право слід обов’язково здавати ЗНО з математики та іноземної мови.
Зараз для вступу на право абітурієнти складають ЗНО із трьох конкурсних предметів: 1) української мови та літератури, 2) історії України та 3) математики або іноземної мови (англійської) – на вибір абітурієнта.
Ми пропонуємо, щоби з 2022 року для вступу на право абітурієнти складали такі конкурсні предмети: 1) українську мову та літературу, 2) математику, 3) іноземну мову.
Ми пропонуємо змінити перелік конкурсних предметів, виходячи з таких міркувань. Для юриста вкрай важливо вміти критично і логічно мислити. Найкраще ці компетенції може перевірити саме математика (про це є відповідні дослідження).
Щодо знань історії, то під час навчання в програмах правничих шкіл є дисципліни, присвячені історії України, історії права, історії права і держави України тощо.
Відтак ці компетентності майбутні правники здобудуть в правничій школі без проблем. Натомість, якщо в правничу школу потрапляє людина, в якої погано розвинене логічне і критичне мислення, то такі спроможності і навички окремо в правничих школах часто не розвивається. Тому математика важлива під час вступу.
Загалом для вступу на право така практика не є новою. В інших країнах теж тестують майбутніх правників при вступі на такі компетентності.
Також зараз під час в вступу на магістратуру складається ТЗНПК (тест із загальних навчальних компетентностей), який власне показує, що для юриста ці складові важливі. Відтак, добре, якщо вже на етапі добору в правничі школи будуть потрапляти більш здібні в цій частині вступники.
Іноземна мова потрібна всім юристам, щоб застосовувати в роботі норми міжнародних конвенцій, зокрема Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є ратифікована Україною і практика застосування і тлумачення якої є для нас джерелом права.
Отже, важливо, щоб майбутні правники вже на першому курсі могли читати правничу літературу англійською мовою.
Мінімальний конкурсний бал для вступу на право слід підвищити до 150 балів.
Цьогоріч мінімальний конкурсний бал становить 140. Ми пропонуємо, щоб у 2022 році він становив 150 балів.
Правнича освіта не має бути легкодоступною для вступників із посереднім або низьким конкурсним балом. Такий підхід невластивий розвиненим демократіям, адже там в правничу школу вкрай складно вступити.
Майбутній юрист безпосередньо впливає на життя, свободу і власність людей. Тому до нього мають бути високі вимоги, починаючи зі вступу у виш.
Доступ до магістратури з права або міжнародного права має бути відкритий лише для тих, хто здобув бакалавра з права або міжнародного права.
Зараз на магістратуру з права можуть вступити лише бакалаври права або міжнародного права. Натомість на магістратуру з міжнародного права можна вступати бакалаврам будь-якої спеціальності.
Ми вважаємо, що це слід змінити, адже магістри з міжнародного права в Україні мають доступ до всіх юридичних професій на рівні з магістрами права. Їхні дипломи дозволяють претендувати на посаду судді, адвоката, прокурора, нотаріуса.
Однак, не здобувши ступеня бакалавра права, навряд чи особа володітиме достатнім рівнем компетентностей, щоби стати правником.
Тому якщо випускники зі спеціальності міжнародне право хочуть і надалі вважати свою освіту юридичною і мати доступ до правничих професій, вступ на їхню магістратуру має бути відкритий лише для бакалаврів права.
Після коледжів на бакалавра права можуть вступати лише на перший або другий курс із перезарахуванням певної кількості кредитів.
Фундація DEJURE вважає, що в цілому від підготовки за спеціальністю право в коледжах слід відмовитись.
Однак, оскільки наразі ця підготовка все ж здійснюється, варто запровадити деякі правила, які, на наш погляд, дещо мінімізують ризик потрапляння в правничі професії людей із вкрай низьким рівнем правничих компетентностей.
Йдеться про те, щоб унеможливити вступ на третій курс правничої школи після коледжів, і обмежити його до першого або другого курсу із перезарахуванням певної кількості кредитів.
Слід прагнути, щоб більшість компетентностей майбутні правники все ж здобували в вищих навчальних закладах.
Для вступу на молодшого бакалавра та на бакалавра права після коледжу слід здавати ті самі ЗНО, що і для вступу на бакалавра права після школи.
Зараз, вступаючи на молодшого бакалавра та на бакалавра права після коледжу, абітурієнти можуть подати другим будь-який сертифікат ЗНО (фізика, хімія, біологія, географія тощо).
Тобто вони подають сертифікат з української мови і літератури, а другий обирають на власний розсуд. Ми вважаємо цілком логічним те, що для вступу на спеціальність право мають діяти однакові умови в частині конкурсних предметів.
Адже це є запорукою того, щоб в правничі школи добирали тих, хто найбільш здібний саме для цієї спеціальності.
Насамкінець слід зазначити, що зміни до умов прийому – це порівняно невеликі кроки в загальній реформі правничої освіти.
Але ми переконані, що навіть вони зможуть помітно вплинути на компетентність випускників юридичної спеціальності.
Катерина Грищенко, експертка з правничої освіти, у співавторстві з Іваном Шемеленцем, Фундація DEJURE, спеціально для УП. Життя
Публікації в рубриці "Погляд" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора.
Вас також може зацікавити:
Якими будуть майбутні юристи України
Хочете дізнатися більше здоров'я та здоровий спосіб життя? Долучайтеся до групи Мамо, я у шапці! у Telegram та Facebook.