"Ми змагаємося з часом": про культурний код кримських татар

217
6 жовтня 2021

Мене з дитинства хвилювало питання хто я, та чому саме так чи інакше себе позиціоную.

Я з багатонаціональної родини, у мене мішанина крові та дуже полікультурна родина – батько наполовину німець, наполовину українець, мати кримська татарка. 

З дитинства я люблю етніку, фольклор і розумію, що через їх призму отримую відповіді на ці запитання.

З Помаранчевої революції я почав запитувати себе, чому я ще й громадянин саме України, крім того, що за національністю кримський татарин. А 2014 став каталізатором у самовизначенні себе, як українця за громадянством.

Неможливо спрощено описати феномен культури, але, на мою думку, є п’ять компонентів, з яких складається культура народу:

  • перший – це мова і фольклор;
  • другий – відношення внутрішнього світу, тобто духовність та релігія;
  • третій компонент стосується зовнішнього світу – це приналежність до визначеної території;
  • четвертий – це ставлення до фізичного тіла, тобто медицина та практики для підтримки здоров’я;
  • п’ятий – мистецтво.

Якщо один з них втрачається, народ починає зникати.

Рустем Скибін

Так, кримськотатарський народ має понад 200-річну історію утисків та репресій. Так, відбулось чимало втрат, асиміляцій, змін. Але ми все одно вистояли і зберегли цей складний комплекс сторічних народних практик, які відрізняються релігією, кухнею, мовою, способом життя, ремеслами та музикою. 

Звісно, є питання асиміляції, але, як бачимо на прикладі кримськотатарської діаспори, культурний код нас міцно тримає.

В Туреччині, наприклад, через близькість культур така асиміляція все ж існує. В Узбекистані, хоча є спільна релігія, збереглася різниця в орнаментах, мові, всіх культурних аспектах, хоча трохи змінилася для прикладу, кухня.

В європейських країнах наша діаспора практично не перейняла інших звичаїв.

Це ще раз доводить, що культури хоч і взаємопроникні, але якщо лишається чітка айдентика, то завдяки своїм носіям та атрибутам лишатиметься жити.

Якщо взяти аналогію зі світу тварин, то пофарбувавши коня в чорно-білі смужки, ми не отримаємо зебри. 

Якщо ми бачимо молодого чоловіка в халпасі і в тюбітейці, то ми розуміємо його, як представника того чи іншого народу.

Як тільки набір унікальних ідентифікацій стирається, втрачається унікальність і самобутність культурного коду. Звісно ж, це обумовлено і трендом глобалізації, доступністю інформації та бажанням стати громадянином світу.

Культура будь-якого народу – це світове надбання, яке накопичується не одне століття.

Ця унікальність, багатство і краса повинні бути збережені у своїй самобутності та творчо переосмислені для конкурентного провадження сучасниками. 

За підтримки Українського культурного фонду, Українського інституту і Кримського дому в Україні стартував унікальний культурний проєкт "Шлях/Yol". Він присвячений багатовіковій історії державності, традицій освіти, релігії, обрядів, побуту, мови, фольклору й мистецтва кримських татар.

Кримські татари за останні вісім років окупації Криму в черговий раз за двісті років опинилися в цій страшній ситуації обмеженості і затирання культури.

Протягом довгого часу хранителями кримськотатарської культури були виключно люди, натомість матеріальних атрибутів практично не залишилося.

Одна з причин – депортація в 1944 році, через яку у кримськотатарського народу залишилося дуже мало з автентичної матеріальної спадщини

Щоб матеріальний атрибут культури з'явився, потрібна людина-носій культури з відповідною практикою ремесла, яка це передасть наступним поколінням.

То ж ми змагаємося з часом, аби розшукати таких людей, яких лишається все менше і менше. Щоб через їх призму ми могли вивчити, зрозуміти, адаптувати до сучасного світу цю нематеріальну спадщину і передати її. 

Проєкт "Шлях/Yol" має об’єднати всі ці компоненти. Ми акумулюємо, ретельно фіксуємо, аби не втратити назавжди практики ремесел, мови, фольклору, музики. У нас є історики, майстри, унікальні продукти, які робляться цими майстрами і у нас є кінцевий споживач, який це все оцінить і скаже: "Так, це гідно, це унікально, автентично. І все це кримськотатарське".

Довідка:

Проєкт "Шлях/Yol". реалізується ГО "Ель Чєбєр" за підтримки Українського культурного фонду, Українського інституту і Кримського дому. Партнери проєкту – Український інститут національної пам’яті, музей Івана Гончара,  ГО "ЕЛЕОС-Україна", ГО "СВІТАРТА", ГО "Кримська родина", ГО "Центр етнологічних і політичних досліджень Криму" та інші.

В рамках проєкту впродовж 4 місяців будуть діяти два виставкових проєкти – у Кримському домі та музеї Івана Гончара. Пройдуть чотири мистецькі резиденції – театрального, музичного, візуального мистецтва і відеоарту. 

Готується унікальна колекція ужиткового мистецтва, музичний альбом кримськотатарських пісень, та анімовані кліпи колискових пісень. Буде презентовано три книги та набори настільних ігор. Світ також побачить перший мобільний додаток з вивчення кримськотатарської мови.

Також в рамках проєкту розроблена унікальна айдентика, шрифт якої буквально повторює шлях кримськотатарського народу впродовж сторіч. Вона буде представляти кримськотатарську культуру у всьому світі. 

Детальніше про проєкт

Рустем Скибін, керівник проєкту "Шлях/Yol", кримськотатарський кераміст, культурний діяч, голова ГО "Ель Чєбер", спеціально для УП. Життя

Публікації в рубриці "Погляд" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора.

Вас також може зацікавити:

"Пізнай своїх": українці мають знати про культуру кримських татар

"Крим, 5-та ранку": Україна запускає міжнародний проєкт, присвячений політв’язням

Усі дороги ведуть в Крим: 6 життєвих історій про сміх і сльози, радощі і драми на півострові

Хочете дізнатися більше здоров'я та здоровий спосіб життя? Долучайтеся до групи Мамо, я у шапці! у Telegram та Facebook.



powered by lun.ua