Нам доведеться будувати підземні міста: як зробити укриття, що пройде експертизу?

У бюджеті на 2024 рік закладено 2,5 млрд грн на облаштування укриттів. Це на мільярд більше, ніж цього року.

Чому? Буде більше укриттів? Ні, вони здорожчають втричі.

З листопада 2023 року в силу вступають нові державні будівельні норми для укриттів.

  • Чим вони відрізняються від старих норм,
  • що нового з’явиться в укриттях, чого не було раніше,
  • як зміниться вартість,
  • якими укриття будуть у школах,
  • що там по безбар’єрності?

Консультації надавали архітектори Павло Пекер, Олександр Кумейко та Андрій Карпенко.

Ілюстрація Big City Lab

Не можна ставити життя дітей на паузу: воно не зупиняється в укритті, воно повинно тривати. Якісно тривати. Нам у спадок від радянського союзу дісталися типові школи – однакові коробки, розкидані по всій країні. Щоб якісно трансформувати їх у сучасні, безбар’єрні та безпечні освітні заклади, які відповідають вимогам Нової Української Школи, ми презентували 12 принципів трансформації шкіл.

Укриття у школах – найбільший виклик у нашому проєкті. Ми – команда Big City Lab, разом із Міністерством освіти і науки за ініціативи Віцепрем’єр-міністра з інновацій, розвитку освіти науки та технологій – Міністра цифрової трансформації Михайла Федорова, відбудовуємо пошкоджені війною школи. Партнер у створенні концепцій – Маріуполь Реборн. Вже восени 2024 року відкриються перші п’ять пілотних шкіл, а згодом – масштабують проєкт по всій країні.

Щоб зрозуміти, як працювати із радянським вимушеним спадком, зібрали європейських архітекторів, що вже трансформували освітні заклади у себе вдома: ініціативу Rebuild the Wonderful. Але у нас є одна суттєва відмінність від європейського досвіду – війна. Ми шукаємо рішення, щоб нові українські школи були дитиноцентричними, комфортними та головне – безпечними. Ось про безпеку і хочеться поговорити.

Нові вимоги ДБН: що змінюється з листопада 2023 року?

Треба розуміти, що норми не змінювалися десятиліттями. Останні зміни в Державних Будівельних Нормах (далі – ДБН) були у 1997 році, а вони – створені на базі радянських нормативів. Що враховують спільні критерії, які залишилися незмінними?

  • наявність поруч з укриттями виробництв, які можуть бути ціллю атаки або джерелом забруднення при влучанні;
  • герметичність укриттів;
  • автономність;
  • місткість з розрахунком на кількість людей, що можуть одночасно перебувати в укритті;
  • час, протягом якого люди можуть там перебувати.

Чого у старих ДБНах не було зовсім – нормативу для тимчасових укриттів на вулицях, в громадських просторах чи на зупинках. Тепер є.

Відтепер укриття набувають нового статусу. Якщо пояснити простою мовою, вони відрізняються тим, чи витримають пряме влучання ракети, чи захищають від раціації та ядерної, хімічної, біологічної зброї.

Ілюстрація Big City Lab для УП Життя

У нас з архітекторами є жарт: на упаковках з яйцями пишуть, що у кожної курочки-несушки є 4 метри квадратні простору. А в укритті на кожну дитину – 1,5 метра.

Ілюстрація Big City Lab для УП Життя

Більше простору – більше функцій, щоби перебувати в укриттях стало комфортніше. За новими вимогами, при новому будівництві потрібно розрахувати від 1,5 м² на людину, при реконструкції – 1,2 м². Для порівняння, раніше було 0,45 м², це як у церкві – найбільш щільній громадській споруді. Також, за новими вимогами, укриття шкіл матимуть найбільші площі на одну людину, ніж будь-яка інша будівля. Там буде навіть просторіше, ніж у сховищах лікарень.

Ілюстрація Big City Lab для УП Життя

Один з принципів трансформації – багатофункціональність простору. Школа – це величезний інфраструктурний комплекс, що працює лише 5 днів на тиждень з 8 до 16, що з точки зору архітектури та містопланування – це нонсенс. Кожна будівля, яка є у місті, має бути поліфункціональною, а школа може стати місцем для громади, що вмістить в собі всі ті функції, які необхідні для якості життя не тільки учням, а й мешканцям навколо. Тоді цей простір і інвестиція в нього мають сенс.

Нові вимоги до укриттів також включають можливість використовувати ці приміщення по-різному, і ця багатофункціональність – гра на довгу перспективу. Укриття стає не лише сховищем від загрози, а й може продовжувати працювати в мирний час.

Наприклад, стати місцем відпочинку чи сну для вчителів. Ця практика вже давно поширена в міжнародних компаніях – у їхніх офісах чи коворкінгах передбачені так звані "неп рум", де працівники можуть відпочити, коли літають у відрядження між країнами, де можна сховатися в куточок в тихій кімнаті і поспати, чи помедитувати.

Укриття може бути універсальним простором-трансформером, що може "працювати" і як лекційна зала на 100 місць, і як коворкінг. Цього можна досягти завдяки меблям-трансформерам, які можна використовувати по-різному: валятися, читати, спілкуватися, виставити в коло чи квадрат, щоби побрейнштормити з командою, розставити столи для лекції чи практичного заняття, або сховати їх в куток.

У гуртожитках європейських університетів підвал використовується як спортзал чи бібліотека. Він може стати архівом, студією танців, місцем для культурних вечорів, чи кінотеатром для громади.

Ілюстрація Big City Lab

Відтепер укриття – не лише місце, де можна пересидіти небезпеку. Тут має продовжуватися життя, це автономний об’єкт для комфортного перебування людини не менше, ніж дві доби.

Приклад багатофункціонального укриття з лекційною залою, коворкінгом та бібліотекою: VR-екскурсія проєктом укриття для Clust Space, НТУУ КПІ від Peker & Partners Architects

Вимоги не тільки всередині, а й ззовні

При проєктуванні вулиць є таке поняття як жовті лінії – простір, що має залишитися вільним та безпечним від обвалів будинків. При створенні укриттів існують такі самі лінії. Вони допомагають прорахувати, де в укритті розміщувати другий вихід, який не був завалений уламками сусідніх будівель.

Дуже рідко школа – це одинока будівля на пустій площі. Часто поруч будівлі для спорту, старшої та молодшої школи, садочку, тому прорахувати потрібно ще й потенційні завали.

Чи реально адаптувати старі укриття під нові вимоги?

Наявні підвали дуже важко переробити під укриття за новими вимогами, але цілком реально, якщо піти шляхом реконструкції: до реконструкції менші вимоги, ніж до нового будівництва.

Як можна адаптувати старі приміщення? Якщо товщина стін не відповідає новим нормативам – навколо укриття, що знаходяться під землею, можна закопати стіни (бетонні блоки) і додатково їх підсилити. Таким же чином підсилити перекриття, якщо їхня міцність не відповідає вимогам.

Висоту укриття можна збільшити за рахунок пониження підлоги підвального поверху. А от збільшення метру квадратного на людину – це дійсно більша проблема, ніж будь-яка інша. Адже навіть якщо не взяти до уваги всі інші вимоги, лише цей критерій здорожчує будівництво чи адаптацію втричі.

Укриття у Великодимерському ліцеї до та після ремонту, який місцева влада та адміністрація школи організували власними силами за донорські кошти

Що робити у випадку, якщо старі укриття неможливо ніяк адаптувати під нові вимоги?

Доведеться будувати нові укриття поряд з будівлею. Вони виглядатимуть як нова підземна будівля, що прибудована поруч чи вбудована у приміщення.

Якими будуть укриття у школах?

Самі по собі сховища не передбачають облаштування від навчальний процес. Ті ідеї, що зараз генеруть освітяни, реалізуються на розсуд директора чи керівника навчально-виховного процесу, проте вони не прописані в нормах. А що прописано?

Ілюстрація Big City Lab для УП Життя

До відстані ставляться прискіпливо. Хоча в складі нових ДБНів немає окремих вимог від МОН, але згадую досвід Олександра Кумейка: проєктуючи реконструкцію Річкового вокзалу під університет, команда отримала додаткову вимогу – забезпечити відстань для навчального закладу до укриття до 100 метрів, тоді як для всіх інших будівель є норми у 500 метрів.

Як відрізняється дизайн-проєкт для дітей різного віку? Підземне укриття повинно візуально дублювати середовище назовні, адже діти різного віку переживають тривогу психологічно по-різному.

Зона укриття для молодших школярів повинна виглядати як молодша школа: діти спускаються у візуально подібне приміщення до того, де вони навчаються. Так вони логічно продовжують перебування в освітньому закладі без відчуття "розриву" між досвідом у школі та укритті. Те саме з підлітками. А як саме це реалізувати – ДБН не дає відповіді чи рішень. Лише натяк, що це варто зробити, та вектор, у якому потрібно рухатись.

Вимоги МОН до укриттів у навчальних закладах

Загалом ті рекомендації, які публікували у 2022 році МОН, цілком-таки лягають у нові норми ДБНів для укриттів:

Рекомендації щодо організації укриття від МОН, опубліковані 28 липня 2022 року

Безбар’єрність

Окрема велика тема – безбар’єрність укриттів. Тепер не достатньо створити простір, куди маломобільні люди зможуть дістатися. Необхідно створити такий простір, яким всі зможуть користуватися рівноправно та комфортно.

У нових ДБН прописані вимоги доступності для різних людей: це і про різний вік дітей, і про порушення опорно-рухового апарату, і про порушення зору чи слуху, і про літніх людей чи просто ослаблених чи втомлених.

Один з найбільших викликів: як зробити старі підвали справді безбар’єрними укриттями. Наприклад, щоб зробити виходи доступними, можна додати механічний підйомник, що спускається вздовж сходової частини або сполучає перший поверх з підвальним поверхом. Або ж ліфт.

Пандуси облаштувати не вийде: вони займають забагато місця, або ж мають надто різкий кут нахилу і не залишають місця для майданчику розвороту. Якщо у підвалі вже є вбиральня, адаптувати її під доступну простіше, ніж створити з нуля: знести стіни, якщо там недостатньо простору, та зробити сантехніку за вимогами ДБН. При відсутності санвузлів доведеться ставити з нуля насосну станцію, вентиляцію та джерело живлення, що ускладнює реконструкцію.

Ілюстрація Big City Lab для УП Життя

Проте і в нинішних ДБН є багато неточностей та прогалин, які залишаються на розсуд архітекторів чи проєктувальників. Тому наша команда розробила Альбом безбар’єрних рішень за ініціативи першої леді – посібник з безбар’єрного проєктування, що враховує людське різноманіття і підказує рішення для тих, хто займається змінами простору.

Ілюстрація: Альбом безбар’єрних рішень, Big City Lab

Пережити тривогу спокійно. Як архітектура впливає на психологічний стан

На самопочуття та психологічний стан людини в укритті впливає клімат:

  • освітлення,
  • акустика,
  • температура,
  • тактильні матеріали,
  • меблі та саме планування.

Наприклад, якщо система кондиціонування працює недостатньо при великій кількості людей, може з’явитися відчуття паніки під землею. У зонах для навчання та роботи потрібне якісне холодне освітлення, проте в кімнатах для відпочинку або зонах, що ведуть до вбиральні, варто додати приглушене світло. Це про відчуття інтимності, усамітнення, щоби люди не нервували та не відчували себе "як на долоні". Звук краще робити приглушеним, адже акустичне відлуння створює дискомфорт.

Як зібрати команду, що створить якісне укриття?

Простір навколо укриття впливає на геометрію приміщення та на планування рішення. Щоби зібрати якісне рішення, до створення укриттів залучають не менше 20 людей різного фаху.

Оцінюють навколишню обстановку та рівень грунтових вод: наприклад, чи не знаходиться будівля у зоні підтоплення – особливо це актуально після підриву дамби. А укриття поруч із підприємством оборони, заводу чи дослідницького інституту повинні продовжувати працювати під час тривоги, тож укриття мають відображати робочу обстановку.

Як зібрати команду, яка зможе з цим усім розібратися, і створить якісне рішення?

Ілюстрація Big City Lab для УП Життя

Тож, залежно від класу укриттів, буде зростати їх вартість.

Єдиної відповіді, скільки вони коштуватимуть, немає. Але щонайменше 1000$ за метр квадратний.

Погані хороші нові норми

Звичайно, для дітей хочеться найкращого.

Звичайно, хочеться збільшити простір для них.

Звичайно, норматив має мету – посилити рівень безпеки, і ми з цим погоджуємось. Як і з потребою в комфорті.

Хоча нові вимоги розробляли дуже ретельно й уважно, і я не маю сумніву в кваліфікації фахівців, проте нові норми все ще не роблять з укриттів повноцінні підземні школи. Вони не пояснюють, як вчитися в підвалі, не вимагають роблять класи в підвалах навчальних приміщень.

Діти можуть там комфортно займатися справами, читати, виконувати домашнє завдання, для цього є всі умови та освітлення – але це не навчальний процес. При цьому, укриття відтепер можуть коштувати як весь освітній заклад над ним.

Вартість реконструкції повинна бути дешевшою хоча би на 30% від нового будівництва, інакше це не вигідна інвестиція. У трансформації шкіл ми оцінюємо вартість одного м² – у тисячу доларів. Вартість одного квадратного метру укриття становить стільки ж. Проте чи можливий інший шлях в наших умовах повномасштабної війни? Не бачу такого.

Щоб оцінити ефективність нових норм, потрібно з ними пожити, протестувати. Спроєктувати, побудувати та дивитися на результати: лише тоді можна буде оцінювати, наскільки укриття стали комфортнішими, та чи "працюють" нові правила на практиці. Проте, потрібно й бути гнучкими до нових змін, та готовими знову змінювати норми чи вдосконалювати їх.

Ви можете побудувати найгарнішу школу в світі, але без безпечного укриття її не візьмуть в експлуатацію. Так, зараз потрібно змиритися: стільки коштує безпека дітей.

Вікторія Тітова, СЕО урбан-бюро Big City Lab – менеджерка міських проєктів, керівниця проєкту трансформації шкіл, спеціально для УП. Життя

Публікації в рубриці "Погляд" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора.

Реклама:

Головне сьогодні