І що, можна буде навіть бігати в коридорах? В Україні з'являться школи нового формату

Аби створити умови для комфортного і вмотивованого навчання, недостатньо пофарбувати стіни і вставити пластикові вікна там, де їх досі немає. Потрібне переосмислення школи як соціальної інституції.

Для цього в Україні стартує пілотний проєкт з трансформації закладів освіти, зокрема тих, що зазнали пошкоджень під час повномасштабної війни.

Що передбачає трансформація шкіл і за якими принципами вона відбуватиметься? Які нові рішення впроваджуватимуть, аби позбутися радянського минулого? На ці та інші запитання "Українській правді. Життя" відповіли:

• міністр освіти і науки Оксен Лісовий,
• міністр цифрової трансформації Михайло Федоров,
• директорка урбан-бюро Big City Lab Вікторія Тітова,
• мер Маріуполя Вадим Бойченко,
• членкиня Наглядової Ради проєкту Mariupol Reborn, директорка з комунікацій SCM Наталія Ємченко.

Що не так з типовими радянськими школами і як їх трансформують?

На деокупованих територіях України – 3 059 шкіл, 835 з яких – пошкодили росіяни. З них підлягають відновленню 745. Працюючи над візією відбудови Маріуполя після деокупації, команда урбан-бюро Big City Lab виокремила там 5 типів будівель шкіл, які повторюються в інших, вже деокупованих регіонах. А оскільки відновити школи – набагато простіше і дешевше, ніж побудувати заново, вирішили це зробити з урахуванням реальних потреб і бажань учнів та вчителів.

Вікторія Тітова наголошує: ключова проблема типових шкіл – це відсутність просторів для взаємодії.

"І через це досвід перебування в школі для всіх учасників процесу дуже одноманітний, що обмежує варіанти взаємодії між дітьми та освітянами", – зауважила вона.

Водночас міністр освіти і науки Оксен Лісовий вказує на базові речі, які відсутні або перебувають у неналежному стані у багатьох українських школах.

"Гідність дитини не повинна бути приниженою шкільними стінами, (низькою – ред.) якістю освітнього простору, обмеженнями, неналежними вбиральнями, подекуди відсутністю води та просторів для фізичної активності.

Дитина повинна відчувати у школі свободу, аби формувати певні ціннісні ідентифікації. Які риси характеру ми хочемо сформувати у молоді? Відкритість, сміливість, відповідальність. Безумовно, шкільні стіни впливають на все це", – наголошує Лісовий.

Міністр освіти і науки Оксен Лісовий. Фото: Артем Галкін, Даніяр Сарсенов/Big City Lab

Як зазначають у Big City Lab, всього в Центральній та Східній Європі може назбиратися до 10 прикладів успішної трансформації освітніх просторів і лише декілька архітектурних бюро, які мають відповідний досвід. Усі вони є частиною міжнародної ініціативи Rebuild the Wonderful, яка є партнером у проєкті трансформації українських шкіл. Донором для створення концепцій є проєкт з відновлення нині тимчасово окупованого Маріуполя Mariupol Reborn.

Як розповів мер Маріуполя Вадим Бойченко, за перші 86 діб повномасштабної війни, коли російська армія била по місту, постраждало близько 90% інфраструктури. Найбільших пошкоджень зазнали житлові будинки, лікарні та школи.

"Ворог зруйнував першу опорну школу в Маріуполі, яку ми відкрили після повної дерадянізації у 2018 році. Це 66 школа у центрі міста. Постраждала школа №26, що мала сучасні STEM-кабінети, широкі коридори, які були місцем спілкування дітей, великий багатофункціональний спортивний майданчик. У будівництві використали сучасні та практичні матеріали.

На базі цієї школи впровадили нову модель харчування – фабрику кухні, коли ця школа ставала місцем приготування їжі для інших навчальних закладів в районі. Але все це знищили під час бомбардування", – говорить Бойченко.

Із 63 шкіл, які працювали в Маріуполі до повномасштабного вторгнення, пошкоджено більше 80%, а зруйновано – 40% від загальної кількості.

Мер Маріуполя Вадим Бойченко. Фото: Артем Галкін, Даніяр Сарсенов/Big City Lab

Членкиня Наглядової Ради проєкту Mariupol Reborn, директорка з комунікацій SCM Наталія Ємченко говорить, що коли Маріуполь звільнять від загарбників, у планах – найпершими відновлювати школи.

"В нашому фокусі – школи і освіта загалом. Після деокупації Маріуполя школи відбудовуватимуть найпершими – з бездушних радянських на сучасні дитиноцентричні. Жодного сліду радянського минулого в Україні не має бути", – наголошує вона.

Пілотний проєкт. Спершу в Україні трансформують п’ять шкіл

За словами Вікторії Тітової, наразі пріоритетними до відбудови є 134 типові школи. Очільник Мінцифри Михайло Федоров додає, що більшість з цих закладів освіти були побудовані ще в Радянському Союзі, тож їхні проєкти "не дуже відрізнялися від проєктів госпіталю чи в'язниці".

Для пілотного проєкту трансформації обрали п'ять шкіл – у Київській та Харківській областях, а також у Запоріжжі та Кривому Розі. Однак конкретних закладів наразі не називають з міркувань безпеки. Будівництво розпочнеться з березня, а вже восени 2024-го їх планують відкрити.

"Проаналізувавши сім деокупованих областей, ми виявили схожу тенденцію до будівництва цих будівель. Відповідно, державі достатньо 5 проєктів трансформації, щоби зробити комфортними тисячі шкіл по країні", – зазначила Тітова.

Директорка урбан-бюро Big City Lab Вікторія Тітова. Фото: Артем Галкін, Даніяр Сарсенов/Big City Lab

Проєктування п'яти "пілотів" вартує приблизно мільйона доларів спонсорських коштів, резюмував очільник МОН. Фактичні роботи з трансформації закладів освіти також фінансуватимуть за рахунок донорів.

Одним із критеріїв під час визначення "пілотів" була відкритість директорів закладів та місцевої влади до таких проєктів.

"Це не просто вставити вікна, пофарбувати фасади, купити нові меблі – це про зміну філософії простору. Ми привносимо нову архітектуру, але вони, зі свого боку, мають бути готовими користуватися нею", – наголошує Вікторія Тітова.

Усі напрацювання збираються передати МОН для реалізації, поширення та масштабування на інші шкільні заклади радянського типу по всій території України.

Концепцію проєкту трансформації типових радянських шкіл створили з урахуванням низки принципів, які розробили Big City Lab спільно з МОН, Мінцифри, Rebuild the Wonderful та Mariupol Reborn.

Читайте також: "Будуть як маленькі офіси Google": в Україні збираються трансформувати школи та дитсадки

Принципи трансформації шкіл

Безпека понад усе

Втілення цього принципу полягає у створенні простору, де всі почуватимуться в безпеці. Передусім йдеться про якісні укриття, що критично важливо в умовах повномасштабної війни.

Підвали шкіл планують облаштувати під бомбосховища і забезпечити необхідними речами, аби не переривати освітній процес під час повітряних тривог. Утім, є заклади освіти, де укриття немає взагалі. Там його будуватимуть з нуля.

Також ідея полягає в тому, аби сам простір "піклувався" про психологічний та емоційний комфорт всіх учасників освітнього процесу, тож шкільні приміщення облаштовуватимуть так, аби не було глухих кутів та ізольованих зон.

"Укриття – це, безумовно, найважливіше зараз, але ми дивимося на питання безпеки не лише з позиції його наявності. У рамках концепції ми намагаємося зробити у школах "рух по колу", щоб не було глухих закутків. Таким чином облаштовуватимуть і вбиральні, тому що це закритий простір. І якщо ми говоримо про булінг в школі, то дуже часто це відбувається саме у вбиральнях", – розповідає Вікторія.

Втілення цього принципу полягає у створенні простору, де всі почуватимуться в безпеці. Фото: Big City Lab

Школа – це частина спільноти

Школи мають працювати не лише для учнів і вчителів, а перетворитися на простір, де є місце для всіх. Що це означає?

Очікується, що після трансформації кожна школа серед інших також виконуватиме функції культурного та освітнього хабу для громади. Наприклад, актова зала може працювати як кінотеатр або простір для заходів, а бібліотека – як коворкінг. Також дорослі зможуть використовувати класи, аби ходити на курси перекваліфікації ввечері.

"Дуже мало сільських територій, де є щось суперцікаве з позиції покращення якості життя. А школа це величезний інфраструктурний комплекс, де є дуже багато всього, але який працює лише 5 днів на тиждень з 8 до 4 чи 6 годин. Решту часу він стоїть закритий. Кожна будівля, яка є у місті, має бути поліфункціональною.

Ми визначаємо, як люди можуть використовувати школу зранку, вдень, ввечері, у будні та вихідні, у будь-який сезон. Тоді цей простір і інвестиція в нього мають сенс", – наголошує Вікторія Тітова.

Школа має бути поліфункціональною. Фото: Big City Lab

Безбар’єрність

Усі діти – різні, але повага та можливості, які вони отримують у закладах освіти, мають бути однаковими. Школи мають бути інклюзивними, наголошує міністр освіти і науки Оксен Лісовий.

"Сьогодні вимоги до інклюзії є у проєктуваннях всіх громадських просторів. Це відсутніх сходів, а якщо вони є – наявність пандусів, ліфти, безбар'єрний доступ до укриттів, вказівники шрифтом Брайля, аудіо озвучування і багато іншого", – пояснює міністр.

"Школа має бути фізично доступною для будь-кого: і дітей, і вчителів, які могли отримати поранення під час війни чи мати вроджену інвалідність", – додає Вікторія Тітова.

Безбар'єрний доступ до освіти – це також про зручність у використанні шкільного простору для дітей молодших класів. Для них розміри стільців, парт та інших меблів будуть меншими, а полички – нижчими.

А ще безбар’єрність – це про цифрові рішення, які дозволять кожному учню бути на зв’язку зі школою і класом, якщо, наприклад, через хворобу знаходяться вдома або навчаються дистанційно.

Школи мають бути інклюзивними. Фото: Big City Lab

Різноманітна шкільна територія

Ідея цього принципу полягає в тому, аби "на виході" дітям було чим зайнятися кожної вільної хвилини. Для цього створять простір, доступний для заходів, ігор та відпочинку. Шкільне подвір'я, як і будь-який публічний простір, має бути багатофункціональним, наголошує Вікторія Тітова.

"Ми прагнемо, аби в результаті ви отримали шкільне подвір'я, яке виконує функцію міської площі, закритого дворика з зеленими зонами. Також буде спортивна зона, де можна грати у баскетбол, волейбол, де буде біговий трек, воркаут і так далі", – резюмує вона.

Також важливим архітектурним рішенням будуть додаткові виходи на подвір'я – внутрішнє і зовнішнє.

"Зазвичай на подвір'я ведуть одні двері, і навіть якщо їх декілька, то всі інші чомусь закриті. Ми хочемо зробити якомога більше дверей. А ще – внутрішній двір. Це може бути місце для заходів, щоденного відпочинку на перерві. Інтимний закритий простір, де всі свої", – розповідає директорка Big City Lab.

Шкільне подвір'я, як і будь-який публічний простір, має бути багатофункціональним. Фото: Big City Lab

Читайте також: У МОН очікують, що реформа вищої освіти запрацює з наступного навчального року

Багатофункціональність в усьому

Ідея втілення в життя цього принципу в тому, аби простір, що оточує дітей, виконував функцію, яка потрібна їм.

"Ми називаємо це active learning space.

Умовно: якщо є стіни, то давайте на одній із них дозволимо малювати. Якщо є полиці з книжками, то вони мають бути доступними, щоб хотілося підійти і взяти. А словосполучення "актова зала" змушує позіхати. Тепер на місце типовим приміщенням приходять функціональні простори. Ми надихаємо учнів давати волю уяві й користуватися просторами на повну", – наводить приклади Тітова.

Багатофункціональними можуть бути навіть підвіконня.

"Діти зможуть використовувати простір на свій розсуд. Якщо вони захочуть сидіти на підвіконнях, то робитимуть це. Але це архітектурні рішення, тому що заборона сидіти на підвіконнях була пов'язана з ризиком випасти з вікна.

Тож підвіконня і вікна повинні облаштувати таким чином, щоб цього ризику не було. Коли ми говоримо про свободу дитини в шкільному середовищі, то розуміємо, що не будемо обмежувати її штучно", – наголошує Оксен Лісовий.

Також планується, щоб у класах з'явилися різні зони: для навчання, зберігання речей, ігор, індивідуального відпочинку. Однак, враховуючи, що класи за розміром бувають різні, архітектори знайшли інший підхід до зонування.

"Хочемо зробити природний перехід між класами в коридор. Щоб частина зон, які "не влізають" в класи, розташовувалися в коридорі", – розповідає Вікторія.

Вона також наголошує, що шкільний простір не збираються розмальовувати "у всі кольори веселки", аби яскраві стіни, парти, штори і стенди "не перекрикували" дітей:

"Усе буде у спокійних, витриманих, нейтральних тонах. Дитина насамперед хоче, щоб її помічали. Вона хоче уваги до себе. А коли простір "перекрикує" дитину, вона у відповідь, намагається перекричати простір, який з нею конкурує".

Як наголошує одна з архітекторок проєкту Гілма Теодора Гюліте, яка також є засновницею Rebuild the Wonderful, радянська імперія використовувала повсякденну архітектуру в цілях пропаганди та контролю над людьми, однак Україна може стати у цій сфері прикладом для всієї Східної та Центральної Європи, перетворивши щонайменше школи на будівлі, що сприятимуть формуванню зв'язків між людьми.

"Трансформуючи простір, ми змінюємо наші повсякденні рутини та створюємо гуманні стосунки. Ціль у тому, щоб ініціювати трансформаційні зміни в Україні, одночасно надихаючи наші власні нації", – наголошує вона.

Простір, що оточує дітей, має виконувати функцію, яка потрібна їм. Фото: Big City Lab

Хол як серце шкільної спільноти

Хол після трансформації має стати центром культурного життя у школі і подекуди навіть зможе замінити актову залу. Нині ж хол у типових радянських школах – це здебільшого порожнеча, де у кращому випадку стоять вазони з квітами та висить дошка оголошень.

У деяких школах планують зробити амфітеатр і спільну зону для відпочинку. Хол стане жвавим місцем для спілкування і знайомств, анонсують у Big City Lab.

У деяких школах планують зробити амфітеатр. Фото: Big City Lab

Матеріали, що дарують відчуття дому

Простір формує особистість, переконана директорка урбан-бюро. А типові радянські школи – це здебільшого "бездушні будівлі – такі собі однакові коробки".

"Навіть зміна температури на 1°C може впливати на результати іспитів. У наших проєктах кожне рішення – від натуральних матеріалів до освітлення – спрямоване на те, щоб діти навчались в ідеальних для цього умовах", – наголошують у Big City Lab.

Для візуальної трансформації шкіл планують використовувати, зокрема, матеріали із дерева.

"Усі ці речі мають створювати безпечний простір для саморозвитку і самовираження. Наприклад, в Україні дуже бояться використовувати дерево, особливо в громадських будівлях, тому що з цим складно проходити експертизу.

Або, наприклад, вікна – чому вони завжди такої висоти? Чому вони не можуть бути нижчими, щоб на підвіконні можна було сидіти і бачити все навколо?" – зауважує Тітова.

Для візуальної трансформації шкіл планують використовувати, зокрема, матеріали із дерева. Фото: Big City Lab

Відображення місцевої ідентичності

Для кожного типу шкіл команда урбан-бюро спільно з фахівцями розробляє унікальне архітектурне інженерне рішення, що враховує особливості місцевості, де розташований заклад – аби той "вписувався". Завдяки цим напрацюванням у майбутньому інші школи зможуть пройти трансформацію за готовою концепцією.

Типовими є зміна конструктиву, планувань та інженерних рішень, але простір для варіативності в дизайні – залишається, аби кожна школа мала індивідуальність і відображала локальний характер.

"Наприклад, одна школа, з якою ми працюємо – 80-х років, і її перший поверх облицьований елегантною вузенькою вертикальною плиткою. Це можна використати.

Або, наприклад, інша школа у нас розташована між сосновими деревами. Там буде більш темний насичений фасад, можливо, керамічний, але по кольору ближче до соснового дерева – щоб заклад вписувався в природний ландшафт, а не конфліктував з ним.

Є ще одна, що розташована у досить депресивній місцевості, і ми хочемо, щоб ця будівля виділялася", – пояснює Тітова.

Для кожного типу шкіл розробляється унікальне архітектурне інженерне рішення. Фото: Big City Lab

Коридори – це більше ніж транзит

Шкільні коридори можуть бути не одноманітними, а сучасними і поліфункціональними. У закладах, що трансформуються, хол планують перетворити з транзитного простору на місце, де учні зможуть проводити обідні перерви, збиратися разом, організовувати ярмарки та презентації.

"У типовому коридорі немає нічого, а може бути багато всього: столики, диванчики, зони для відпочинку, книги тощо.

Коридори не лише об’єднують простори – вони об’єднують учнів. Із місця транзиту вони перетворюються на місце для життя. Хочеш бути активним, читати чи дрімати – тут для тебе завжди знайдеться куточок", – резюмують в урбан-бюро.

Окрему увагу варто приділити і покриттю підлоги, аби та не обмежувала пересування дітей у тому темпі, який для них комфортний, вважає міністр освіти.

"Чому в школах є правило не бігати по коридорах? Бо ти можеш підсковзнутися, впасти, вдаритися головою. І це не потрібно ні дитині, ні викладачу.

Тож архітектор і дизайнер передбачають рішення покриттів підлоги, де неможливо підсковзнутися, навіть якщо підлога помита", – наводить приклад Оксен Лісовий.

Він додає, що шкільне середовище має бути дружнім до дітей, тож під час його формування варто врахувати потреби всіх. Зокрема, і дітей-інтровертів, які хочуть побути в тиші, зануритися в себе і мати можливість попрацювати або відпочити.

Шкільні коридори можуть бути сучасними і поліфункціональними. Фото: Big City Lab

Читайте також: У МОН відповіли, коли чекати запровадження 12-річної шкільної програми в Україні

Класи кидають виклик ієрархічності

Замість парт, виставлених у рядок і умовного "п'єдесталу" для вчителя, класний простір збираються переосмислити, аби в школі панували демократичні настрої.

"Ми змінимо ієрархічну організацію класу на більш демократичну. Це те, що тестує Нова українська школа в рамках молодшої школи, де діти сидять не повернутими вперед і дивляться на вчителя і дошку, а групами – і дивляться один на одного. І такі ж планування класів ми зараз тестуємо і для середньої і старшої школи", – пояснює Тітова.

При цьому у класах планують створити умови як для групової, так і для індивідуальної роботи.

Класний простір збираються переосмислити. Фото: Big City Lab

Формування стосунків через візуальний контакт

Візуальна комунікація відіграє вирішальну роль у сприянні толерантності та довірі всередині шкільної спільноти.

Аби цьому сприяти, у школах планують зробити якомога більше скляних дверей, зокрема між класною кімнатою та коридором. В урбан-бюро переконані, що це розширить простір та створить відчуття прозорості.

На зміни очікують і шкільні їдальні. Окрім нових меблів, кухня стане відкритою, що сприятиме взаємодії між кухарями та дітьми.

"Усі простори пов’язані між собою, створюючи зв’язок учнів як із вчителями, так і один з одним. Діти завжди в центрі подій – вони учасники всіх процесів, що відбуваються навколо", – наголошують у Big City Lab.

У школах планують зробити якомога більше скляних дверей. Фото: Big City Lab

Будівля школи як учитель

Цей принцип, зокрема, поєднує в собі усі попередні.

"Школа – це простір, де діти досліджують світ навколо, пізнають його та випробовують на міцність. І ми проєктуємо його так, щоб новий досвід завжди був на відстані простягнутої руки", – кажуть в урбан-бюро.

Очільник Мінцифри Михайло Федоров також вважає, що трансформація системи освіти має починатися із сучасних та комфортних шкільних приміщень.

"Навіть дизайн впливає на швидкість навчання і розвиток мейнсету. Тому невід'ємною частиною трансформації всієї системи освіти є трансформація приміщень. Незважаючи на повномасштабну війну, ми будемо поступово рухатися до цього. І в день, коли ми переможемо, нам потрібно мати напрацьований проєкт з багатьма пілотами.

Освіта – це те, з чого потрібно починати будь-яке відновлення, а у нашому випадку – трансформацію", – наголошує міністр.

Новий досвід для дітей завжди має бути на відстані простягнутої руки. Фото: Big City Lab

Лабораторії та класи для робототехніки

На базі шкіл, що трансформуватимуть, планують створити майстерні, де проводитимуть курси робототехніки і навчатимуть збирати дрони.

За словами Михайла Федорова, наразі в Україні проходять навчання вчителі, які куруватимуть цей процес на факультативах. Нині вже працює пілотний проєкт на базі п'яти профтехів.

"Ми розробили програму, яку у наступному році плануємо запустити в кожному регіональному центрі, щоб вони (вчителі – ред.) могли навчатися спочатку на базі однієї школи, будинку молоді тощо, куди також зможуть приходити школярі з різних шкіл. Це буде продовженням пілоту", – розповів очільник Мінцифри.

Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров. Фото: Мінцифри

На думку Федорова, кожна школа повинна мати можливість навчати операторів БПЛА, а згодом – основ радіоелектронної боротьби.

"Завдяки великій кількості інженерів, які впливають на нашу оборонну здатність, можна закохати дітей у самі технології.

Це база, яку всі ми повинні будемо знати, щоб відчувати себе захищеними у нашій країні. Тому обов'язково у трансформованих школах будуть лабораторії для практичних занять з хімії, фізики й інших предметів, а також комп'ютерні класи. Але окремо розглядаємо можливість створити приміщення для навчання операторів БПЛА і новим технологіям", – анонсував міністр.

Також кожен клас у школах нового формату планують забезпечити мультимедійними дошками, а вчителів – ноутбуками для використання, зокрема, електронних щоденників і виведення вмісту на електронну дошку.

"Також ми зараз працюємо над проєктом, який буде геймченджером в освіті – "Мрія" (застосунок для школярів – ред.). Це продукт, який дозволить дітям швидше знаходити необхідну інформацію, де вбудовуватиметься індивідуальна освітня траєкторія, а також можна буде отримати багато нового освітнього контенту", – анонсував очільник Мінцифри.

Читайте також: Перша цифрова війна. Михайло Федоров розповідає, як Україна воює з Росією на кіберфронті

Як масштабуватимуть проєкт трансформації шкіл?

Концепції п’яти пілотних проєктів для нині типових радянських шкіл зможуть використовувати для трансформації інших закладів освіти по всій країні. Це означає, що будь-яка школа, ухваливши відповідне рішення на рівні місцевої/регіональної влади, зможе звернутися до МОН щодо надання цих проєктів реконструкції шкіл.

"І ми будемо надавати ці проєкти. Ремонт і реконструкція шкіл будуть проводитися за кошти місцевих бюджетів. Але все залежить від того, наскільки успішним буде пілот.

Ми будемо говорити, можливо, і про субвенцію з державного бюджету, але це в перспективі. У бюджеті 2024 року на це кошти не передбачено", – підсумував Оксен Лісовий.

Фото: Артем Галкін, Даніяр Сарсенов/Big City Lab

Діана Кречетова, "Українська правда. Життя"