"До" та "після", або як зробити придатне для навчання укриття. Досвід фонду savED

Чи на часі повертати дітей до офлайн-навчання? Так, бо жодні зуми не замінять освітніх активностей наживо і, що не менш важливо, спілкування з однокласниками. Але чи можливо це зробити просто зараз? Теж так, але не в усіх регіонах і лиш у тому випадку, якщо створимо для цього безпечні умови.

Зараз для повернення до будь-яких офлайн освітніх активностей українські школи мають облаштувати укриття – базову умову для перебування у школі. І відповідно до закону, і з огляду на здоровий глузд.

На жаль, за даними МОН, станом на кінець минулого навчального року найпростіші укриття облаштовані лиш у 7000 із 13 564 шкіл. При цьому 3 454 заклади не мали доступу до відремонтованих укриттів, або ж такі приміщення були взагалі відсутні. Найбільша потреба, за інформацією міністерства, – на Харківщині, Миколаївщині та в Дніпропетровській області.

Проте статистика говорить про кількість, не про якість. За досвідом, більшість найпростіших укриттів у школах – це старі занедбані підвали чи приміщення для котелень та бойлерних.

Легким фарбуванням стін там не зарадиш, натомість потрібен ґрунтовний підхід. Саме цим і займається благодійний фонд savED, який відновлює освітні заклади України. За рік існування команда проєкту облаштувала чимало укриттів на Чернігівщині, Київщині, Миколаївщині. У матеріалі розповідаємо, як нам це вдається.

Крок № 1. Огляд школи і визначення її "болей"

Кожна школа, для якої ми беремося облаштовувати укриття, – унікальна. Десь стан приміщення задовільний і потребує лиш косметичного ремонту, а десь – геть непридатний і потребує ґрунтовних робіт. Тож наша робота завжди починається з ретельного огляду укриття.

Миколаївський ліцей ім. О. Ольжича, до та після ремонту фондом savED за підтримки Plan Internationa. Фото savED

Наприклад, в одному з ліцеїв Миколаєва нам потрібно було буквально вирити метр землі по всій площі приміщення, аби збільшити висоту підвалу та вирівняти підлогу, на якій можна було б розмістити меблі для учнів. У процесі виявилось, що це не просто пісок, а щільно забетоноване будівельне сміття, яке не винесли ще у 80-х.

А в старенькій школі 1956 року в Анисові, що на Чернігівщині, був лише маленький льох, де раніше зберігався котел на дровах. Уперше приїхавши туди восени 2022-го року, ми застали, як місцеві працівники намагались викласти підлогу битою помаранчевою цеглою та вішали фіранки, аби прикрити біотуалет у куточку. Якщо бюджету на укриття в громад немає, іноді такі напівзаходи – це єдина можливість місцевих задовольнити вимоги ДСНС.

Анисівський ліцей ім. І.Я.Франка, до та після ремонту та облаштування фондом savED за підтримки AWO International та Aktion Deutschland Hilft. Фото: AWO International / Larin Andrii

У деяких школах навести лад у підвальних приміщеннях складно через велику площу.. Наприклад, стається таке, що підвал складається з величезної кількості кімнат із непридатними комунікаціями та запахом сирості. У такому випадку краще братись за часткове відновлення і поступово розширювати зону придатну для перебування дітей. Саме так ми зробили в Киїнці, що Чернігівщині.

Киїнський ліцей ім. К. Светенка, до та після облаштування фондом savED за підтримки Crown Agents. Фото savED

Таких прикладів – тисячі по країні. І кожна ситуація суттєво ускладнює ремонтні роботи, збільшує їхню тривалість. А ще – суттєво здорожчує вартість укриття. Тому, до слова, не існує й якоїсь середньої вартості. Кожне приміщення – це унікальний набір проблем та варіантів рішень.

На жаль, "підземна освіта" залишиться з нами, поки існуватиме божевільний сусід. Учні та педагоги змушені будуть проводити чимало часу в укриттях. А тому їхня безпечність, комфорт та придатність для освітнього процесу – питання нагальні.

Крок № 2. Оновлюємо комунікації (вода, тепло, вентиляція)

Застарілі комунікації в підвальних приміщеннях, такі як електромережі, бажано прокладати наново, а мережі водопостачання та водовідведення – ремонтувати. Особливо якщо приміщення буде використовуватись як освітній центр або там будуть облаштовані класи зі стандартним набором техніки.

Іноді змінюємо висоту прокладання таких мереж, щоби всередині укриття було зручніше пересуватися, адже трубопроводи подекуди розміщені на висоті 0,2-1,8 метра від рівня підлоги. Мережі вентиляції, як правило, прокладаємо наново, адже в старих приміщеннях такі комунікації, за досвідом, відсутні або недосконалі.

Систему опалення монтуємо або від наявної загальної, або автономну.

Особливо важливо перевірити підвальне приміщення на можливі протікання. У місцях протікань (стелях або стінах) виконуємо роботи з додаткової гідроізоляції та оброблення поверхонь бактерицидними засобами. Цьому передує виправлення та запобігання подальших протікань. Нерідко подібне стається через пошкодження зовнішнього вимощення фундаменту або необлаштованих шляхів стікання дощової води.

Крок № 3. Дбаємо про світло

Якісне освітлення – одна з ключових складових комфортного укриття. Чим світліше приміщення, тим легше дітям буде адаптовуватися до навчання у сховищі, в якому з об’єктивних причин темніше, ніж у класах "над землею".

Зона покриття світла має бути досить великою. Для цього встановлюємо світильники квадратної форми розміром мінімум 60х60 см. Наша команда облаштовує системи аварійного живлення на випадки відключень та освітлення стельовими світильниками.

Крок № 4. Облаштовуємо санвузли

Жодних відер – дітям і освітянам потрібні туалети! Це про елементарний комфорт і повагу до людини та її потреб. Саме тому в бюджет укриттів ми обов'язково закладаємо кошти на нові вбиральні. Зокрема на підведення усіх необхідних мереж, влаштування сантехнічної арматури, зонування простору на окремі кабінки та спільні умивальники тощо.

Городнянський ліцей №2, санвузли в укритті до та після ремонту фондом savED за підтримки AWO International та Aktion Deutschland Hilft. Фото savED

Крок № 5. Створюємо безпечні входи/виходи

За нашим досвідом, "вхід" в укриття – часто зовсім не вхід, натомість незручна драбина, скориставшись якою, можна легко покалічитись. Тому облаштування входу, а іноді й входів – мастхев.

Часто для виконання цієї вимоги потрібно буквально вирити вхід, що часто й робимо. А ще важливо подбати про інклюзивність: пандуси, підіймачі – теж у списку необхідного.

Крок №6. Меблюємо!

Приміщення укриттів вкрай потрібно облаштовувати комфортними меблями, а не тягти туди парти часів Другої світової війни. Благо, наш фонд співпрацює з безліччю іноземних та українських донаторів, які допомагають нам покривати цю потребу.

За досвідом, найкращий варіант – меблі, які складаються. Це допомагає зберегти більше простору і змінювати призначення частин укриття в залежності від виду уроків, як-от групові заняття чи індивідуальні.

Андріївська гімназія, укриття облаштоване фондом savED за підтримки Crown Agents. Фото savED

Крок №7. Створюємо умови для дозвілля

Окрім функції безпеки, укриття де-факто також перетворюється на освітній простір. Якщо учні мають проводити там чимало часу, чому би не перетворити укриття на повноцінну класну кімнату?

Ми у savED впевнені: старі підвали можна й потрібно перетворювати на сучасні простори для уроків, додаткових занять та дозвілля. Трішки зонування, хороші меблі, проєктори, ноутбуки чи планшети, дидактика, настільні ігри та книги – і учні мають гідний простір не просто перечекати тривогу, а продовжити свій шкільний день!

Городнянський ліцей №2, до та після ремонту та облаштування фондом savED за підтримки AWO International та Aktion Deutschland Hilft. Фото savED

Такі рішення особливо актуальні для населених пунктів, де частина шкіл зруйнована або пошкоджена, і де укриття – додаткова площа для освітнього процесу. Яскравий кейс із нашої практики – Снігурівка, що на Миколаївщині.

Окупанти знищили частину шкіл у цьому містечку. Наразі прийняти більш як 1300 дітлахів може лише одна вціліла школа. Проте вона має величезне протирадіаційне укриття у майже 2000 м², із високими стелями та окремими кімнатами. Спільно з адміністрацією громади ми вирішили робити тут підземну школу. За підтримки партнерів тут уже тривають ремонтні роботи.

Фото savED: Снігурівський ліцей №3

Для великих міст проблема укриттів є теж гострою. Приклад – наш спільний збір з УП на облаштування комфортного укриття в ліцеї №55 міста Миколаєва. Єдина школа на величезний район не може відчинити свої двері через відсутність відремонтованого укриття. Тут навчається 1300 учнів, і поки що всі – в онлайн-форматі. Завдяки донатам тисяч українців та фонду Core ми зібрали на це укриття 8 мільйонів гривень. І дуже скоро savED почне тут роботи!

Прикро усвідомлювати, які величезні кошти ми маємо фактично заривати у підвали. Проте якщо гідні умови для навчання, хоч і під землею, – це одна з умов збереження хоча б частинки людського капіталу, то їх варто забезпечувати без вагань. Хай під землею, але з освіченим майбутнім.

Анна Новосад, співзасновниця благодійного фонду savED, міністерка освіти і науки України 2019-2020 рр., Анна Пуцова, директорка з регіонального розвитку savED, спеціально для УП. Життя

Технічний консультант Олексій Кайрод

Публікації в рубриці "Погляд" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора.

Реклама:

Головне сьогодні